Ухвала суду № 30259885, 22.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 р. Справа № 123128/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-1616/12/1370 за позовом Приватного підприємства "ВС-Техно" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2012 року Приватне підприємство "ВС-Техно" звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС), про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000172321 від 17.01.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року по справі № 2а-1616/12/1370 адміністративний позов ПП "ВС-Техно" задоволено повністю та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС від 17 лютого 2012 року № 0000172321.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити ПП "ВС-Техно" в задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності, згідно ч.4 ст.196 КАС України.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20.12.2011 року по 23.12.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку СП ПП «ВС-Техно» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за період січень, лютий 2011 р. по взаєморозрахунках з ПП «МКМ Сервіс» ЄДРПОУ 35383180, ТзОВ «Цайпер Україна»ЄДРПОУ 32484335, про що складено акт № 4374/23-209/35721561 від 30.12.2012 року.

За наслідками перевірки повноти визначення податкового кредиту за період січень 2011 р. перевіряючи ми встановлено його завищення на суму 2692,00 грн., а за лютий 2011 р. на суму 7519,00 грн.

Крім цього, в акті перевірки перевіряючими зазначено, що ПП «ВС-Техно» безпідставно декларувало у податковій звітності господарські операції, щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «МКМ Сервіс» та ТзОВ «Цайпер Україна».

Неможливість проведення господарських операцій між вказаними суб'єктами свідчить відсутність у останнього трудових ресурсів та виробничих потужностей, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальників (надання робіт, послуг) та відвантаження її покупцю, що підтверджує неможливість фактичного її отримання від постачальника та відвантаження підприємству товарів (робіт, послуг).

Податковий орган встановив порушення позивачем вимог: ст.ст. 203, 215, 216, Цивільного кодексу України та п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого ним занижено податок на додану вартість на загальну суму 10211,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000172321, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 10212 грн., в т.ч. основний платіж -10211,00 грн., штрафні санкції -1 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.01.2011 року (замовник) ПП «ВС-Техно» та (виконавець) ПП «МКМ Сервіс» підписали договір № ДГ-081, згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання та постачання обладнання та матеріалів систем охоронного призначення згідно індивідуальних замовлень замовника.

Виконання даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, такими як платіжні доручення, податкові накладні та видаткові накладні.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та його контрагентом - ТзОВ «Цайпер Україна» (виконавець) 01.01.2011 року було укладено договір підряду № 1. За умовами договору замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з монтажних та пусконалагоджуючих робіт меж зв'язку та сигналізації за індивідуальними замовленнями. Окрім перелічених послуг виконавець повинен надавати замовнику консультації, інформаційні та інші види послуг.

Підтвердження виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними і платіжними дорученнями.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Цайпер Україна» і ПП «МКМ Сервіс» підтверджується вищенаведеними первинними документами.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає,що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними, неукладеними чи розірваними договорів укладених між ПП «ВС-Техно» та ТзОВ «Цайпер Україна» і ПП «МКМ Сервіс».

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що правочини між позивачем та з ПП «Цайпер Україна» та ПП «МКМ- Сервіс» не можуть вважатися нікчемними (недійсними) з огляду на наявність належним чином оформлених документів на їх укладення та виконання обома сторонами, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС № 0000172321 від 17.01.2012 року правомірно визнане судом першої інстанції протиправним та скасоване.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-1616/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 27.03.2013 року

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський