Ухвала суду № 30250218, 27.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.

справа № 2а-0870/6364/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»до Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запорізький рибокомбінат»звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від №0000531502 від 22.06.2011 р., яким нараховані штрафні санкції у сумі 190 грн. 40 коп. за затримку сплати на 22 календарних дня грошових зобов’язань зі сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності.

В обґрунтування позову послався на те, що податковий орган, обліковуючи надходження зі сплати орендної плати за договорами оренди землі №25 від 01.04.2006 року та № 26 від 01.04.2006 року, не маючи відповідних підстав, перенаправляв надходження з орендної плати не за призначеннями платежів, які було вказано у платіжних документах платником орендної плати. У податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Кам’янська-Дніпровська МДПІ Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Запорізький рибокомбінат»просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.06.2011 р. податковим органом була проведена камеральна перевірка ПАТ «Запорізький рибокомбінат2 з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За результатами перевірки було складено акт № 2/00476642/15.

Перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено орендну плату за землю за липень-грудень 2010 року та фіксованого сільськогосподарського податку за жовтень 2010 року.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, 22.06.2011 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000531502, яким нараховано штрафних санкцій у сумі 190 грн. 40 коп. за затримку на 22 календарних днів грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податку його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився; у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі ст.27 зазначеного Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

ПАТ «Запорізький рибокомбінат»у січні місяці 2010 року самостійно визначив розмір орендної плати за кожним договором оренди.

Відповідно до декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної; власності орендар (ПАТ «Запорізький рибокомбінат») сплачував орендну плату за земельні ділянки протягом 2010 року, про що свідчать додані платіжні документи із позначкою призначення платежу, які долучені до матеріалів справи.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків у 2010 році, під час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Ця норма, не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку –органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що чинним на час прийняття оскаржуваного рішення законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи те, що спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 р., тобто до набрання чинності Податкового кодексу України та беручи до уваги, що зобов’язання з орендної плати були також були сплачені у 2010 році, відповідно слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент вчинення правовідносин, а тому посилання податкового органу в даному випадку на п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків є безпідставним.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова