Ухвала суду № 30302572, 01.04.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0912/1837/2012

Провадження №22ц/779/604/2013

Категорія 31

Головуючий у 1 інстанції Могила Р.Г.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,

секретарів: Лисак І.В., Сем'янчук С.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Рогатинського району в інтересах держави в особі управління Державного казначейства в Рогатинському районі до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Рогатинського районного суду від 27 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Рогатинського районного суду від 27 грудня 2012 року позов прокурора Рогатинського району в інтересах держави в особі управління Державного казначейства в Рогатинському районі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 137530 грн. матеріальної шкоди, завданої вчиненням злочину та 1375,30 грн. судового збору, а всього - 138905,30 грн.

Ухвалою Рогатинського районного суду від 04 лютого 2013 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом прокурора Рогатинського району в інтересах держави в особі управління Державного казначейства в Рогатинському районі до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не погодився з тим, що відповідач з поважних причин не з'явився у судове засідання 27.12.2012 року, оскільки в період з 26.12.2012 року по 28.12.2012 року він перебував на амбулаторному лікуванні та на підтвердження цього долучив довідку Букачівської міської лікарні від 26.12.2012 року №121. При цьому, відповідач не має відношення до наявності в довідці виправлень в датах перебування хворого на амбулаторному лікуванні, оскільки він її не видавав та на даний час отримав повторну довідку з Букачівської міської лікарні.

Крім того, судом належним чином не досліджувався розмір цивільного позову, з яким апелянт незгідний, а саме із сумою шкоди в розмірі 137530 грн., оскільки жителі с. Козарі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дійсно потребували капітального ремонту, однак, були внесені помилково до 2-ої категорії, хоча фактично мали бути внесені до 3-ої категорії осіб, які потерпіли від повені. Даний факт підтверджується актами обстеження господарств. Відповідно до довідки, виданою Козарівською сільською радою від 09.01.2013 року №6, потерпілим господарствам 3-ої категорії нараховувалась сума відшкодування в розмірі 8 тисяч гривень. Таким чином, дані особи мали право на відшкодування, як потерпілі від повені, у розмірі 40000 грн., а фактично отримали 152530 грн., проте даний факт не досліджувався у ході розгляду кримінальної та цивільної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, вироком Рогатинського районного суду від 12.07.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України. Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з засудженого в користь держави 75000 грн. завданих збитків.

З вироку вбачається, що ОСОБА_2, зловживаючи владою та службовим становищем, діючи умисно всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, порушуючи вимоги діючого законодавства, дав вказівку підлеглим працівникам скласти списки осіб потерпілих від повені 23-27 липня 2008 року для виплати їм грошової допомоги. До даних списків незаконно були включені жителі сіл Козарі та Журавеньки Рогатинського району ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, житлові будинки, яких нібито потребували капітального ремонту з віднесенням їх до 2 категорії. Складені списки відносно вказаних осіб, ОСОБА_2, завідомо знаючи про їх неправильність, підписав, завірив печаткою сільської ради та передав в Рогатинську РДА для організації подальшої виплати цим громадянам грошової допомоги в сумі 152530 грн.

В ході досудового слідства та розгляду даної кримінальної справи ОСОБА_2 частково визнав свою вину та відшкодував частину завданих державі збитків в сумі 15000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.10.2012 року апеляцію прокурора задоволено. Вирок Рогатинського районного суду від 12.07.2012 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову - скасовано і в цій частині направлено на новий розгляд.

Таким чином, вирок суду першої інстанції та ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області набрали законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, ОСОБА_2 має відшкодувати збитки завдані державі вчиненням злочину.

В той же час, не заслуговують на увагу доводи апелянта з приводу зменшення розміру збитків, які ним завдано, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали право на відшкодування, як потерпілі від повені, у розмірі 40000 грн.

Як вбачається з вироку Рогатинського районного суду від 12.07.2012 року, актами повторного обстеження будинків від 18.08.2008 року, на відміну від актів, складених за участі ОСОБА_2, встановлено, що будинки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в середині підтоплені не були, а їхнім господарствам не було завдано значної шкоди.

З акту №108-21/13 від 29.05.2012 року та матеріалів позапланової виїзної ревізії використання коштів, виділених на ліквідацію наслідків стихійного лиха, яке трапилося 23-27 липня 2008 року вбачається, що громадянам, які незаконно віднесені до 2-ої категорії потерпілих, будинки яких потребують капітального ремонту, неправомірно виплачено 152530 грн.

Рогатинський районний суд вироком від 12.07.2012 року задовольнив частково цивільний позов прокурора в сумі 75000 грн., врахувавши терміновість покладених завдань при ліквідації наслідків стихійного лиха, умови в яких доводилося працювати апарату сільської Ради, та те, що господарства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були підтоплені, їм спричинено матеріальні збитки і вони повинні були включені до 3-ої категорії потерпілих, а також матеріальне становище підсудного.

Однак, ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської від 25.10.2012 року такі висновки суду першої інстанції були визнані помилковими, а рішення у цій частині скасовано.

У відповідності до ч.4 ст.1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоду завдано вчиненням злочину.

Апелянтом не було надано доказів того, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали б бути віднесені до 3-ої категорії потерпілих від стихійного лиха, а тому, могли б розраховувати на отримання компенсації в розмірі 40000 грн. Такі висновки апелянта ґрунтуються виключно на його припущеннях та не відповідають матеріалам справи та дослідженим в ході судового розгляду доказам.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру матеріальної шкоди в сумі 137530 грн., яка підлягає стягненню на користь держави з ОСОБА_2

Ухвалюючи 27.12.2012 року заочне рішення у справі, суд першої інстанції дотримався вимог ст.224 ЦПК України. ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про судове засідання 27.12.2012 року, що підтверджується його підписом (а.с.21). Однак, в судове засідання відповідач не з'явився та не повідомив суд про свою неявку. Крім того, з довідки Букачівської міської лікарні №121 (а.с.37) вбачається, що ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні у зв'язку з забоєм лівого колінного суглобу, що дозволяло йому повідомити суд про причини неявки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Рогатинського районного суду від 27 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин