Постанова № 30274797, 05.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 р. Справа №2а/0570/17688/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Доброхотової А.А.,

відповідача - Єрмакової Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0009382310 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11 305,09 грн., -

в с т а н о в и в :

У грудні 2012 року Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» (далі - позивач або ККП «Керуюча компанія «Приморська») звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0009382310.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ККП «Керуюча компанія «Приморська» було отримано податкове повідомлення-рішення віл 20 листопада 2012 року № 0009382310 від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району. На підставі акта перевірки № 2026/22-2/32457542 від 09 листопада 2012 року було встановлено порушення пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 187.10 статті 187, підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів 15 212,50 грн. Позивач не згоден з нарахованою сумою зобов'язання у розмірі 8 697,11 грн. податкового кредиту за вересень 2012 року.

В обґрунтування зазначеного позивач зазначив, що дебіторська та кредиторська заборгованість Житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району передана правонаступнику, яким є позивач, що є новою юридичною особою, що має нові код ЄДРПОУ, податковий номер та номер свідоцтва. Тому правонаступник при отриманні доходів з дебіторської заборгованості нарахує та сплатить до бюджету зобов'язання з податку на додану вартість, а кредит по ПДВ отримати при сплаті не зможе. Також, Житлово-комунальне підприємство № 3 Приморського району фактично отримало послуги та податкові накладні, які були включені до останньої податкової декларації з ПДВ у зв'язку з припиненням своєї фінансово-господарської діяльності на підставі пункту 2 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0009382310 (арк. справи 3-4).

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовної заяви (арк. справи 121), в якій зазначено, що ККП «Керуюча компанія «Приморська» уточнює суму позовної заяви, яка складає 11 305,09 грн. З цієї суми 9 044,07 грн. - сума часткового заперечення і 2 261,02 грн. - сума штрафних санкцій. Також у вказаній заяві надані додаткові пояснення про те, що комісією з реорганізації комунальних підприємств проведено заходи з реорганізації житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району та складено Передавальний акт станом на 20 вересня 2012 року, яким передано все майно та зобов'язання правонаступнику - ККП «Керуюча компанія «Приморська». Крім того, 20 вересня 2012 року розрахунковий рахунок ЖКП № 3 Приморського району був заблокований і підприємство не мало можливості проводити розрахунки. Фактично період з 01 по 19 вересня 2012 року є останнім періодом діяльності ЖКП № 3 Приморського району. Податкова декларація з податку на додану вартість за останній період діяльності - вересень 2012 року - одержана Жовтневою МДПІ м. Маріуполя 19 жовтня 2012 року, до якої були включені усі податкові накладні за вересень 2012 року, в тому числі несплачені. Заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість подана в орган державної податкової служби 09 жовтня 2012 року, прийнято рішення про анулювання платника податку на додану вартість 10 жовтня 2012 року. На вимогу відповідача у зв'язку з тим, що заява була подана 09 жовтня 2012 року, підприємством 12 листопада 2012 року була відправлена нульова декларація за жовтень 2012 року.

Просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі, частково скасувавши податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0009382310 на суму 11 305,09 грн.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, про що надала письмові заперечення (арк. справи 112-113), в яких зазначила, що відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23 квітня 2003 року по 30 вересня 2012 року, в ході якої було встановлено порушення пункту 3.1 статті 3, підпункти 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3 статті 198, пункту 187.10 статті 187, підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 12 319,00, у тому числі за липень 2009 року у сумі 149,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 434,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 390,00 грн., за липень 2011 року у сумі 221,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 221,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 221,00 грн., за вересень 2012 року у сумі 10 683,00 грн., про що складено акт № 2026/22-2/32457542 від 09 листопада 2012 року. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0009382310 про донарахування ПДВ в сумі 12 170,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3 042,50 грн.

Також у наданих суду запереченнях зазначено, що ЖКП № 2 Приморського району включено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року податкові накладні, які є неоплаченими. В бухгалтерському обліку зазначений факт підтверджується наступною кореспонденцією рахунків та відповідними записами Дт 644 «Податковий кредит» - Кт 685 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Відповідальність за вказане порушення передбачена пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України у розмірі 25% від суми податку, що підлягає нарахуванню.

Крім того, представник відповідача надала додаткові пояснення (арк. справи 137-138), в яких зазначила про те, що з поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, щодо включення податкового кредиту до декларації за вересень 2012 року на підставі того, що це останній звітний місяць ЖКП № 3, а податкові накладні, які стали підставою його формування, виставлені саме на юридичну особу ЖКП № 3, яка припиняє свою діяльність та втратить право на відшкодування податкового кредиту в наступних звітних періодах, відповідач не погоджується на підставі наступного. Так, пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що житлово-комунальні підприємства визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом. Проте, податкові накладні, включені до складу податкового кредиту за вересень 2012 року, є неоплаченими, що підтверджується кореспонденцією рахунків та відповідними записами. Також, відповідно до положень Господарського кодексу України, КПП «Керуюча компанія «Приморська» є правонаступником ЖКП № 3, до якого перейшли всі права та зобов'язання. Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платника податку. У разі, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таким товарам/послугам, необоротним активам виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, за винятком випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу або виділення.

Враховуючи викладене, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року замінено відповідача - Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя Донецької області його правонаступником - Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 07 вересня 2012 року за адресою: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, проспект Будівельників, буд. 27, включено до ЄДРПОУ за номером 38349069, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 459338 від 11 вересня 2012 року (арк. справи 9) та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 695366 від 07 вересня 2012 року (арк. справи 12). ККП «Керуюча компанія «Приморська» з 10 вересня 2012 року взяте та перебуває на обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя (Приморське відділення) як платник податків (арк. справи 11), з 04 жовтня 2012 року зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість № 200073668 (НБ № 196130) (арк. справи 10).

ККП «Керуюча компанія «Приморська» створена рішенням Маріупольської міської ради від 26 червня 2012 року № 6/20-2064 (арк. справи 6-7) та діє на підставі статуту Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська», затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 26 червня 2012 року № 6/20-2064 (арк. справи 8). Згідно пункту 1.2 розділу 1 статуту підприємство утворилося шляхом злиття та є правонаступником прав та обов'язків житлово-комунального підприємства № 1 Приморського району, житлово-комунального підприємства № 2 Приморського району, житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району (далі - ЖКП № 3), житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району, Державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району.

Відповідач - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки

платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

У період з 22 жовтня 2012 року по 02 листопада 2012 року на підставі направлень від 19 жовтня 2012 року № 1095, № 1096, № 1100, виданих Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС, головними державними податковими ревізорами-інспекторами Приваловим М.О., Радачинською Ю.В., Балабаном І.В., згідно зі статтею 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу керівника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС від 19 жовтня 2012 року № 2133 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району, код ЄДРПОУ 32457542 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23 квітня 2003 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 23 квітня 2003 року по 30 вересня 2012 року.

Перевірка проведена у зв'язку з подачею Житлово-комунальним підприємством № 3 Приморського району заяви про припинення платника податків шляхом злиття.

За наслідками перевірки складено акт від 09 листопада 2012 року № 2026/22-2/32457542 (арк. справи 40-102).

У висновках акту зазначено, що перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3 статті 198, пункту 187.10 статті 187, підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 12 319 грн., у тому числі за липень 2009 року у сумі 149 грн., за жовтень 2009 року у сумі 434 грн., за квітень 2010 року у сумі 390 грн., за липень 2011 року у сумі 221 грн., за серпень 2011 року у сумі 221 грн., за вересень 2011 року у сумі 221 грн., за вересень 2012 року у сумі 10 683 грн.

На підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009382310 від 20 листопада 2012 року, яким за порушення пунктів 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3 статті 198, пункту 187.10 статті 187, підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 15 212,50 грн., у тому числі за основним платежем - 12 170,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 042,50 грн. (арк. справи 114).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11 305,09 грн., 25 грудня 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту, сформованого у вересні 2012 року, сум згідно податкових накладних, які є неоплаченими, правильність визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у декларації за вересень 2012 року та, як наслідок, правомірність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Оскільки позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення в частині збільшення податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом за вересень 2012 року, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми Податкового кодексу України, який набпав чинності з 01 січня 2011 року.

Так, в акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вказується про порушення позивачем пункту 187.10 статті 187, підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 10 683,00 грн., яке виникло через включення до складу податкового кредиту за вересень 2012 року податкових накладних, які є неоплаченими.

Позивачем оскаржується сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 9 044,07 грн. (арк. справи 121-122), яке виникло через включення до складу податкового кредиту за вересень 2012 року сум ПДВ по наступним податковим накладним:

- № 20793/140 від 31 серпня 2012 року на суму 359,93 грн., у тому числі ПДВ 59,99 грн., виданої ПАТ «Укртелеком» Донецька філія (арк. справи 21);

- № 179 від 31 грудня 2011 року на суму 2 442,00 грн., у тому числі ПДВ 407,00 грн. (арк. справи 14), № 151 від 31 жовтня 2011 року на суму 2 442,00 грн., у тому числі ПДВ 407,00 грн. (арк. справи 15), № 178 від 30 вересня 2011 року на суму 2 442,00 грн., у тому числі ПДВ 407,00 грн. (арк. справи 16), № 193 від 31 липня 2012 року на суму 2 442,00 грн., у тому числі ПДВ 407,00 грн. (арк. справи 17), № 161 від 31 серпня 2012 року на суму 2 442,00 грн., у тому числі ПДВ 407,00 грн. (арк. справи 28), № 193 від 31 травня 2012 року на суму 2 442,00 грн., у тому числі ПДВ 407,00 грн. (арк. справи 24), виданих ТОВ «Азовбудкомплект»;

- № 36 від 09 вересня 2011 року на суму 972,96 грн., у тому числі ПДВ 162,16 грн. виданої ТОВ «Всеслав Юго-Восток» (арк. справи 18);

- № 801 від 31 липня 2012 року на суму 2 765,69 грн., у тому числі ПДВ 460,95 грн. (арк. справи 27), № 115 від 31 травня 2012 року на суму 154,93 грн., у тому числі ПДВ 25,82 грн. (арк. справи 134), № 72 від 27 червня 2012 року на суму 130,73 грн., у тому числі ПДВ 21,79 грн. (арк. справи 19), № 552 від 19 вересня 2012 року на суму 341,90 грн., у тому числі ПДВ 56,98 грн. (арк. справи 20), виданих КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»;

- № 4 від 13 вересня 2012 року на суму 1 007,05 грн., у тому числі ПДВ 167,84 грн., виданої ТОВ «Кобо-Дон» (арк. справи 133);

- № 19 від 31 липня 2012 року на суму 7 414,00 грн., у тому числі ПДВ 1 235,67 грн. (арк. справи 22), № 19 від 31 серпня 2012 року на суму 7 414,00 грн., у тому числі ПДВ 1 235,67грн. (арк. справи 25), виданих ТОВ «Азовліфт ЛТД»;

- № 3 від 04 вересня 2012 року на суму 5 174,43 грн., у тому числі ПДВ 862,41 грн. (арк. справи 136), № 13 від 31 серпня 2012 року на суму 6 500,00 грн., у тому числі ПДВ 1 083,33 грн. (арк. справи 135), виданих ДП РЖФ Приморського району.

У податковій декларації за вересень 2012 року (арк. справи 126-130) позивач визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 3 135,00 грн. Сума податкового кредиту звітного періоду складає 22 114,00 грн., податкові зобов'язання - 25 249,00 грн.

Дослідженням обставин формування ЖКП № 3 податкового кредиту вересня 2012 року в сумі 22 114,00 грн. встановлено, що податковий кредит сформований ним на підставі вище перелічених податкових накладних, а також податкової накладної на суму 2 442,00 грн., у тому числі ПДВ 407,00 грн., виданої ТОВ «Азовбудкомплект», та податкової накладної на суму 6 160,83 грн., у тому числі 1 232,17 грн., виданої ДП РЖФ Приморського району, які не включені до оскаржуваної суми податкового зобов'язання (арк. справи 128).

Вказані податкові накладні відображені ЖКП № 3 у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 129-130).

Суми податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту вересня 2012 року у розмірі 22 114,00 грн., що відобразив у відповідній податковій декларації з податку на додану вартість.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів/послуг, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість.

Водночас, пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття

«касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу». Це - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів

компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

За приписами пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В акті перевірки зазначено, що ЖКП № 3 включено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року податкові накладні, які є неоплаченими, що у бухгалтерському обліку підприємства підтверджується кореспонденцією рахунків та відповідними записами Дт 644 «Податковий кредит» - Кт 685 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

У судовому засіданні представник позивача не заперечувала факт включення неоплачених податкових накладних до податкового кредиту вересня 2012 року.

Таким чином, зважаючи на те, що дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту у позивача визначаються за касовим методом, тобто датою зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку та датою списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку відповідно, суд приходить до висновку про неправомірність формування ЖКП № 3 податкового кредиту у вересні 2012 року та визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у декларації за вересень 2012 року.

Крім того, щодо твердження позивача про неможливість відшкодування податкового кредиту у наступних звітних податкових періодах через те, що податкові накладні, які стали підставою для його формування, виписані на юридичну особу ЖКП № 3, яке припиняє свою діяльність, суд зазначає наступне.

Як зазначалося раніше, ККП «Керуюча компанія «Приморська» утворилося шляхом злиття та є правонаступником прав та обов'язків житлово-комунального підприємства № 1 Приморського району, житлово-комунального підприємства № 2 Приморського району, житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району, житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району, Державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району.

Відповідно до передавального акту житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району станом на 20 вересня 2012 року все майно та зобов'язання підприємства передано правонаступнику - ККП «Керуюча компанія «Приморська» (арк. справи 123).

Згідно виписки відділення № 11 МФ ПАО КБ «ПриватБанк» від 26 жовтня 2012 року № 03/10 20 вересня 20121 року розрахунковий рахунок ЖКП № 3 Приморського району був заблокований та позбавлений технічної можливості для проведення платежів (арк. справи 124).

10 жовтня 2012 року за заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, поданої ЖКП № 3 Приморського району до Приморського відділення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС, прийнято рішення про анулювання платника податку на додану вартість (арк. справи 125).

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

Згідно підпункту «б» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом.

У пунктах 184.6 та 184.7 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Проаналізувавши наведене, суд зауважує, що ККП «Керуюча компанія «Приморська», як правонаступник житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району, має право на включення до складу податкового кредиту оплачених податкових накладних, виписаних на ЖКП № 3 Приморського району, а також на його відшкодування в передбаченому законом порядку. Таким чином, вищевказане твердження позивача є хибним та не відповідає нормам діючого законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи позивача щодо неправомірного висновку Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС в акті перевірки № 2026/22-2/32457542 про

заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 10 683 грн., а також стосовно безпідставного винесення спірного податкового повідомлення-рішення не знайшли свого підтвердження.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем зроблені обґрунтовані висновки стосовно неправомірного формування податкового кредиту та, відповідно, податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вересні 2012 року, тому відповідачем правомірно у відношенні позивача на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовані штрафні санкції у розмірі 3 042,50 грн., тобто у розмір 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби довела правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0009382310 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11 305,09 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0009382310 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11 305,09 грн. - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 березня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 11 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.