Ухвала суду № 30261914, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.справа № 2а-4509/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Федіченко О. П. (дов. від 17.01.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року

у справі № 2а-4509/10//1170

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

до дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»

про стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 266 451 грн. та з податку на додану вартість в сумі 251 281 грн. нарахованих із застосуванням звичайних цін,-

встановила:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», в якому просило стягнути з відповідача суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 266451 грн. та суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 251281 грн. за рахунок активів відповідача на користь державного бюджету України в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що означені податкові зобов'язання відповідно до винесених рішень визначені позивачем із застосуванням звичайних цін. В результаті проведеної позивачем перевірки встановлено, що відповідачем віднесено до складу валових витрат суми збитків, понесені у зв'язку з продажем робіт за цінами, що нижчі за фактично понесені пов'язаним з таким платником податку особам на загальну суму 736246,00 грн. Крім того, відповідачем не здійснено коригування сум податкового кредиту по витратах, які не використані у виробничій діяльності, на загальну суму 147250,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2011 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.56), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм права, В якості доводів на обґрунтування своїх вимог позивач посилається на обставини викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 16.11.2010 позивачем прийняті рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін:

№0001652310 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 266451,00 грн., в т.ч. за основним платежем -184061,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -82390,00 грн.;

№0001642310 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 251281,00 грн., в т.ч. за основним платежем -167521,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -83760,00 грн.

Підставою для прийняття означених рішень стали наказ Кіровоградської ОДПІ від 15.11.2010 № 660 та акт №34/23-10/32039992 від 12.05.2010, складений ДПА у Кіровоградській області за результатами проведеної планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009.

Як зазначено в акті перевірки, в ході перевірки філії «Лелеківська ДЕД»(акт ДПА у Кіровоградській області №28/2310/26177428 від 20.04.2010 -т.1 а.с.193) встановлено завищення філією валових витрат у сумі 736246,00 грн., у т.ч. за ІV квартал 2008 року -262603,00 грн., за 1 квартал 2009 року -152948,00 грн., за ІІ квартал 2009 року -132450,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року -48972,00 грн., за ІV квартал 2009 року -139273,00 грн.

До такого висновку позивач дійшов, виходячи з того, що основним замовником філії на виконання експлуатаційне утримання та будівництво доріг є Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області, яка також входить до сфери управління «Державної служби автомобільних доріг України», тобто в розумінні п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є пов'язаною особою.

Згідно з даними бухгалтерського обліку в періоді, що перевірявся, філія за результатами діяльності виконаних робіт для Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області, отримала збитки в сумі 736246,00 грн. (т.1 а.с.201).

В порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»філією не зменшено суму витрат на суму збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем робіт за цінами, що нижчі, які фактично понесені, пов'язаним з таким платником податку особам, всього у сумі 736246,00 грн.

Відповідно, в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»філією не відкориговано суми податкового кредиту по витратах, які не використані у виробничій діяльності, всього у сумі 147250,00 грн.

Крім того, в суму визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість 167521,00 грн. увійшла сума 20271,00 грн. -встановленого заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з порушенням філією пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено обсяг поставки від виконаних робіт по благоустрою території ВП «Радій», замовником яких є ЗАТ «Кіровоградграніт»у жовтні 2009 року.

Наказом Кіровоградської ОДПІ від 15.11.2010 № 660 прийнято рішення визначити податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами планової виїзної перевірки ДП «Кіровоградський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»з урахуванням звичайних цін.

З огляду на фактичні обставин справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Як встановлено судом, Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області належить до органів на місцях Державної служби автомобільних доріг України, яка відповідно до ст.10 Закону України «Про автомобільні дороги», є центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне управління автомобільними дорогами загального користування, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту. Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області як місцевий орган Державної служби автомобільних доріг України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до пп. 5.3.9.п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Згідно з п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін. Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, пунктом 1.20.8 вказаного Закону покладається на податковий орган.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено, що рівень цін реалізованих відповідачем робіт не відповідає рівню звичайних цін на дані види робіт. В матеріалах перевірки податкового органу (актах перевірки) відсутня інформація про рівень цін реалізації робіт, ідентичних тим, що виконувались відповідачем на користь Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області. Крім того, відсутня інформація щодо договорів, укладених відповідачем зі Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області, а також щодо видів виконуваних робіт, їх вартості, встановлених відповідачем в укладених ним договорах.

Податковим органом не здійснено порівняння ціни, за якою здійснював реалізацію робіт відповідач пов'язаній особі, зі звичайною ціною, визначеною в порядку, встановленому законом.

Фактично, визначаючи суму збитків в розмірі 736246,00 грн., податковий орган порівнює загальну суму отриманого відповідачем доходу від передачі результатів робіт та послуг за певний період з загальною сумою витрат, пов'язаних з виконанням будівельних контрактів. Такий застосований податковим органом метод не відповідає жодній наведеній правовій нормі.

Крім того, вбачається, що договори на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг укладаються замовником - Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області на умовах тендеру (публічних торгів) у відповідності до норм Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921.

Тому в договорах на виконання робіт з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг між відповідачем та Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області визначається лише загальна вартість фінансування, а ціна (вартість) окремих обсягів робіт) визначається шляхом розміщення замовником прилюдного оголошення про закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації (публікується в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" та розміщується на веб-порталі з питань державних закупівель) та застосовується в подальшому сторонами договірних відносин.

За правилами пп.1.20.3 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

Отже, в даному випадку для робіт, що виконуються відповідачем на користь Служби автомобільних доріг в Кіровоградській області, звичайною ціною є договірна ціна, яка, в свою чергу, визначається при оголошенні тендеру (публічних торгів) шляхом розміщення відповідних публічних оголошень.

З огляду на вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що факт реалізації відповідачем робіт на користь Служби автомобільних робіт у Кіровоградській області за цінами, які нижче від звичайних, як і факт отримання відповідачем збитків від такої реалізації, документально не підтверджено, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем пп. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість рішенням від 16.11.2010 №0001642310 в розмірі 20271,00 грн. основного платежу із застосуванням звичайних цін за операціями, пов'язаними з виконанням відповідачем робіт по благоустрою території НВП «Радій», колегія суддів вважає, що законодавчо встановлені підстави для визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами (п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») в даному випадку відсутні.

Підпункт 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена податковим органом за непрямим методом.

Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється (пп.4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону).

Встановлюючи факт порушення відповідачем пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження з цього приводу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20271,00 грн. за жовтень 2009 року, позивач жодним чином не обґрунтував підстави для визначення вказаної суми із застосуванням звичайних цін.

Також слід зазначити, що відповідно до пп.1.20.10 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковим органом. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вказаним нормам донарахування податкових зобов'язань відповідачу з податку на прибуток та податку на додану вартість здійснювалось податковим органом не за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, зокрема, за відсутності відповідного рішення податкового органу про застосування непрямих методів (п.п.4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 року).

Винесення відповідачем наказу від 15.11.2009 № 660 про прийняття рішення визначити податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами планової виїзної перевірки ДП «Кіровоградський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»з урахуванням звичайних цін не свідчить про дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури, оскільки такий наказ (рішення) приймається податковим органом не по закінченню перевірки, а в ході проведення перевірки у разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування звичайної ціни, про що робиться посилання в акті перевірки. І такий наказ саме і є підставою для визначення податкового зобов'язання із застосуванням передбачених законодавством звичайної ціни, механізму і обґрунтування здійсненого розрахунку.

За таких обставин донарахування податковим органом рішеннями від 16.11.2010 №0001652310, №0001642310 податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість здійснено безпідставно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року у справі № 2а-4509/10/1170 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко