Ухвала суду № 30260110, 27.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Орєхов О.І.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року справа №0508/13819/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Юрченко В.П.,

Яковенка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецької міської ради на постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14 лютого 2013 р. у справі № 2а/0508/13819/2012 (головуючий І інстанції Орєхов О.І.) за позовом ОСОБА_3 до Донецької міської ради про визнання протиправною бездіяльність, -

В С Т А Н О В И В :

До Ворошиловського районного суду м.Донецька з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_3 до Донецької міської ради про визнання протиправною бездіяльність. (а.с.1-5).

Постановою суду першої інстанції від 14.02.2013 року адміністративний позов позивача - ОСОБА_3 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Донецької міської ради щодо не розгляду заяви (клопотання) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку та не прийняття у встановлений ст. 118 Земельного кодексу України місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або надання мотивованої відмови. Стягнуто з державного бюджету на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 32,19 гривень (а.с. 39-45)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Донецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. (а.с. 50-53)

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_3 03 жовтня 2012 звернулася до Донецької міської ради через Управління Донецької міської Ради «Єдиний дозвільний центр» із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 10000761): місце розташування земельної ділянки згідно із заявою: м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка.

Згідно рішення Донецької міської ради від 01.02.2013 року № 27/107 «Про відмову ОСОБА_3 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд по вулиці Солов'яненко в Куйбишевському районі» позивачу відмовлено в задоволенні вищезазначеної заяви (арк.. справи 31).

Заява (клопотання) позивача ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 10000761): місце розташування земельної ділянки згідно із заявою: м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка, відповідачем було розглянута лише 01.02.2013 року, про що не спростовано відповідачем та підтверджено доданим відповідачем до справи рішення Донецької міської ради № 27/107.

Заявлений позивачем орієнтований розмір земельної ділянки 0,10 га та її місце розташування (вул. Солов'яненка, м. Донецьк) в повній мірі відповідають цілі її безоплатної передачі відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України. До заяви (клопотання) Позивачем додано пакет документів, а саме: викопіювання 1:2000 з чергового кадастрового плану міста (УЗР Держкомзему); викопіювання з генерального плану 1:2000 з нанесеними червоними лініями та позначенням орієнтованих меж та розмірів земельної ділянки; викопіювання з генерального плану 1:500 з нанесеними червоними лініями та позначенням орієнтованих меж та розмірів земельної ділянки; нотаріально посвідчена згода землекористувача земельної ділянки від 02 жовтня 2012 року; довідку філії ДП «Центр ДЗК», копія паспорта та ідентифікаційного коду. Станом на момент подання Позивачем заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 10000761) до Донецької міської ради, позначена на графічному матеріалі земельна ділянка по вул. Солов'яненка у м. Донецьку не знаходилася у приватній власності інших осіб, про що свідчить відсутність її позначення разом із кадастровим номером на викопіюваннях 1:2000 Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, 1:500 Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради (інвентарний номер 46369), 1:2000 Управління Держкомзему (інвентарний номер 1761). Вищенаведена земельна ділянка призначена для забудови жилими будинками.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Стаття 25 цього ж закону визначає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглянути і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх видання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

П. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України - єдиним органом, що має право вирішувати питання щодо надання дозволу особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні є, у даному випадку Донецька містка рада спосіб, а способом передачі прав на земельні ділянки територіальної громади юридичним та фізичним особам є пленарне засідання ради.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими .до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Конституції України, кожний громадянин має право користуватися землею як і іншими природними об'єктами права власності народу України у відповідності до закону. Пункт «Г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначає право громадян України на платну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста - у розмірі не більше 0,10 гектара.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 26 цього закону визначений перелік питань, вирішення яких відноситься до відання місцевих рад. Відповідно до п. 34, ч. 1, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 3 ст. 116 Земельного кодексу України встановлює, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з вимогами ст. 81 ч.1 п. «б» Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель комунальної власності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 3 ст. 116 Земельного кодексу України встановлює, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Пункт «Г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначає право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста - у розмірі не більше 0,10 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Стаття 25 цього ж закону визначає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглянути і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх видання.

Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 26 цього Закону визначений перелік питань, вирішення яких відноситься до відання місцевих рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Оскільки Донецька міська рада на пленарному засіданні не розглянула заяву (клопотання) позивача про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 10000761) у місячній термін з моменту її подання, тобто до 03 листопада 2012 року, та не дала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні, а рішення по даній заяві позивача прийняте відповідачем 01.02.2013 року, тобто майже через чотири місяці, тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що з боку відповідача порушені норми чинного законодавства, так як відповідач не прийняв у встановлений ст. 118 Земельного кодексу України місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або надання мотивованої відмови.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Донецької міської ради на постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14 лютого 2013 р. у справі № 2а/0508/13819/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14 лютого 2013 р. у справі № 2а/0508/13819/2012 - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: В.П.Юрченко

М.М. Яковенко