Ухвала суду № 30298523, 18.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року м. Київ К-18466/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Моторного О.А.,

суддів: Борисенко І.В., Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

на постанову Господарського суд м. Севастополя від 12.11.2008

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009

у справі №5020-4/064

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

третя особа Миколаївська митниця

за участю Прокурора м. Севастополя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суд м. Севастополя від 12.11.2008, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009, задоволено позовні вимоги: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №000020235/0 від 15.08.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 649491,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за травень 2007 року, складений акт № 93/23-5/16328694/13683/10 від 03.08.2008, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 000020235/0 від 15.08.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 649491,00 грн.

В пункті 2.13.7 вказаного акта перевірки зазначено, що провести аналіз цін придбання та реалізації товарів (послуг) не представляється можливим, оскільки товари, що придбаваються (металопрокат, комплектуючі) йдуть у виробництво (ремонт суден).

В розділі 3.2.4 акта зазначено, що в ході проведення комплексної документальної перевірки (акт від 18.06.2007 № 9/232/16328694/11332/10) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, позапланових виїзних документальних перевірок достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства (акти від 16.04.2007 № 51/23-5/16328694/6630/10, від 18.05.2007 № 59/23-5/16528694/8075/10, від 25.05.2007 № 66/23-3/16328694/9303/10) за грудень 2006 року - січень 2007 року, березень, квітень 2007 року встановлено порушення підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість" в частині необґрунтованого застосування нульової ставки до операцій з ремонту суден нерезидентів при відсутності митного оформлення матеріальної складової собівартості виконаних ремонтних робіт, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків, що в свою чергу призвело до завищення сум податкового кредиту, що належать до складу податкового кредиту наступних податкових періодів (ряд. 26 декларації по ПДВ) в розмірі 1107612,00 грн.

Відповідно до даних податкової декларації по ПДВ, уточнюючого розрахунку платника за травень 2007 року та додатку 3 до декларації "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" ТОВ "Добриня та Ко" відображено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) - 649491,00 грн. (розділ 3.3 акта).

З врахуванням даних, відображених в пункті 3.2.4 акта, перевіряючими зроблений висновок про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування, що заявлена на рахунковий рахунок за травень 2007 року в розмірі 649491,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. При цьому товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції: з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати і переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу дій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

В матеріалах справи наявні копії контрактів та договорів, укладених позивачем з нерезидентами, предметом яких є переобладнання або ремонт суден із використанням матеріалів та комплектуючих виконавця або замовника.

Судна, ремонт яких є предметом контрактів, ввезені на митну територію України, що підтверджується наявними у справі вантажно-митними деклараціями.

З наявних вантажних митних декларацій вбачається, що тип декларацій щодо ввезення суден - IМ 51, з яких код IМ відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 N307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 N 443/2247 - "увезення в Україну", - код митного режиму "Тимчасове ввезення (вивезення)" (Класифікатор процедур переміщення товарів через митний кордон України, Додаток 1 до наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 N 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 1002 N 207).

Умови митного режиму тимчасового ввезення встановлені статтями 204-211 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування (стаття 204 вказаного Кодексу).

Відповідно до статті 206 Митного кодексу України дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту.

Отже, судами вірно встановлено, що механізм декларування товарів українського походження, що використані при наданні послуг з ремонту іноземних суден, які заявлені при ввезенні на територію України в режимі "тимчасове ввезення", діючим законодавством не передбачений.

Враховуючи статтю 45 Митного кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 N 80, якою затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оформлення у митному режимі експорту товарів можливе тільки за умови укладення окремого зовнішньоекономічного контракту на продаж цих товарів українським підприємством замовнику-нерезиденту, оформлення належним чином перевізних документів на товар, документів, підтверджуючих вартість товару, у зв'язку з чим неправомірними є доводи податкової інспекції про необхідність оформлення вантажних митних декларації на матеріальну складову, використану при ремонті суден, що ввезені на територію України з метою ремонту.

Крім того, слід зазначити, що акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, складений відповідачем з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 1205, оскільки висновок акта перевірки не містить посилання на підпункти, пункти, статті нормативно - правового акту, в той час, як у спірному рішенні зазначено, що на підставі акта перевірки №93/23-5/16328694/13683/10 від 03.08.2008 встановлено порушення підпунктів 7.7.1, пункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Висновок акта перевірки про завищення бюджетного відшкодування зроблений з врахуванням даних, відображених у пункті 3.2.4 даного акту. Однак, у цьому пункті перевіряючі посилаються на те, що в актах перевірок за попередні періоди було встановлено необґрунтоване застосування нульової ставки до операцій по ремонту суден нерезидентів.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - відхилити.

Постанову Господарського суд м. Севастополя від 12.11.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль