Ухвала суду № 30261837, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.справа № 2а-0870/4742/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т.В.

за участю представників:

позивача: - Булигіна А. В. (дов. від 23.10.2012 р.)

відповідача: - Счастлива І. Б. (дов. від 03.05.2012 р.)

- Чудан Р. К. (дов. від 02.04.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року

у справі № 2а-0870/4742/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області

про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільний»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.11 № 0001171701. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в загальному розмірі 250423,50 грн., із яких 200337,80 грн. -основний платіж, 50084,70 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збільшення розміру статутного фонду позивача за рахунок внесення його учасниками рухомого майна не є операцією купівлі-продажу для цих учасників, а є придбанням корпоративних прав, відтак не є доходом в розумінні п.1.2. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно з прямими нормами вказаного Закону вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи -резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу. За зазначеною операцією податок з доходів фізичних осіб не нараховується на підставі об'єкта оподаткування. Крім того, в даному випадку позивач не є податковим агентом фізичної особи та не повинен утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2011 позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 85), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що внесення учасниками позивача до статутного фонду рухомого майна є отриманням ними доходу у вигляді корпоративних прав, а отже є операцією купівлі-продажу основних фондів та нематеріальних активів. Таким чином, Позивач, придбавши основні фонди, є податковим агентом та повинен нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податки на доходи фізичних осіб.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт №79/2302/31467717 від 29.03.2011 (а.с.8).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.1.2, п.1.15 ст.1; пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, пп.17.2 «а»ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб в липні 2009 року на майнові внески до статутного фонду в сумі 200338,80 грн.

Суть порушення полягає в тому, що засновниками (учасниками) ТОВ "Вільний" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до актів приймання-передачі майна від 17.07.2009 передано до статутного фонду цього підприємства майно на загальну суму 1335592 грн. (ОСОБА_4 -на загальну суму 699992,00 грн., ОСОБА_5 -на загальну суму 635670,00 грн.), в бухгалтерському обліку ТОВ "Вільний" зроблено проводки: збільшення статутного фонду підприємства на суму 1335592 грн., оприбуткування основних засобів, які надійшли як внесок до статутного фонду, введення в експлуатацію основних засобів.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач зазначає, що згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди як матеріальні активи, що використовуються у будь -яких операціях, відносяться до товарів. У ТОВ "Вільний", який одержав основні фонди в обмін на емітовані ним корпоративні права, відбулась операція, яка згідно з підпунктом 1.12.2 пункту 1.12 ст. 1 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" є прямою інвестицією. У зв'язку з чим, відповідно до п.п. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 зазначеного закону балансова вартість відповідної групи основних фондів, що обліковані у складі основних фондів ТОВ "Вільний", збільшилась на суму вартості придбання основних фондів, яка дорівнює вартості корпоративних прав, придбаних інвестором.

З огляду на визначення в ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік на фінансову звітність в Україні" господарської операції як дії або події, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, відповідач дійшов висновку, що при збільшенні статутного фонду ТОВ "Вільний" майном засновників, ці особи набули корпоративні права, а підприємство набуває права розпорядження внесеним майном, тобто в даному випадку, відбувся продаж основних фондів та нематеріальних активів на загальну суму 1335592 грн. податковому агенту ТОВ "Вільний".

На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004471701 від 12 квітня 2011 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в загальному розмірі 250423,50 грн., із яких 200337,80 грн. - основний платіж, 50084,70 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству

Відповідно до ст.85 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками і учасниками як внески.

Згідно ст. 13 цього Закону вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

За нормами п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Згідно із п. 1.2 ст. 1 цього Закону дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п. 1.3 «в»ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Виходячи з наведених правових норм, колегія суддів вважає правильними доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу.

Операцією платника податку з корпоративними правами є подальший продаж окремого інвестиційного активу, при цьому оподаткуванню підлягає лише інвестиційний прибуток, тобто позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (з урахуванням норм пп. 9.6.4 вказаного пункту).

Фінансові результати операцій з інвестиційними активами обліковуються платником податку самостійно та окремо від інших доходів і витрат (пп.9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

За правилами пп.9.6.6 п.9.6 ст.9 цього Закону до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

З огляду на викладене, з операцій по внесенню засновниками ТОВ "Вільний" свого майна до статутного фонду цього товариства об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб не виникає. Протягом періоду, що перевірявся, вказані особи (засновники) не здійснювали операції з корпоративними правами в розумінні наведеного вище Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», які б, зокрема, призвели до отримання ними інвестиційного прибутку.

Таким чином, у зв'язку з внесенням засновниками ТОВ "Вільний" вкладу (внеску) до статутного фонду господарського товариства дохід у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не виникає, відповідно, у позивача не виникає обов'язку податкового агента відповідно до пп. «а»п.17.2 ст.17, пп. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», як помилково вважає відповідач.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення рпо задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-0870/4742/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко