Ухвала суду № 30245113, 27.03.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0907/17977/2012

Провадження №22ц/779/738/2013

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції - Бойчук О.В.

Суддя-доповідач - Шишко А.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Шишка А.І.,

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря - Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та аліментів на дружину за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.01.2013 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина. Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% усіх видів заробітку ОСОБА_3 щомісячно. Вирішено стягування аліментів на дитину розпочати з 21.11.2012 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання у розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років скасувати та ухвалити нове рішення, яким в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд у рішенні зазначає, що відповідач має регулярний заробіток, однак стягує аліменти на дружину у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. Відповідач має заробіток 2800 грн. на які, крім себе, утримує своїх батьків та сестру з дитиною. Загальний розмір аліментів на дитину і дружину перевищує половину його заробітку, що є не допустимим і забороняється законом.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.12.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №1911. Від шлюбу у них є дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З липня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України "Про охорону дитинства", батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до абзацу 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, які слід стягувати з відповідача на користь позивача, суд керувався положеннями статті 182 Сімейного кодексу України та врахував стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Керуючись зазначеною нормою міжнародного договору, оцінивши наявні у матеріалах справи додані та оглянуті в судовому засіданні докази того, що відповідач працює, всі наведені вище обставини та норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти у розмірі 30% усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 21 листопада 2012 року та до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

Відповідно до п.2 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

За таких обставин, враховуючи, що платник аліментів має регулярний дохід, однак позивач просив стягувати аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі, суд виходив з положень ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", та обґрунтовано вирішив, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дружини в твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів на утримання дружини від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років суд надав оцінку договору оренди житла, як доказу розміру необхідних матеріальних витрат матері на проживання, матеріальному стану відповідача, та прийшов до вірного висновку, що стягнення аліментів у розмірі 600 грн. щомісячно зможе забезпечити якнайкращий баланс інтересів сторін, оскільки нижчий розмір аліментів спричинить скрутне матеріальне становище позивача, а вищий - скрутне матеріальне становище відповідача.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: О.Ю. Беркій

О.В. Пнівчук