Ухвала суду № 30300979, 27.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

27.03.13 Справа№ 5015/3674/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м.Судова Вишня Львівська область

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012р.

у справі №5015/3674/12

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт", м.Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м.Судова Вишня Львівська область

про стягнення 36 851,02 грн. штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

від заявника (ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури") - не з'явився;

від стягувача (ДП "Херсонський морський торгівельний порт") - не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012р. у справі №5015/3674/12 за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" про стягнення 36 851,02 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 12.03.2013р. прийнято заяву до розгляду та призначено її до судового розгляду на 27.03.2013р.

Заявник явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 12.03.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №7902501254753 від 12.03.2013р., вручено 18.03.2013р. Станом на 27.03.2013р. від заявника клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Стягувач надіслав на адресу суду телеграму бланк №74 (вх. №8326/13 від 25.03.2013р.), в якій повідомив суд про неможливість забезпечити явку представника в судове засідання та просить суд розглядати заяву без участі представника.

Враховуючи факт належного повідомлення заявника та стягувача про дату, час та місце розгляду заяви, суд дійшов висновку можливості розгляду заяви по суті по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, судом встановлено:

14.11.2012р. господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №5015/3674/12, яким позов Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" 22 797,46 грн. пені, 14 053,56 грн. штрафу та 1 609,50 грн. судового збору.

15.01.2013р. постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду від 14.11.2012р. у справі №5015/3674/12 залишено без змін.

25.01.2013р. на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. та рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012р. видано відповідний наказ (бланк №0032543).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" користуючись своїм процесуальним правом просить суд розстрочити виконання рішення суду від 14.11.2012р. у справі №5015/3674/12 строком на два роки рівними щомісячними платежами в розмірі 1 535,50 грн. на місяць, мотивуючи тим, що станом на даний час у товариства є ряд невідкладних грошових зобов'язань, які не дозволяють оперативно та у повному обсязі виконати рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012р. у справі №5015/3674/12.

В підтвердження обставин якими заявник обґрунтовує підставу для надання йому розстрочки виконання рішення до матеріалів справи долучено довідку про обов"язкові платежі, податкові декларації з податку на додану вартість, звіт про суми нарахованої заробітної плати.

Розглянувши заяву, заслухавши представника заявника, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви повністю. При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Слід зазначити, що стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити, відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки, відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, виходячи з приписів процесуального закону, відстрочка чи розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" не обґрунтувало належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 14.11.2012р.

Та обставина, що у товариства є ряд невідкладних грошових зобов'язань, які не дозволяють оперативно та у повному обсязі виконати рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012р. у справі №5015/3674/12, а саме: заробітна плата 121 000,00 грн.; сплата до Пенсійного фонду та інші відрахування близько 47 000,00 грн.; податок 269 000,00 грн.; енергоносії в середньому 42 000,00 грн., які долучені до заяви про розстрочку виконання рішення суду від 14.11.2012р., не можуть слугувати належним доказом наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача виникла ще з 07.03.2012р., має тривалий характер, більше року відповідачем не виконуються грошові зобов'язання, у боржника було достатньо часу на погашення заборгованості частинами.

Слід зазначити, що заборгованість відповідача в сумі 36 851,02 грн. не є значною, її стягнення не може призвести до негативних наслідків для заявника.

Із матеріалів справи, зокрема статуту ДП "Херсонський морський торгівельний порт", слідує, що порт є державним унітарним транспортним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього. Слід зазначити, що фінансове становище стягувача, у свою чергу залежить і від ступеня виконання заявником рішення у даній справі.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.115,116 ГПК України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", згідно з яких судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012р. у справі №5015/3674/12.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012р. у справі №5015/3674/12, відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.