Рішення № 30300264, 19.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.13 Справа№ 914/141/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», м. Новий Розділ Львівської області

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новий Розділ Львівської області

про: стягнення 31 142,85 грн. заборгованості за постачання теплової енергії по договору №016-т/2006 від 01.08.2006р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Денькович М.І. - начальник юридичного бюро (довіреність № 50 від 03.01.2013 року)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 23.01.2013 року)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 19.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», м. Новий Розділ Львівської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новий Розділ Львівської області про стягнення 31 142,85 грн. заборгованості за постачання теплової енергії по договору №016-т/2006 від 01.08.2006р.

Ухвалою суду від 14.01.2013 року розгляд справи призначено на 12.02.2013 року. В судовому засіданні 12.02.2013 року оголошено перерву до 05.03.2013 року. Ухвалою суду від 05.03.2013 року строк розгляду спору продовжено в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору №016-Т/2006 на постачання теплової енергії у вигляді пари і гарячої води від 01.08.2006 року. Позивач просить суд стягнути з відповідача 21 038,53 грн. заборгованості за період грудень 2009 року - листопад 2012 року за постачання теплової енергії в нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (опалювальна площа - 70,5 кв. м) в м. Новий Розділ по договору № 016-т/2006 від 01.08.2006 року, 1 901,03 грн. інфляційних нарахувань, 1 339,11 грн. 3 % річних та 1 802,35 грн. пені, а також просить поновити строк позовної давності для стягнення заборгованості в сумі 5 061,83 грн. за період жовтень 2008 року - листопад 2009 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданому 05.03.2013 року через канцелярію суду поясненні за вх.№6179/13 на позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги попередніх ухвал суду виконав, проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому 12.02.2013 року через канцелярію суду відзиві за вх. № 3926/13 на позовну заяву та поданому 19.03.2013 року перед початком судового засідання запереченні за вх.№7416/13 на пояснення позивача від 05.03.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.08.2006р. між Закритим акціонерним товариством «Енергія-Новий Розділ» (перереєстрація, якого з Закритого акціонерного товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю, відбулася 03.08.2005р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Статутом) (постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (споживач) укладено договір №016-Т/2006 на постачання теплової енергії у вигляді пари і гарячої води (договір).

Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради «Про визначення виконавця послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення» від 28.08.2006р. №367 вирішено визначити ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення з 01.08.2006р. в місті Новий Розділ.

Згідно з п.1.1 вказаного договору постачальник зобов'язувався постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язувався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Відповідно до п.5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за правилами обліку, а при їх відсутності - розрахунковим методом. Опалювальна площа: 70,5 кв. м., АДРЕСА_1.

Пунктом 6.1 договору встановлено ціни на послуги, які на день підписання договору становили: на опалення 1 кв. м загальної площі в опалювальний період - 5,31 грн. - при відсутності лічильника і 200,35 грн./1Гкал - при наявності лічильника за 1 м. куб. гарячої води (з водовідведенням) - 12,36 грн. Розрахунковий період є календарний місяць (п.6.4 договору).

Згідно з п.6.6 договору по закінченню місяця постачальник визначає фактичну кількість комунальних послуг в порядку, визначеному в п.5.1 даного договору і визначає конкретну суму оплати, на яку пред'являє рахунок споживачу до 12 числа наступного місяця.

Сторонами в п.10.1 договору встановлений термін дії договору з дня його підписання до 31.12.2006 року.

Відповідно до п.11.1 договору цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за два місяці до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Як зазначає позивач, за період з грудня 2009 року по листопад 2012 року відповідачу було надано послуги з теплопостачання (опалення) по даному договору на загальну суму 21 038,53 грн. (позивачем виставлялись відповідні рахунки на оплату). В порушення умов договору відповідачем не проводились оплати в рахунок погашення боргу за постачання теплової енергії за період з грудня 2009 року - листопад 2012 року. Відтак, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 21 038,53 грн. заборгованості за період грудень 2009 року - листопад 2012 року за постачання теплової енергії в нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (опалювальна площа - 70,5 кв. м) в м. Новий Розділ по договору № 016-т/2006 від 01.08.2006 року, 1 901,03 грн. інфляційних нарахувань, 1 339,11 грн. 3 % річних та 1 802,35 грн. пені, а також просить поновити строк позовної давності для стягнення заборгованості в сумі 5 061,83 грн. за період жовтень 2008 року - листопад 2009 року.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 26 100,36 грн. підтверджується також довідкою № 5307 від 24.12.2012 року ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» та долученими до позовної заяви копіями рахунків ТзОВ «Енергія - Новий Розділ».

Відповідач проти задоволення позову заперечив в повному обсязі. Зазначив, що 03.07.2008 року звернувся до відомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП з заявою про надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП квартир (нежитлового приміщення, секції під'їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. 27.10.2008 року комісійно за участю представників КП «Розділжитлосервіс» (балансоутримувача будинку) зафіксовано факт відключення відповідача від мереж опалювання та повідомлено про це житлово-експлуатаційну контору позивача листом від 30.10.2008 року № 1684. Фіксування продубльовано Актом 29.12.2009 року. Листом № 1686/0216 від 24.09.2008 року Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради відповідачеві було відмовлено у встановленні автономного опалення у приватизованому нежитловому приміщенні розташованому в житловому будинку по АДРЕСА_1.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що оскільки з моменту його звернення до відомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП із заявою від 03.07.2008 року про надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП квартир (нежитлового приміщення, секції під'їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та до отримання від неї відмови пройшло більше 2 місяців то таким чином, посилаючись на Постанову КМУ «Про деякі питання застосування припису мовчазної згоди» від 27.01.2010р. №77 та ст.ст.1, 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вважав, що він отримав дозвіл на відключення від мереж ЦО і ГВП нежитлового приміщення та влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Як стверджує позивач, позиція відповідача щодо застосування по даній справі Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та принципу мовчазної згоди є помилковою, оскільки заяви про надання дозволу на відключення від ЦО і ГВП на адресу позивача, міжвідомчої комісії виконавчому комітету Новороздільської міської ради та Новороздільській міській раді, надсилалися ним у 2008 році, тобто в період, коли діяла редакція Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», в якому була відсутня стаття 4-1 і термін «принцип мовчазної згоди» Тому, твердження відповідача про фактичне отримання дозволу на від'єднання від ЦО і ГВП, судом до уваги не приймається.

Крім того, позивач зазначає, що не може бути підставою для відмови у позові пояснення відповідача про те, що з 27 жовтня 2008 року по даний час у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1, яке він використовує для здійснення підприємницької діяльності, відсутні радіатори опалення, оскільки на позивача не покладено обов'язок забезпечувати функціонування системи опалення безпосередньо в нежитловому приміщенні відповідача, яке належить йому на праві власності. Позивачем було виконано зі свого боку умови договору, оскільки теплопостачання було підведено до нежитлового приміщення відповідача, крім того через його приміщення проходять стояки та труби, по яких здійснюється теплопостачання будинку і які є невід'ємною складовою внутрішньобудинкової централізованої системи.

В обґрунтування правомірності відмови відповідачеві від самовільного відключення системи централізованого опалення, позивач пояснив суду, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення (ЦО) та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж ЦО та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж ЦО та постачання гарячої води забороняється. Згідно вимог вказаної Постанови, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року за №4 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок).

У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначає, що 05.09.2007р. між Новороздільською міською радою та ним було укладено договір купівлі-продажу нежитлового напівпідвального приміщення, яке знаходиться в 3-х поверховому цегляному будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 21,6 кв.м. і на опалювання цієї площі, жодних договірних правовідносин між ним та позивачем не було. Проте, вказане вище не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявний договір про теплопостачання між сторонами датований 01.08.2006 р.

Крім того, позивачем у поданому ним позові ставиться питання про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії у вигляді пари і гарячої води від 01.08.2006р. №016-Т/2006, в якому зазначено, що площа опалення цього приміщення становить 70,5 кв.м.

У зв'язку з тим, що позивач просить стягнути з відповідача кошти за період більший, ніж за три роки, відповідач у запереченні на пояснення позивача заявляє про застосування строків позовної давності.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У статті 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. Договору № 016-т/2006 від 01 серпня 2006 року і чинного законодавства України відповідач у разі неоплати або несвоєчасної оплати за поставлену теплову енергію зобов'язаний сплатити ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" пеню. Сума нарахованої пені становить 1421 грн. 67 коп. (уточнений розрахунок додається).

Відповідно до п. 8.2. Договору № 016-т/2006 спори між сторонами вирішуються у судовому порядку.

Суд зазначає, пункт 1.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року за №4, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП надає повноваження органам місцевого самоврядування або місцевим органам виконавчої влади створювати своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Порядком установлено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж ЦО його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

Міжвідомча комісія виконкому Новороздільської міської ради відмовила відповідачу у наданні згоди на від'єднання приватизованого ним нежитлового приміщення розміщеного в житловому будинку від системи централізованого опалення, листи від 24.09.2008 року та від 04.11.2008 року, що підписані заступником міського голови, головою Комісії Шайного О.І. Відповідач має право на від'єднання від системи централізованого та облаштування індивідуального опалення у випадку відмови всіх мешканців усього будинку від централізованого теплопостачання.

Діяльність Міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП регулюється іншими нормативними актами, зокрема Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання; Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання».

Відповідач не дотримався встановленої законодавством процедури відключення.

По даний час, відповідач є споживачем послуг ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», акт про відключення його приміщення від мереж централізованого опалення, як це передбачено пунктом 2.6 Порядку, не складався і не затверджувався постійно діючою міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до п. 2.7. Порядку після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Відповідно до п.29 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

Таким чином, самовільне, без дозволу органів місцевого самоврядування, без отримання відповідних інженерних висновків, відключення радіаторів опалення в нежитловому приміщенні багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 не є підставою зменшення оплати за надані послуги, а самовільне, з порушенням визначеного для цього Порядку відключення споживачем приміщення в багатоквартирному житловому будинку від мережі централізованого теплопостачання не є підставою для звільнення відповідача від оплати фактично наданих, але не використаних ним послуг.

Відповідно до п.11.4 договору від 01.08.2006р. №016-Т/2006 всі питання, не передбачені цим договором, регулюються Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж та чинним законодавством.

Враховуючи наведене, твердження відповідача щодо неправомірності відмови у наданні дозволу на від'єднання від ЦО і ГВП судом до уваги не приймаються, оскільки відмова у наданні такого дозволу відповідачем в судовому порядку не оскаржувалась, як це передбачено п.2.2.2 Порядку.

Відповідно до п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198 споживач теплової енергії зобов'язаний: погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії; не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди).

Суд зазначає, що незважаючи на те, що на даний час відповідач вважає договір на постачання теплової енергії у вигляді пари і гарячої води від 01.08.2006р. №016-Т/2006 розірваним, він не підтвердив розірвання з позивачем договору на постачання теплової енергії, оскільки в нежитловому приміщенні, яке розташоване в житловому будинку по АДРЕСА_1, знаходяться стояки централізованої системи опалення, по яких подається теплопостачання в будинки. Відповідач не надав суду доказів надсилання ним листа позивачеві про розірвання або необхідність перегляду договору від 01.08.2006р. №016-Т/2006, як це передбачено п.11.1 договору.

Оцінюючи акти обстеження нежитлового приміщення, які підтверджують обставини на які покликається відповідач, суд виходить з того, що сторонами не припинено договірні відносини. Для реалізації відповідачем права на ненадання послуг, які він не бажає отримувати необхідно вчинити ряд передумов: отримати відповідну погоджену документацію відповідно до Порядку та припинити договірні відносини.

Аналогічна позиція висвітлена судовою практикою Вищого господарського суду України, зокрема у постанові від 19.04.2011 року № 58/5.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про розірвання договору або іншої форми його припинення. Відтак, ствердження відповідача про обставини, на які він посилався не підтверджені належними доказами, аргументи позивача відповідачем не спростовані.

У свою чергу, відповідно до положень частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги у вигляді стягнення з відповідача 21 038,53 грн. заборгованості за постачання теплової енергії в нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (опалювальна площа - 70,5 кв. м) в м. Новий Розділ по договору № 016-т/2006 від 01.08.2006 року за період грудень 2009 року - листопад 2012 року обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 5 061,83 грн. заборгованості за період жовтень 2008 року - листопад 2009 року у задоволенні позову слід відмовити в зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Враховуючи зменшення суми основного боргу, що підлягає до стягнення, здійснивши перерахунок штрафних санкцій, суд вирішив задоволити частково позовні вимоги у вигляді стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 979,78 грн. інфляційних нарахувань, 883,55 грн. 3 % річних та 1 421,67 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 267, 526, 530, 611, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; р/р 2600833022207 в Львівському облуправлінні АТ «Ощадбанк», МФО 325796, код ЄДРПОУ 33525073) 21 038,53 грн. заборгованості за постачання теплової енергії в нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (опалювальна площа - 70,5 кв. м) в м. Новий Розділ по договору № 016-т/2006 від 01.08.2006 року за період грудень 2009 року - листопад 2012 року, 979,78 грн. інфляційних нарахувань, 883,55 грн. 3 % річних та 1 421,67 грн. пені та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. В решті позовних вимог у позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.03.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А