Постанова № 30260087, 20.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Золотарьов О.Ю.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року справа №2а-657/12/1213

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Манаєві М.В., за участі представника відповідача Буханцова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 21 листопада 2012 року у справі № 2а-657/12/1213 за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839720 від 15.08.2012 року, ВП № 33839531 від 15.08.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.09.2012 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.08.2012 року нею на адресу відповідача направлено заяву про примусове виконання рішення суду. До заяви додано дублікати виконавчих листів у справі № 2а-28/09, виданих Ленінським районним судом. м. Луганська 15.05.2012 року. Постановами від 15.08.2012 року відповідачем відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839531 та ВП № 33839720 у зв'язку з тим, що у виконавчому документі не вказано ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, ІПН стягувача. Позивач вважає таку відмову протиправної, просив суд визнати незаконними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчих проваджень ВП № 33839720, ВП № 33839531 від 15.08.2012 року за дублікатами виконавчих листів № 2а-28/09, виданими Ленінським районним судом м. луганська 15.05.2012 року; зобов'язяти відповідача відкрити виконавчі провадження ВП № 33839720, ВП № 33839531 за виконавчими листами у справі № 2а-28/09; зобов'язати відповідача повести передбачені законодавством заходи примусового виконання виконавчих листів; надати звіт про виконання судового рішення; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 970,00 грн., витрати з оплати юридичних послуг у сумі 500,00 грн. та витрати з оплати судового збору.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 21 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839720 від 15.08.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839531 від 15.08.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 та Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області подано апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та вказує, що суд мав всі підстави для компенсації судових витрат з огляду на реальність їх сплати та задоволення частини позовних вимог.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 257, 259 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що дії державного виконавця є правомірними.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області такою, що підлягає задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_3 такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 15.08.2012 року державним виконавцем Буханцовим О.В. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839531 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 року про стягнення з Талаковської селищної ради на користь ОСОБА_3 витрат з оплати юридичних послуг у розмірі 180,00 грн. (а.с. 12).

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 15.08.2012 року державним виконавцем Буханцовим О.В. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження ВП № 33839720 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 року про зобов'язання Талаковської селищної ради розглянути заяву ОСОБА_3 та винести відповідне обґрунтоване рішення за результатами розгляду її заяви (а.с. 14).

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення зазначав, що виконавчі листи відповідають нормам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не встановлено, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон № 606) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п. 3.3. розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону № 606 державний виконавець враховує таке: відсутність коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду; для фізичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається у виконавчому документі, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилась його мати через свої релігійні переконання, про що є відповідна відмітка у паспорті особи.

Таким чином колегія суддів зазначає, що законодавством визначено вичерпний перелік обставин, при яких можливе прийняття виконавчого документу без зазначення ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності та реєстраційного номеру стягувача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

За приписами ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд першої інстанції при видачі дублікатів виконавчих листів не перевірив їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Позивач в період після відкриття апеляційного провадження скористалась своїм правом звернення до суду першої інстанції для усунення недоліків у виконавчих листах.

При апеляційному розгляді було встановлено, що позивач втретє з належного оформленими дублікатами виконавчих листів звернувся до відповідача з заявою про прийняття до виконання дублікатів виконавчих листів у справі 2а-28/09, виданих Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 року, за якими 16.01.2013 року було відкрито виконавче провадження. Щодо зобов'язання Талаковської селищної ради розглянути заяву ОСОБА_3 і прийняти обґрунтоване рішення за результатами її розгляду, то 26.02.2013 року відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі його фактичного виконання у повному обсязі (а.с. 115).

Відносно виконання судового рішення про стягнення з Талаковської селищної ради на користь позивача 180 грн., то виконавче провадження за дублікатом виконавчого листа було відкрито 16.01.2013 року, боржником сума 180 грн. була перерахована на депозит виконавчої служби, залишилось тільки установі державного казначейства перерахувати суму стягувану (а.с. 112 ).

Тобто, вищевикладене підтверджує правомірність дій відповідача по відмові у відкритті виконавчих проваджень, вчинених 15.08.2012 року.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

За умови відмови у задоволенні позову решта позовних вимог про стягнення моральної шкоди та судових витрат задоволена бути не може.

Доводи апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області спростовують висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195 - 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИэВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 у справі № 2а-657/12/1213 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області у справі № 2а-657/12/1213 - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 21 листопада 2012 року у справі № 2а-657/12/1213 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 27 березня 2013 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.