Ухвала суду № 30261902, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.справа № 2а-0870/2578/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - Мажара О. О. (дов. від 02.06.2012 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива»та Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/2578/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій, визнання перевірки неправомірною та висновків перевірки,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати нечинним та скасувати наказ керівника ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 15.03.11 № 652 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Перспектива»за період грудень 2010р.», визнати незаконними та протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за грудень 2010 року, в т.ч. в частині визнання правочинів, що укладені позивачем такими, що укладені з порушенням ч.1 ст.203 ЦУК України, що їх зміст суперечить інтересам держави та суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства, що ці правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що товар по вказаних операціях не був переданий, що угоди поставки є нікчемними, а тому є недійсними в силу закону; визнати неправомірною документальну позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлені актом перевірки від 16.03.11 № 52/23-253/36358380, визнати нечинним та скасувати акт перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від16.03.11 № 52/23-253/36358380, визнати нечинними та скасувати висновки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, викладені в акті перевірки від 16.03.11 № 52/23-253/36358380.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю рішення відповідача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, тому вказана перевірка є незаконною та протиправною, а наказ є таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що перевірку розпочато раніше строку, встановленого наказом про проведення даної перевірки. Крім того, відповідачем не було витребувано жодних документів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 15.03.11 № 652 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Перспектива» за період грудень 2010 року. Визнано протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період грудень 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.170), в якій просить скасувати постанову суду від 20.05.2011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за грудень 2010 року; визнання нечинним та скасування акту перевірки та визнання нечинними та скасування висновків акта від 16.03.2011 р. №52/23-253/36358380 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період грудень 2010.

Апеляційна скарга мотивована тим, що акт перевірки та його висновки має наслідки виникнення у платника податків обов'язків, що породжують певні правовідносини (п.140.2. ст.140 ПКУ), при чому ці правовідносини мають ознаки влади і управління, оскільки містять в собі з одного боку обов'язок платника податків, а з іншого боку право відповідача застосовувати заходи примусу.

Відповідач, також, не погодившись із постановою суду, подав апеляційну скаргу (а.с.167), в якій, зазначаючи, що вказана постанова є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційні скарзі. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 15.03.2011 відповідачем з посиланням на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.2 п.79 Податкового кодексу України прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за грудень 2010 року, про що видано наказ №652 (а.с.29). Дата початку перевірки -16.03.2011.

Даний наказ направлено на адресу позивача одночасно з письмовим повідомленням про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (лист № 3517/10/23-212/1038 від 15.03.2011) та запрошенням на підписання акту перевірки (лист №3518/10/23-212/1038 від 15.03.2011), отримані позивачем 23.03.2011 (а.с.114).

16.03.2011 відповідачем проведено заплановану документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності вчинення правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року, за результатами якої складено акт №20/23-253/36358380 від 16.03.2011, один примірний якого направлений на адресу позивача 17.03.2011.

В акті перевірки зафіксовано, що позивачем здійснено операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України, їх зміст, зокрема, суперечить інтересам держави та суспільства, моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Недодержання вчинення в момент правочину сторонами цієї норми є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 ЦК України). Також перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

16.03.2011 відповідачем складено акт про відмову від підписання акта перевірки у зв'язку з неявкою суб'єкта господарювання на підписання акту перевірки.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, частково задовольняючи позовні вимоги, встановив, що проведена відповідачем перевірка є необґрунтованою, такою, що не відповідає чинному законодавству.

Згідно п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності обставин, передбачених Кодексом, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, позивач повинен бути обізнаний, що стосовно нього за наявності відповідних обставин у певний час та у певному місці здійснюватиметься документальна невиїзна перевірка, а також повинен мати можливість надати пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит відповідача.

Посилання відповідача на надсилання позивачеві письмового запиту (лист №3519/10/23-282/1038 від 15.03.2011) про надання інформації та її документального підтвердження, та неотримання на нього відповіді, колегія суддів не приймає до уваги в якості підстави для проведення оскаржуваної перевірки.

З огляду на дату складення вказаного письмового запиту, а також дати прийняття наказу від 15.03.2011 № 652 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 16.03.2011 та письмового повідомлення про проведення цієї перевірки, вбачається, що ці документи складені в один день 15.03.2011, тобто умови, встановлені наведеними вище правовими нормами, відповідачем не дотримані.

Отже, відповідач не мав права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки оскільки не сплив законодавчий строк для надання пояснень та їх документальних підтверджень позивачем на письмову вимогу відповідача. Крім того, відповідач не надав можливість позивачу своєчасно дізнатись про дату та місце проведення перевірки.

Таким чином, наказ № 652 від 15.03.2011 прийнятий відповідачем без достатніх на те підстав, відповідно, безпідставною є і вищезазначена перевірка, внаслідок чого дії відповідача по її проведенню є протиправними та таким, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог з огляду на Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилами п.7 р.IV вказаного Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для визнання недійсним актів, складених за результатами перевірок.

Судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційних скарг не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, внаслідок чого правові підстави для скасування постанови суду першої інстанції, задоволення апеляційних скарг сторін відсутні

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива»та Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2011 у справі № 2а-0870/2578/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко