Постанова № 30259914, 19.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Справа № 876/10/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Большакової О.О.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства фірма «Інтерлок» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-3313/12/0970 за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до приватного підприємства фірма «Інтерлок» про стягнення заборгованості в сумі 149512,69 грн.,

В С Т А Н О В И В :

25.10.2012 року заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську (далі - ДПІ у м.Івано-Франківську) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив стягнути з приватного підприємства фірми «Інтерлок» (далі - ППФ «Інтерлок») податковий борг в сумі 149512,69 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач у порушення вимог податкового законодавства, допустив заборгованість з податку на додану вартість та орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 149512, 69 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач ППФ «Інтерлок», який вважає, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивач не довів належним чином ту обставину, що розстрочення належних до сплати сум податків було припинено, у зв'язку з чим дані суми слід відносити до податкового боргу.

Щодо стягнення орендної плати з юридичних осіб на суму 60 256, 86 грн., що грунтується на акті та податковому повідомленні рішенні № 0003581503 від 23.07.2012 року, то дані зобов'язання є неузгодженими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга належить до часткового задоволення з наступних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового боргу, 31.10.2012 року начальником ДПІ в м.Івано-Франківську винесено рішення за №№ 114, 115 про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань, а тому у відповідача виник обов'язок по сплаті грошового зобов'язання із податку на додану вартість та орендної плати за землю.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, частково відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.16.1.3, п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.6.1 ст.6 Податкового кодексу України податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, й відповідно до п.57.1 зазначеної статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А відповідно до п.57.3 цієї ж статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до положення п.100.2 ст.100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п.100.6 ст.100 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.108 вказаної статті рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається керівником контролюючого органу (його заступником) стосовно загальнодержавних податків та зборів.

Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до п.100.12 ст.100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані, зокрема з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ППФ «Інтерлок» 01.02.2002 р. зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взяте на облік, як платник податків у ДПІ в м.Івано-Франківську.

У відповідності до п.п. 20.1.4 п.20.1 та п. 75.1 ст.75 ПК України 17.07.2012 року ДПІ у м.Івано-Франківську було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з комунального податку і орендної плати з юридичних осіб, за результатами якої складено акт перевірки за № 5464/15-03.

Проведеною перевіркою було встановлено, що ППФ «Інтерлок» при проведенні розрахунків з бюджетом за звітний податковий період з 30.09.2010 року по 12.06.2012 року порушило вимоги п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.57 ПК України, допускало несвоєчасну сплату до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань із земельного податку.

Відповідно до даних обліку ДПІ в м.Івано-Франківську за відповідачем рахується податковий борг, який виник в результаті несплати:

- податку на додану вартість в сумі 44719, 10 грн, згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, розстрочених сум на підставі рішення про розстрочення № 56 від 27.06.2012 р. в розмірі 9601,20 грн. та пені в сумі 370,42 грн.;

- орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 60256,86 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0003581593 від 17.08.2012 р., розстрочених сум на підставі рішення про розстрочення № 55 від 27.06.2012 р. на суму 22100,80 грн. та пені в сумі 12464,31 грн.

Як видно із матеріалів справи, рішенням начальника ДПІ в м.Івано-Франківську № 55 від 27.06.2012 р. надано розстрочення сплати податкового боргу з орендної плати за землю терміном з 10.07.2012 р. по 10.12.2012 р. На підставі вказаного рішення між позивачем та відвідачем укладено договір № 19-151/60 про розстрочення грошових зобов'язань (а.с.43-44).

Також, на підставі рішення № 56 від 27.06.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 19-151/61 про розстрочення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, терміном з 10.07.2012 р. по 10.12.2012 р. (41-42).

У зв'язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового боргу, 31.10.2012 р. начальником ДПІ в м. Івано-Франківську винесено рішення за №№ 114, 115 про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (а.с.57 - 58).

Станом на час розгляду справи в апеляційному суду вказані рішення про скасування розстрочення не були оскаржені та скасовані.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок по сплаті грошового зобов'язання по податку на додану вартість та орендної плати за землю.

Разом з тим, як видно із матеріалів справи (а.с.80), ППФ «Інтерлок» не погодилася із донарахуванням податковим органом штрафної санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») за № 0003581593 від 23.07.2012 року в сумі 60256,86 грн. і оскаржила вказане рішення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (справа № 2а-2370/12/0970), рішення за наслідками цього оскарження судом не прийняте.

Оскільки відповідно до даних обліку ДПІ у м.Івано-Франківську та, згідно із наявним у матеріалах справи розрахунком, за відповідачем рахується податковий борг в сумі 149512 грн. 69 коп., із яких сума штрафних санкцій за вищевказаним податковим повідомлення-рішенням становить 60256 грн.86 коп., тобто є неузгодженою сумою, тому стягненню з ППФ «Інтерлок» в дохід бюджету підлягає податковий борг в сумі 89255 грн. 83 коп.

Стосовно зазначеного колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відмова у задоволенні позову в цій частині не є перешкодою для звернення до суду про стягнення цих сум протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу (тобто з часу узгодження цих зобов'язань) відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України.

Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду належить скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства фірма «Інтерлок» задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-3313/12/0970, - скасувати.

Позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства фірми «Інтерлок» (код 31789799) в дохід бюджету податковий борг в сумі 89255 грн. 83 коп. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство фірма «Інтерлок» та за рахунок належних йому готівкових коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення постанови повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.О. Большакова

В.В. Святецький

Постанова складена у повному обсязі 22 березня 2013 року.