Ухвала суду № 30259871, 12.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Справа № 49792/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ,,Мукачівприлад" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства ,,Мукачівприлад" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

13 вересня 2010 року відкрите акціонерне товариство (ВАТ) ,,Мукачівприлад" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Закарпатської області від 14 липня 2010 року за № 0000232240/14604/22-00 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25427,33 грн..

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ВАТ ,,Мукачівприлад" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи ст.1 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Так, на думку позивача, винесення рішення про задоволення позову та добровільне перерахування нерезидентом визнаної суми позовних вимог після пред'явлення позову являється ідентичним, тобто, врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в добровільному порядку дорівнює по своєму правовому змісту винесенню рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, оформленої актом від 30.06.2010 року за № 1081/23-01/00226282, 14 липня 2010 року Мукачівською ОДПІ прийнято рішення за № 0000232240/14604/22-00 про застосування до ВАТ ,,Мукачівприлад" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25427,33 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем порушено вимоги ст. 1 ст. 4 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті",а саме порушено терміни розрахунків по контракту № 1702/75 від 17.02.2009 року з фірмою -нерезидентом ,,Fuzesi Szivattyu Kft.", по договору № 1812/75 від 18.12.2008 року з нерезидентом ЗАТ ,,Торговий дім ,,Прилади ПО ,,Электроавтоматика".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскарженого рішення відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що при здійсненні зовнішньо-економічних операцій встановлено надходження валютної виручки з порушенням термінів:- по ВМД № 4834 від 12.08.2009 року виручка на суму 22380,81 доларів США надійшла з простроченням термінів розрахунків на 46 днів (граничний термін надходження - 08.02.2010 року, надійшла - 26.03.2010 року);

- по ВМД № 61 від 12.01.2009 року виручка на суму 212,28 доларів США надійшла з простроченням термінів розрахунків на 157 днів (граничний термін надходження - 11.07.2009 року, надійшла - 15.12.2009 року).

ВАТ ,,Мукачіприлад" зверталось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України до нерезидента -,,Fuzesi Szivattyu Kft." з позовною заявою про стягнення 25053,05 доларів США. Постановою від 5 лютого 2010 року справу прийнято до провадження в арбітражному суді за № 38в/2010.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 1 квітня 2010 року припинено арбітражне провадження у справі АС № 38в/2010 за позовом ВАТ ,,Мукачівприлад" до ,,Fuzesi Szivattyu Kft." (Угорщина) про стягнення 25053,05 доларів США. За змістом ст. 1 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 цього ж Закону визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

На підставі викладеного, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого рішення податкового органу, оскільки судовому засіданні доведено факт порушення граничних термінів надходження валютної виручки при здійсненні зовнішньо-економічних операцій.

Розмір пені нараховано у відповідності до вимог Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року за № 110 та зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001 року за № 268/5459, і позивачем не спростовується.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що добровільна сплата боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента, не може бути підставою для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, оскільки такою єдиною підставою є прийняття судом рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому скарга є безпідставною та такою, що не належить до задоволення.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ,,Мукачівприлад" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі № 2а-3430/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль