Ухвала суду № 30298528, 27.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2013 р. м. Київ К-107/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року

у справі № 2а-36049/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино Місто»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино Місто»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (далі -відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0004762305/0 від 25 грудня 2008 року та № 0004762305/1 від 25 лютого 2009 року; визнання нечинними та скасування положень акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 7480/2305/33205250 від 12 грудня 2008 року в частині перерахунку валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань та податку на прибуток в частині донарахування податку на прибуток, що підлягає сплаті, в розмірі 58077,00 грн. (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 05 березня 2009 року).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 грудня 2008 року № 0004762305/0 та від 25 лютого 2009 року № 0004762305/1 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84903,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Казино Місто», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова провела планову виїзну перевірку ТОВ «Казино Місто»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 7480/2305/33205250 від 12 грудня 2008 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пунктів 5.1, 5.9 статті 5, підпунктів 11.2.1, 11.2.2 пункту 11.2 статті 11, підпунктів 11.3.1, 11.3.2, 11.3.3 пункту 11.3 статті 11, пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті (рядок 14 декларації), на загальну суму 58077,00 грн., у тому числі: за півріччя 2007 року -8721,00 грн., за 3 квартали 2007 року -29387,00 грн., за 2007 рік -56999,00 грн., за півріччя 2008 року -1078,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що ТОВ «Казино Місто»визначало валові доходи та валові витрати від діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у додатку К-6 не в повному обсязі, а саме: ТОВ «Казино Місто»визначало валові доходи від надання послуг грального закладу як різницю між вартістю проданих фішок та сумою витрат, пов'язаних з придбанням фішок у гравців, а до складу валових витрат від надання послуг грального закладу не відносило вартість придбаних у гравців фішок. Зазначена методика визначення складу валового доходу та валових витрат грального закладу встановлена наказом ТОВ «Казино Місто»№ 1 від 01 січня 2006 року «Про організацію бухгалтерського та податкового обліку, складання фінансової та податкової звітності». Вказані обставини слугували підставою для здійснення податковим органом перерозподілу сум амортизаційних відрахувань окремо по видам діяльності, що патентуються (торгівля за готівку та гральний бізнес) та відповідно перерозподіл нарахованого податку на прибуток окремо по видам діяльності.

25 грудня 2008 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004762305/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Казино Місто»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 84903,00 грн., у тому числі: 58077,00 грн. -за основним платежем, 26826,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004762305/1 від 25 лютого 2009 року на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок спеціаліста-економіста Харківського НДІСЕ ім. засл. професора М.С. Бокаріуса від 25 грудня 2008 року № 10453, виходив з того, що правила формування позивачем валових доходів та валових витрат не суперечать нормам пункту 4.1 статті 4 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач щоденно визначав дохід як різницю між сумами отриманими та виданими гравцям протягом одного операційного дня на підставі фіскальних даних реєстраторів розрахункових операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно абзацу 3 пункту 1.21 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж результатів робіт (послуг) -будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не містить будь-яких особливостей оподаткування грального бізнесу, в тому числі порядку ведення обліку валових доходів та валових витрат у цій сфері, з огляду на що оподаткування грального бізнесу, порядок ведення обліку валових доходів та валових витрат, здійснюється за загальними правилами, встановленими цим Законом.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзацом 2 пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Особливість діяльності у сфері грального бізнесу полягає в тому, що у момент обміну грошових коштів гравцем грального замінника гривні (фішки, жетону) через належним чином оформлений реєстратор розрахункових операцій клієнт не споживає послугу та не сплачує кошти за надання послуги, а здійснює обмін грошових коштів на гральний замінник, що в подальшому може дати йому можливість скористатися послугами, які надаються позивачем, шляхом участі в азартній грі. Таким чином, в момент розрахунку через реєстратор розрахункових операцій, послуга таким клієнтом не придбана та не спожита, тобто господарська операція у розумінні законодавства у сфері оподаткування не є завершеною. Отже, на момент здійснення операції щодо обміну грошей на фішку у касі позивача та реєстрації такої операції через реєстратор розрахункових операцій неможливо визначити кінцевий фінансовий результат надання послуг такому гравцю. Господарська операція по наданню послуг гравцю в азартній грі буде завершена лише в той момент, коли такий гравець звернеться до каси грального закладу з результатом спожитої послуги: при цьому у випадку зворотного одержання таким клієнтом через реєстратор розрахункових операцій коштів у розмірі, більшому, ніж ним було внесено раніше, то така різниця вважається витратами казино; у випадку, якщо одержувана сума є меншою, то така різниця вважається доходом казино, у випадку якщо клієнт взагалі не звернеться до каси казино про зворотній обмін гральних замінників гривні на грошові кошти, то увесь об'єм сплачених через реєстратор розрахункових операцій коштів таким клієнтом вважатиметься доходом казино. Обмін клієнтом коштів на фішки (жетони) і наступний обмін фішок (жетонів) на кошти - це нерозривно зв'язані одна з одною дії в рамках однієї господарської операції, результат якої буде визначений тільки після її завершення, а тому лише після закінчення її повного циклу в рамках одного операційного дня позивач може визначити розмір свого доходу, що складається з сукупності результатів гри всіх гравців, що споживали послуги казино в цей день.

Згідно положень статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Пунктом 9 наказу ТОВ «Казино Місто»№ 1 від 01 січня 2006 року «Про організацію бухгалтерського та податкового обліку, складання фінансової та податкової звітності»визначені принципи формування доходів та витрат. Зокрема, підпунктом 9.2 цього пункту встановлено, що визнання й відображення в обліку витрат здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 16 «Витрати», а визнання й відображення в обліку доходів здійснюється відповідно до Вимог П(С)БО 15 «Дохід»з урахуванням наступних особливостей господарської діяльності підприємства, а саме: формування доходів та витрат підприємства як різницю між сумами отриманих та виданих гравцям у вигляді виграшу протягом одного операційного дня грошових коштів за методом, аналогічним методу формування доходів та витрат в бухгалтерському обліку (т.1 арк. справи 117-118).

Згідно положень пунктів 5, 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Відповідно до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій, що видача фішок (жетонів) в обмін на кошти, а потім обмін цих фішок (жетонів) на кошти є відповідно початком і закінченням надання послуги ігорного закладу та, відповідно, підлягають розгляду як одна господарська операція.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при подальшому застосуванні методу пропорційного розподілу амортизаційних відрахувань відповідно до пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі скоригованих податковим органом даних, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова неправомірно віднесла більшу частину амортизаційних відрахувань до виду діяльності у сфері грального бізнесу та, як наслідок, неправомірно здійснила донарахування податку на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, а саме: з продажу товарів за готівку (інший вид діяльності, що підлягає патентуванню, аніж тий, що здійснюється позивачем).

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволені позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна