Ухвала суду № 30261814, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.справа № 2а-7059/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 дов від 19.04.2010

відповідача: - Духневич Т.С. дов від 23.07.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року

у справі № 2а-7059/10/0470

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановила:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 41), просив визнати незаконною відмову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 свідоцтва про сплату єдиного податку на третій квартал 2009 року; визнати перехід фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності здійсненим з третього кварталу 2009 року; визнати незаконною проведення перевірки за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, від 06.08.2009; визнати незаконною проведення перевірки за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, від 22.09.2009; скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 15.12.2009 № 0001662303 на суму 4300,00 грн. та № 0001672303 на суму 21,04 грн.; скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 18.12.2009 № 0001712303 на суму 3250,00 грн. та № 0001722303 на суму 21,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку через існування на рахунку позивача податкового боргу. Про існування зазначеної заборгованості позивачу не було відомо, оскільки на його адресу не надходило податкових повідомлень-рішень. Окрім цього відповідачем проведено дві планові перевірки здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що також є неправомірним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.11 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с. 125), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарги мотивована невірним застосуванням та порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, судом не прийнято до уваги доводи позивача, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.02.2008, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №22240000000053132, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, як платник податків.

З 01.10.2008 по 31.12.2008 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування згідно поданої ним заяви від 12.09.2008.

Як зазначає позивач, 13.03.2009 ним подано через податкового інспектора письмову заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності разом з квитанцією від 13.03.2009 про сплату 300,00 грн. -у відповідності до призначення платежу -єдиний податок на квітень 2009 року (200,00 грн. -ставка за визначеним позивачем видом діяльності, 100,00 грн. -за найманого працівника - а.с.12, 13), проте податковим інспектором повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про сплату єдиного податку у зв'язку з ненаданням позивачем договору оренди торгової площі та картки обліку стаціонарного об'єкта торгівлі.

Докази на підтвердження звернення до податкового органу в установленому порядку з означеною заявою та прийняття цієї заяви податковим органом позивачем не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Щодо сплаченої позивачем 13.03.2009 суми 300,00 грн. податковим органом здійснено її розподіл на погашення пені в розмірі 3,78 грн., яка обраховувалась на особовому рахунку позивача у зв'язку з несвоєчасним погашенням єдиного податку у листопаді 2008 року. Про такий розподіл позивачу в порядку пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»направлено повідомлення від 13.03.2009 № 204630009581261 (отримано ним 16.03.2009 - а.с.60, 66).

Таким чином, станом на 13.03.2009 на особовому рахунку позивача рахувалась сума 296,22 грн., про що позивач був обізнаний.

22.05.2009 позивач подав ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська письмову заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2009, яку отримано податковим органом 22.05.2009 (а.с.14).

27.05.2009 відповідач листом №28031/10/171/21 (а.с.83) надав відповідь про залишення заяви позивача без виконання, посилаючись на порушення позивачем вимог Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року №599, в частині подання суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 вищезазначеного Порядку. Також відповідачем зазначено, що позивачем не заповнено в п.7 заяви, не визначено обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку календарного року. Крім цього, на момент подачі заяви фізичною особою-підприємцем не подано декларацію про доходи, одержані за перший квартал 2009 року, де повинно бути відображено обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), на підставі якої розглядається питання про право застосування спрощеної системи оподаткування.

12.06.2009 позивач знову звернувся до податкового органу з письмовою заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, проте отримав відповідь (лист від 19.06.2009 № 32336/10-171-21 -а.с.84) про залишення заяви без виконання з аналогічних підстав, викладених в листі відповідача №28031/10/171/21 від 27.05.2009.

Вказані обставини спростовують наведений позивачем факт про залишення заяви позивача від 22.05.2009 без відповіді.

Без отримання відповідного Свідоцтва про сплату єдиного податку позивачем 20.07.2009 та 17.08.2009 року сплачено по 300,00 грн. єдиного податку, 07.10.2009 -подано звіт суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи - платника єдиного податку за ІІІ квартал 2009 року, стосовно якого відповідачем на адресу позивача направлений лист від 13.10.2009 № 54781/10-171-21 з повідомленням, що вказаний звіт не відповідає системі оподаткування, на якій перебуває позивач з початку року, та пропозицією надати відповідну звітність за період з 01.01.2009 по 30.09.2009.

14.09.2009 (до подання звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи - платника єдиного податку за ІІІ квартал 2009 року) позивачем до податкового органу подано письмову заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, за результатами розгляду якої позивачеві видано Свідоцтво про сплату єдиного податку 05.10.2009 (з IV кварталу 2009 року).

З огляду на фактичні обставин справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 № 727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України (ст.4 Указу).

За правилами, встановленими в цій же статті, для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Тобто, виходячи з наведених правових норм, для встановлення переходу фізичної особи-підприємця на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності недостатньо поданої підприємцем письмової заяви з додатками. Факт набуття фізичною особою -підприємцем статусу платника єдиного податку з відповідними правовим наслідками законодавець пов'язує виключно з видачею відповідного Свідоцтва про право сплати єдиного податку, тобто до видачі цього документу в установленому порядку особа не може вважатися такою, що перейшла на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис.грн.

Таким чином, однією з основних умов переходу на спрощену систему оподаткування є обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, який не повинен перевищувати 500 тис.грн., внаслідок чого відсутність відповідної інформації в п.7 поданої позивачем письмової заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, є дійсною перешкодою для вирішення заяви позивача по суті.

Ще однією законодавчо встановленою умовою для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відповідно до ст.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»є сплата всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Відповідно до п.2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України N 599 від , 29.10.1999, підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.

Відповідно до ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Виходячи з встановлених фактичних обставин, вбачається, що позивачеві було відомо про розподіл сплаченої ним 13.03.2009 суми 300,00 грн. на погашення пені в сумі 3,78 грн., і на момент звернення позивача з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2009 наявної на обліковому рахунку позивача суми було недостатньо для виконання означених вище законодавчо встановлених умов.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відмовляючи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку з третього кварталу 2009 року, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність позовних вимог в частині оскарження дій відповідача з проведення перевірок за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій 06.08.2009 та 22.09.2009; скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 15.12.2009 та від 18.12.2009, прийнятих за результатами проведених перевірок.

Не заперечуючи проти виявлених під час перевірки фактів порушення Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", позивач пов'язує свої вимоги виключно з фактом невидачі позивачу в установленому порядку Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Статтями 8, 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Статтею 11? цього ж Закону встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із ч.7 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до позапланових перевірок віднесені перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які не є Законами про оподаткування.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вказані перевірки здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових чи позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст.16 цього ж Закону планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що поняття планових або позапланових перевірок, визначені у п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюється на перевірки по дотриманню вимог вказаних вище Законів, оскільки такі перевірки здійснюються відповідно до п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Як вбачається з матеріалів справи, умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, визначені ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в даному випадку податковою інспекцією дотримані.

За результатами проведених перевірок складені акти згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, №000303 від 06.08.2009 та № 000370 від 22.09.2009.

Висновки в ході перевірок про порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ст.ст.3-7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій 15.12.2009 № 0001662303 на суму 4300,00 грн., № 0001672303 на суму 21,04 грн.; від 18.12.2009 № 0001712303 на суму 3250,00 грн., № 0001722303 на суму 21,04 грн., зроблені на підставі того, що станом на момент проведення перевірок позивач перебував на загальній системі оподаткування та повинен був застосовувати при розрахунках із споживачами реєстратори розрахункових операцій (розрахункові книжки) та мати торговий патент, що надавав би право на здійснення роздрібної торгівлі.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що в установленому порядку позивач не набув статусу платника єдиного податку, колегія суддів вважає, що дії посадових осіб державної податкової служби щодо проведення перевірок 06.08.2009 та 22.09.2009, складення відповідних актів перевірки відповідають вимогам зазначених вище норм, правові підстави для скасування означених вище рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відсутні, внаслідок чого наведені в апеляційній скарзі доводи з цього приводу колегія суддів не приймає в якості підстави для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення. Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі № 2а-7059/10/0470 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко