Постанова № 30259915, 20.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 9104/50535/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Носа С.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря - Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року по справі № 2а-160/12/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП» (далі - ТзОВ «СМП») звернулось до суду з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Нововолинська ОДПІ), в якому просило визнати частково нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011 року № 0001442301 в частині нарахування податкового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в сумі 237731.00 грн. та штрафними санкціями в сумі 59432.75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011 року № 0001432301 в частині нарахування податкового зобов'язання за податком на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 297164.00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 74291.00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 3, ст. 4, п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Нововолинською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «СМП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.10.2011 року № 858/44-23/31401373.

Вказаний акт перевірки містить, зокрема, висновок про порушення ТзОВ «СМП» вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відповідно про заниження податку на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 366190.00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010 року в сумі 297164.00 грн. та за IV квартал 2010 року в сумі 69026.00 грн., ст. 3, ст. 4, п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відповідно про заниження податку на додану вартість на загальну суму 306309.74 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 7175.85 грн., за серпень 2010 року на суму 811.78 грн., за вересень 2010 року на суму 240926.09 грн., за листопад 2010 року на суму 34439.53 грн., за грудень 2010 року на суму 22956.48 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Нововолинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.10.2011 року № 0001432301, яким ТзОВ «СМП» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 457737.50 грн., з яких за основним платежем на суму 366190.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 91547.50 грн. та № 0001442301, яким ТзОВ «СМП» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 382887.50 грн., з яких за основним платежем на суму 306310.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 76577.50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Нововолинською ОДПІ зроблено вірний висновок про те, що укладений між позивачем та його контрагентом ТзОВ «МКПК «Агенція Трейд» договір поставки від 03.09.2010 року № 03/09/10-П не мав на меті настання реальних наслідків, а був укладений з метою ухилення від сплати податків, оскільки в позивача відсутній сертифікат якості на поставлений товар, наявність якого передбачена вказаним вище договором, а також товарно-транспортні накладні та інші документи, які засвідчують походження товару та факт його транспортування, довіреності або відомості із книги їх видачі, а в його контрагента ТзОВ МКПК «Агенція Трейд» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, автомобільний та інший транспорт, виробничі активи, що доводиться актом невиїзної документальної позапланової перевірки ТзОВ МКПК «Агенція Трейд» від 15.04.2011 року № 552/230/36418198 та свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з огляду на наступне.

Аналіз норм п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.3, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг, або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В матеріалах справи наявна копія укладеного між позивачем та ТзОВ «МКПК «Агенція Трейд» договору поставки від 03.09.2010 року № 03/09/10-П, предметом якого є поставка сталі легованої (швидкоріжучої) у зливках Р6М5, копія податкової накладної від 03.09.2010 року № 86 та видаткової накладної від 03.09.2010 року № 15 на вказаний товар.

Також в матеріалах справи наявна копія укладеного між позивачем та ТзОВ «ПКК Компроміс» договору комісії від 03.09.2010 року № 03/09/10-К, додатку до нього від 03.09.2010 року, акту прийому-передачі товару на комісію, звіту комісіонера про хід виконання договору комісії, вантажної митної декларації від 28.10.2010 року № 110050005/2010/000190, які підтверджують факт реалізації придбаного у ТзОВ «МКПК «Агенція Трейд» товару на експорт.

Вказані документи доводять факт реальності господарської операції щодо поставка сталі легованої (швидкоріжучої) у зливках Р6М5. Правильність їх оформлення відповідачем не заперечується.

Натомість, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів в підтвердження правомірності свого висновку про нікчемність вчиненого позивачем та його контрагентом ТзОВ «МКПК «Агенція Трейд» правочину.

Окремо слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

З урахуванням всіх встановлених по справі фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит з врахуванням господарської операції щодо поставки сталі легованої (швидкоріжучої) у зливках Р6М5, а відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень в тій частині, що оскаржується.

Висновок Нововолинської ОДПІ про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з врахуванням господарської операції щодо поставки сталі легованої (швидкоріжучої) у зливках Р6М5 послужив підставою для нарахування позивачу зобов'язань за податком на додану вартість в сумі 237731.00 грн. та за податком на прибуток підприємств в сумі 297164.00 грн.

З розрахунку фінансових санкцій за заниження податків та інших платежів по матеріалах перевірки ТзОВ «СМП» видно, що у зв'язку із нарахуванням позивачу зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 237731.00 грн. до нього застосовано штрафні санкції в сумі 59432.75 грн., а у зв'язку із нарахуванням позивачу зобов'язання за податком на прибуток підприємств в сумі 297164.00 грн. до нього застосовано штрафні санкції в сумі 74291.00 грн.

Отже, Нововолинська ОДПІ безпідставно визначила позивачу податкове зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в сумі 237731.00 грн. та штрафними санкціями в сумі 59432.75 грн. та податкове зобов'язання за податком на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 297164.00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 74291.00 грн.

Викладене свідчить, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року по справі № 2а-160/12/0370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011 року № 0001442301 в частині нарахування податкового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в сумі 237731.00 грн. та штрафними санкціями в сумі 59432.75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011 року № 0001432301 в частині нарахування податкового зобов'язання за податком на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 297164.00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 74291.00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ С.П. НОС

Р.Б. ХОБОР