Ухвала суду № 30298527, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року м. Київ К-46323/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009

та постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.06.2008

у справі №13а/98-2160

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розан»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розан»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0001252200/0/31545 від 14.05.2008.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 27.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009, позов задоволено; визнано нечинним спірне рішення податкового органу, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції; в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки діяльності ТОВ «Розан»на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01 по 31.12.2007, складено акт № 5986/23-04/33992922 від 25.04.2008, в якому зафіксовано порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме: погашення позивачем кредиторської заборгованості перед фірмою Trans.I G.Przystupa sp.J шляхом видачі готівкових коштів в національній валюті країни (8 200 грн.) представнику фірми-нерезидента - CZeralski Mariusz.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.05.2008 відповідачем прийняте рішення № 0001252200/0/31545 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 200 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.07.2006 між ТОВ «Розан»(Замовник) та фірмою -нерезидентом TRANS.I G. Przystupa sp.J (Виконавець) укладено договір № 18/07 перевезення вантажу автомобільним транспортом. На виконання умов зазначеного договору позивач провів погашення кредиторської заборгованості за надані послуги в валюті України готівкою, а саме: 8 200 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, крім тих що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим декретом, іншими актами валютного законодавства України (п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

Згідно зі ст. 7 цього Декрету у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного Банку України.

Однак, транспортні послуги, відповідно до п. 1.3 розділу 1 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України 14.10.2004 № 484, не віднесені до торговельного обороту.

Таким чином, національна валюта України застосована у розрахунках позивача з нерезидентом у готівковій формі не може визнаватись як порушення валютного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено виключний перелік операцій, що потребують індивідуальних ліцензій, серед яких не зазначено операцій з розрахунків у валюті України між резидентами та нерезидентами готівкою на території України.

З наведеного вище вбачається, що в діях відповідача відсутні порушення вимог ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Крім того, судами обох інстанцій вірно зазначено, що повноваження на застосування санкцій за порушення вказаної норми Декрету належать Національному Банку України та за його визначенням -підпорядкованим йому установам, а Декрет не надав права НБУ передавати свої функції по застосуванню санкцій органам державної податкової служби.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 та постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.06.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний