Ухвала суду № 30279813, 30.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р.

справа № 2а-7421/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Потапові К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Кіровоградській області

на постанову : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. у справі № 2а-7420/09/1170

за позовом: Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Кіровоградській області

до: Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу

про: стягнення вартості втрачених марок акцизного збору ,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Кіровоградській області звернулось із позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просило стягнути з Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу в дохід державного бюджету суму вартості втрачених марок акцизного збору у розмірі 2 658 076, 5 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач не уповноважений на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки можливість застосування санкцій, в разі виявлення факту нестачі марок акцизного збору, та стягнення їх сум до державного бюджету законодавством не передбачена.

Крім того, позивачем порушено річний строк звернення до суду.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Посилання суду першої інстанції на порушення річного терміну звернення до суду є безпідставним, оскільки звернення з відповідним позовом стало можливим лише після того, як у ході планової виїзної перевірки було належним чином встановлено розбіжність між обліковими даними в первинному бухгалтерському обліку підприємства та фактичними залишками марок акцизного збору.

За результатами перевірки було складено довідку 29.04.2009 року, таким чином річний термін управлінням не порушено.

Факт втрати марок акцизного збору відповідачем визнається.

Згідно абзацу п’ятого пункту 27 Положення «Про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виборів»у разі встановлення факту нестачі марок ( розкрадання, знищення, реалізації на експорт продукції з використанням вітчизняних марок тощо) у їх покупця матеріально відповідальна особа підприємства –виробника несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного збору, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки. Зазначені суми стягуються з рахунку підприємства в безспірному порядку.

Відповідач заперечень до суду апеляційної інстанції не надав.

Представники учасників у судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, посадовими особами позивача на підставі направлень від 09.04.2009р. № 488 та від 24.03.2009р. №377 було проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва, та обігу алкогольних напоїв з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки було складно довідку №5/32-118/00378844 від 29.04.2009р.

В ході перевірки встановлено розбіжності між обліковими даними, що відображені в первинному і бухгалтерському обліку підприємства згідно Журналу обліку марок акцизного збору за 2008 рік, що ведеться підприємством, та фактичним залишками марок акцизного збору попереднього зразка станом на 01.09.2008р., які було зафіксовано актом інвентаризації від 02.09.2008р. №11/32-153 та актом витребування марок ГУ БКОЗ СБУ від 02.09.2008р. Загальна нестача марок акцизного збору попереднього зразка складає 13963549 шт., вартістю 516651,32 грн.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 лютого 2007 р. № 71 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України.

Зокрема п. 1.4. вказаного Положення передбачає, що Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням та Іншими нормативно-правовими актами.

Пункти 3.19 та 3.20. вказаного Положення, визначаючи функції Департаменту, передбачають, що останній має право: Застосовувати у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Звертатись до суду з позовами, в тому числі про стягнення, з суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

З урахуванням вказаних норм, право позивача на звернення до суду зумовлено наявністю передбачених законодавством санкцій, фактом їх застосування, та несплатою з боку відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на п. 27 «Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів №567», яким визначено, що у разі встановлення факту нестачі марок (розкрадання, знищення, реалізації на експорт продукції з використанням вітчизняних марок тощо) у їх покупця матеріально відповідальна особа підприємства-виробника несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного збору, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки. Зазначені суми стягуються з рахунку підприємства в безспірному порядку.

Колегія суддів вважає посилання позивача (апелянта) безпідставними, так як із змісту п.27 Положення не вбачається право позивача застосовувати фінансові санкції в разі виявлення факту нестачі марок акцизного збору та стягувати їх суми до державного бюджету.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 238 ГК адміністративно –господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Згідно Прикінцевих положень ГК України його норми застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання чинності зазначеним кодексом.

Отже, суд першої інстанції, на думку судової колегії, обгунтовано дійшов висновку, щодо неправомірності позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу складено в повному обсязі 20.07.2011р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко