Постанова № 30284603, 14.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа № 9/80/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бригинець Л.М.

суддів Грязнов В.В.

суддів Демидюк О.О.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Бершадського району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.12 р. у справі №9/80/2012/5003

за позовом Прокурора Бершадського району Вінницької області в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" ,

треті особи, Головне управління Держкомзему у Вінницькій області, ТзОВ "Надбужжя-Агро"(правонаступник АК ПП "Надбужжя"), ОСОБА_2.

про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державних актів на право постійного користування землею та зобов'язання повернення земельної ділянки

за участю представників:

від прокуратури - Панчелюга К.М

від відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.12.2012р. у справі № 9/80/2012/5003 (суддя Балтак О.О.) відмовлено у задоволенні позову Прокурору Бершадського району Вінницької області в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс", за участю третіх осіб, Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, ТзОВ "Надбужжя-Агро"(правонаступник АК ПП "Надбужжя"), ОСОБА_2 про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державних актів на право постійного користування землею та зобов'язання повернення земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням господарського суду Вінницької області від 13.12.12 р. у справі № 9/80/2012/5003 прокурор Бершадського району Вінницької області в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2012 у справі № 9/80/2012/5003 та прийняти нове рішення, яким: припинити право постійного користування ТОВ "Земун Поле Плюс" земельною ділянкою площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району, Вінницької області надану для обслуговування камерної сушилки СКП-8; скасувати державний акт серії ВН № 001 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району, Вінницької області, виданого ТОВ "Земун Поле Плюс"; скасувати в книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею запис за №0001 про реєстрацію державного акту на право постійного користування на земельну ділянку площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району, Вінницької області, виданого ТОВ "Земун Поле Плюс"; зобов'язати ТОВ "Земун Поле Плюс" повернути Чернятській сільській раді Бершадського району, Вінницької області земельну ділянку площею площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району, Вінницької області.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповим з"ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, судом першої інстанції не було досліджено обставини справи щодо законності використання ТОВ "Земун Поле Плюс" спірної земельної ділянки та не надано відповідної оцінки по факту використання земельної ділянки для обслуговування камерної сушилки СКП-8.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи прокурора про наявність підстав, передбачених п.п. "г", "ґ" ст. 141 ЗК України для припинення права користування земельною ділянкою відповідачем (використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням), натомість суд першої інстанції дослідив лише обставини щодо нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, яке не є предметом позову.

Наводяться інші доводи в обгрунтування вимог апеляційної скарги.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги всі учасники провадження повідомлені належним чином. Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з позовом прокурор Бершадського району Вінницької області зазначав, що земельна ділянка площею 1,0290 га, яка надана ТОВ "Земун Поле Плюс" в постійне користування для обслуговування камерної сушилки СКП-8 рішенням 18 сесії 9 скликання "Про надання земельної ділянки в постійне користування і видачі державного акту" від 10.07.2001 не може використовуватись ТОВ "Земун Поле Плюс" за цільовим призначенням для обслуговування сушилки СКП-8, оскільки право власності на майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці зареєстровано за ОСОБА_2

11.10.2012 прокуратурою Бершадського району за участю спеціаліста - державного інспектора сільського господарства у Вінницькій області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності.

Під час перевірки встановлено, що земельна ділянка, яка надана в постійне користування ТОВ "Земун Поле Плюс" для обслуговування сушилки СКП - 8 використовується способами, які суперечать екологічним вимогам.

Зокрема, на зазначеній земельній ділянці наявні виробничі відходи рештки будівельних відходів), земельна ділянка вкрита трав'яною рослинністю та чагарниками.

За таких обставин, прокурор вбачав наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкоюплощею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області та передачі її до земель запасу Чернятської територіальної громади відповідно до п.п. "г", "ґ" ст. 141 ЗК України, згідно яким підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову прокурора відмовлено.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія в загальному погоджується та зазначає наступне.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб у відносинах між ними або з державою.

Рішенням Чернятської сільської Ради за №33 від 19.07.2001 року "Про оформлення права приватної власності на сушилку СКП - 8 по АДРЕСА_1" оформлено право приватної власності на сушилку СКП - 8 по АДРЕСА_1 в с. Чернятка за ТОВ "Земун Поле плюс". Свідоцтво на право власності зареєстровано 19.07.2001 р. в реєстраційній книзі №1 за №16 в Тульчинському МБТІ та видано технічну документацію. При оформлені свідоцтва на право власності працівниками Чернятської сільської Ради була допущена технічна помилка - замість "рішення за № 33" в свідоцтві написано "рішення № 32", в червні 2010 року - рішенням за №26 від 14.05.2010 року за повісткою дня «про виправлення помилки в рішенні виконкому» ця помилка була виправлена з № 32 на № 33 від 19.07.2001 року і видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконавчого комітету від 19.04.2001 року за № 33 за адресою: АДРЕСА_1. Бершадське РБТІ видало витяг № 26351323 про реєстрацію права власності, реєстраційний № 30635571.

Бершадська філія ДП Вінницький регіональний центр державного земельного кадастру виготовив технічну документацію зі складанням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ТОВ "Земун Поле Плюс" № 0001 від 7.11.2001 року в с. Чернятка АДРЕСА_1 інв. № 39 від 06.11.2001 р.

10 липня 2001 р. Рішенням 18 сесії 3 скликання Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області ТОВ "Земун Поле Плюс" надано в постійне користування 1,0290 га в межах згідно з планом землекористування для розміщення господарських будівель та споруд. Державний акт на право постійного користування землею зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 001.

В позовній заяві прокурора вказано, що кукурудзо-сушилка з прибудовами на насіневому заводі належить на праві власності ОСОБА_2 згідно рішення постійно діючого третейського суду від 06.01.2006 року №1-1/04.02 та від 03.05.2006 р. № 1-1/04.02 - є однією і тією ж будівлею та знаходяться на одній земельній ділянці.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бершадського районного суду у справі № 2-197/11 від 23.08.2011 р., яке вступило в законну силу 03.09.2011 р. за позовом ТОВ "Земун Поле плюс" до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, скасовано ухвалу про уточнення рішення по справі №1-1/04.02 Вінницького обласного відділення постійно діючого третейського суду від 06.01.2006 р. в частині визнання права власності за ОСОБА_2 на кукурудзо-сушилку з прибудовами на насіннєвому заводів с. Чернятка АДРЕСА_1, яка є однією і тією ж будівлею, що і камерна сушилка СКП-8, в с. Чернятка, Бершадського району, Вінницької області по АДРЕСА_1. Скасовано реєстрацію КП "Тульчинське МБТІ" 18.05.2006 р. в частині права власності за ОСОБА_2 на кукурудзо-сушилку з прибудовами на насіннєвому заводі в с. Чернятка, Бершадського району, АДРЕСА_1

З наведеного вбачається, що право власності на спірну будівлю за ОСОБА_2 не є підтвердженим.

Через одинадцять років після рішення Чернятської сільської Ради від 19 липня 2001 року про визнання права власності на камерну сушилку СКП-8 Чернятська сільська Рада 05.09.2012р. скасувала рішення від 14.05.2010 р. в частині другій скасувала право власності ТОВ "Земун Поле плюс" на камерну сушилку СКП-8.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські ради не наділені правом скасування власних рішень щодо правовідносин, пов"язаних з реалізацією певних суб"єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Такі питання мають вирішуватись в порядку та спосіб, визначені законодавством.

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону "Про місцеве самоврядування"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата (Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 р. , справа N 1-9/2009).

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішення Чернятської сільської Ради від 05.09.2012р. не відповідає законодавству України, а тому правомірно не врахував його при вирішенні спору у даній справі.

Щодо доводів апелянта про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням слід зазначити наступне.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені підстави та порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 р. № 312 передбачено порядок проведення перевірок та оформлення встановлених фактів, зокрема, встановлено, що за результатами перевірки складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому повинна наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів), із зазначенням загальної площі земельної ділянки та площі, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Згідно статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Водночас, ст. 143 ЗК України передбачає підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Також, статтею 144 ЗК України визначений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, зокрема: у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Судова колегія зазначає, що підставою позову прокурор обрав використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Згідно ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка не може використовуватись не може використовуватись ТОВ "Земун Поле Плюс" за цільовим призначенням для обслуговування сушилки СКП-8, оскільки право власності на майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці зареєстровано за ОСОБА_2

Матеріалами справи спростовано доводи прокурора, що на спірній ділянці знаходиться майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 Інших обгрунтувань щодо використання ТОВ "Земун Поле Плюс" земельної ділянки не за цільовим призначенням прокурором в позовній заяві не зазначено.

Щодо посилань прокурора на використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам слід зазначити таке.

Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, може бути підставою припинення права постійного користування (ст. 143 ЗК України) в судовому порядку. Для припинення права користування земельними ділянками закон вимагає додержання процедури, закріпленої у ст. 144 ЗК України.

Відповідно до п. "б" ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В матеріалах справи міститься лист Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 24.2012р. №2397 (а.с. 33 т.2), з якого вбачається, що Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області спільно з Прокуратурою Бершадського району проведено перевірку дотримання ТОВ "Земун Поле Плюс" за адресою: с. Чернятка, АДРЕСА_1.

В листі зазначено, що під час огляду земельної ділянки, на якій розміщена камерна сушилка СКП-В встановлено, що нерухоме майно - камерна сушилка СКП -8 знаходиться в аварійному стані, під"їзд до об"єкту нерухомості відсутній, а земельна ділянка вкрита трав"яною рослинністю та чагарниками.

Вказаний лист не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам. Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, приписи з вимогою усунути виявлені правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення прокурором до позовної заяви не долучались. Тобто, доказів, на підтвердження наявності підстав для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст. ст. 141, 143, 144 ЗК України прокурором не надано.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором не доведено використання ТОВ "Земун Поле Плюс" земельної ділянки не за цільовим призначенням та використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було надано оцінки доводам прокурора, зазначеним в позовній заяві, про наявність (відсутність) підстав для припинення користування земельною ділянкою відповідно до п.п. "г", "ґ" ст. 141 ЗК України. Проте, вказане не призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

Крім того, в абз. 5 п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Враховуючи викладене, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокурора Бершадського району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2012 р. у справі №9/80/2012/5003 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2012 р. у справі №9/80/2012/5003 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бригинець Л.М.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Демидюк О.О.