Постанова № 3024425, 16.12.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16грудня 2008 року                                                                                  м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді – доповідача –                               Олендера І.Я.,

суддів –                                                    Старунського Д.М., Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання –       Бацику О.Р.,

за участю осіб:

від позивача– Тихонова Т.І. – директор,  

від відповідача– Пятковський А.М. – представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу

за апеляційною скаргою – Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 28 вересня 2007 року по справі № 15/520-НА

за адміністративним позовомПриватного підприємства «Гюрсой»

доДержавної податкової інспекції у м.Хмельницькому Хмельницької області,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 1293541703/0/5425 від 05 липня 2007 року, -

в с т а н о в и л а :

            У липні 2007 року ПП «Гюрсой» звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Хмельницької області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 1293541703/0/5425 від 05 липня 2007 року.

            Постановою Господарського суду Хмельницької області в даній справі, позовні вимоги було задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення № 1293541703/0/5425 від 05 липня 2007 року та стягнуто з Державного бюджету в користь позивача 3,40 грн. судового збору.

            Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що дії позивача, як податкового агента, щодо утримання податку з доходів фізичних осіб по комісійному продажу автомобілів між фізичними особами за посередництвом ПП «Гюрсой» відповідали вимогам податкового, цивільного законодавства, податок утримано та перераховано у розмірах передбачених податковим законодавством, а тому відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Вказану постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржив відповідач – ДПІ у м.Хмельницькому, представник якого в поданій апеляційній скарзі вказує на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить таку скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог, відмовити в повному обсязі.

            Як на доводи в своїй апеляційній скарзі представник апелянта покликається на те, що в порушення п.1.2, п.1.15ст.1, пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12 Закону України від -1.05.2003 року №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» позивач ПП «Гюрсой» в результаті заниження оподатковуваного доходу з громадян, не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб від продажу об'єктів рухомого майна в сумі 1074067,73 гривень. Внаслідок перевірки довідок-рахунків, у відповідності з якими ПП «Гюрсой» проводилась реалізація транспортних засобів, встановлено, що транспортні засоби реалізовувались без наявності документів, які б свідчили про визначення суб'єктами оціночної діяльності вартості рухомого майна за звичайною ціною (тобто мінімальною при продажу), що є базою для визначення суми податку з доходів фізичних осіб при продажу транспортних засобів фізичних осіб через комісійні магазини, як це передбачено Законом України від 12.07.2001 року № 2658-Ш «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому прийняте за результатами проведено перевірки податкове повідомлення – рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.  

Представник апелянта – ДПІ у м.Хмельницькому в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник позивача ПП «Гюрсой» - директор, в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечила та пояснила, що постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог процесуального та матеріального права на підставі повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи, та така скасуванню не підлягає.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін,  перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з мотивів суду першої інстанції, які він положив в основу прийнятої постанови підставами для задоволення позовних вимог позивача було те, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, оскільки відповідач зазначаючи в акті перевірки на необхідність під час здійснення операцій по реалізації рухомого майна фізичними особами використовувати вартість майна що реалізується визначену суб’єктами оціночної діяльності, фактично ігнорує приписи ЦК України, що регулюють загальні положення про право власності, зокрема, відповідно до ст.ст.316, 317, 319 Цивільного Кодексу України,  правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Однак, погодитись з такими мотивами суду першої інстанції при вирішенні даного адміністративного спору не можна, оскільки судом першої інстанції не враховано, що укладені за посередництвом позивача договори між фізичними особами, щодо купівлі-продажу автомобілів є нікчемними, що вбачається з доданих до матеріалів справи копій документів (додатки 1-6) з яких вбачається, що при укладені таких фізичні особи вказували ціну значно нижчу від фактичної ціни, за яку придбавалось рухоме майно – транспортні засоби, з метою зменшення сум податку з фізичних осіб, що мав утримуватись позивачем, як податковим агентом.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, з огляду на встановлені вище обставини, зобов’язаний був враховувати, що укладення вказаних договорів на думку колегії суддів не є економічно виправданим.

З врахуванням наведено, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що укладені за посередництвом позивача Договори комісійного продажу транспортних засобів, мають на меті зменшення суми сплачуваного податку з доходів фізичних осіб, а тому згідно ч.ч.1,2 ст.228 ЦК України є нікчемними, із застосуванням наслідків відповідно до ст.216 ЦК України.

Невизнання судом недійсними повністю або частково укладених позивачем угод у разі встановлення їх нікчемності не перешкоджає апеляційному суду відмовити в задоволені позову, оскільки за змістом ч.1 ст.228 ЦК України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, шляхом ухилення від сплати податків, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним. Як встановлено ч.2 ст.215 ЦК України, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин  не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

При вирішенні даного спору колегія суддів виходила також з того, що 04.07.2007р. працівниками податкового органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб , повноти та правильності подання податкового розрахунку за формою №1-ДФ ПП „Гюрсой" (код ЄДРПЮУ 31359568) за період з 01.04.2004р. по 31.12.2006р. За результатами перевірки складено акт № 4010/17-5/31359568 (а.с.12-23).

У акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.1.2,п.1.15ст.1. пп..4.2.6, п.4.2 ст.4, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого не донараховано (недоутримано) податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в сумі 1 074067 грн. 73 коп. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року при продажу об'єктів рухомого майна за посередництвом ПП «Гюрсой» перераховано до бюджету 57155,91 грн. податку з доходів фізичних осіб. У відповідності із пунктом 2.2 статуту підприємства від 20.12.1993р. основним видом діяльності ПП «Гюрсой» є «комісійна торгівля автомобілями», що підтверджує статус підприємства, як суб'єкта підприємницької діяльності.

Зазначене підтверджується і наявністю використаних довідок-рахунків, що видавались підприємством громадянам, і згідно яких реалізовувались транспортні засоби, а також угоди, які укладались між ПП «Гюрсой» та громадянами.

З метою визначення фактичної вартості реалізованих автомобілів ПП «Гюрсой» на підставі Закону України від 04.12.1990р. №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» булонаправленолисти на органи МРЕВ та отримані відповіді.

В ході перевірки встановлено, що у період з01.01.2004 року по 31.12.2006 року за посередництвом ПП «Гюрсой» проведено 813 випадків комісійної торгівлі автомобілями між фізичними особами - громадянами. Дані випадки підтверджуються довідками - рахунками (форма довідки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. за №1388 «Прозатвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів,  мотоциклів усіх типів,  марок  і  моделей,  причепів, напівпричепів та мотоколясок)», що,  видавались підприємством в адресу громадян, яким  продано транспортний засіб. Дані довідки - рахунки заповнені, підписані керівником підприємства та засвідчені круглою печаткою. Бланки довідок - рахунків є документами суворого обліку і виготовляються друкарським способом, з нумерацією. ГУДАІ МВС України забезпечується облік їх одержання, зберігання та видачі як бланків суворого обліку, а також установлюється контроль за оформленням та витрачанням бланків. Відповідно до Указу Президента України від 31.08.1998р. №957 «Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій» при реєстрації легкових транспортних засобів згідно з Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне урахування з окремих видів господарських операцій, їх власникам необхідно сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля. Якщо тип транспортного засобу встановлено як «вантажні», тозгідно Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотокалясок) проведення експертної оцінки для встановлення вартості вищевказаних транспортних засобів для збору на обов'язкове пенсійне страхування, не передбачено.

Комісійну торгівлю автомобілями ПП «Гюрсой» здійснювало на підставі заключеного договору комісії укладеного між ПП «Гюрсой» (комісіонером) та фізичною особою - громадянином (комітентом) на підставі «Правил торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами», що затверджено Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України №168 від 18.12.1995р., де зазначено, що комісіонер прийняв для подальшого роздрібного продажу на комісійних засадах за винагороду автомобіль. В даному договорі зазначається ціна продажу прийнятого на комісію автомобіля. За послуги, зберігання, рекламу та інші податкові послуги пов'язані з продажем автомобіля комітент сплачує комісіонеру винагороду. Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003 року термін «дохід» фізичної особи охоплює суму будь-яких коштів, вартість, матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Пунктом 4.2.6 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003 року встановлено, що доходи від операцій з майном (включаючи і операції з рухомим майном) включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна регулюється статтею 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003 року. Пунктом 12.3 цієї статті визначено, що в разі продажу об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента така особа (посередник) вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Ставка податку згідно пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003 року за перевіряємий період становила 13%. Це положення поширюється, зокрема, і на комісійний магазин (комісіонера), який відповідно до статті 1011 Цивільного Кодексу України за дорученням комітента провадять за плату продаж належного комітентові рухомого майна від свого імені, але за рахунок комітента. Тобто якщо фізична особа (комітент) продає своє рухоме майно (автомобіль) за посередництвом юридичної особи, її філії, відділення іншого відокремленого підрозділу (комісіонера), то такий комісіонер є податковим агентом, як визначено Законом України від 22.05.2003 року №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Податкові агенти згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 від 22.05.2003 року зобов'язані нараховувати; утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Внаслідок перевірки довідок-рахунків у відповідності з якими ПП «Гюрсой» проводилась реалізація транспортних засобів встановлено, що транспортні засоби реалізовувались без наявності документів, які б свідчили про визначення суб'єктами оціночної діяльності вартості рухомого майна за звичайною ціною ( тобто мінімальною при продажу), що є базою для визначення суми податку з доходів фізичних осіб при продажу транспортних засобів фізичних осіб через комісійні магазини, як це передбачено Законом У країни від 12.07.2001 року №2658-111 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Тобто підприємство при прийманні транспортних засобів на комісію не складало актів технічного стану та оцінки транспортних засобів, які мають складатися у 3-х примірниках та підписуватися комісіонером і комітентом, і цим самим не була визначена звичайна ціна яка має бути мінімальною при продажі.

В довідці-рахунку вказується вартість транспортного засобу відображена в договорі або вказується «ціна договірна». При купівлі-продажу автомобілів між громадянами ПП «Гюрсой» не проводило експертну оцінку транспортних засобів, де зазначається звичайна вартість автомобіля на момент продажу. Під час проведення зустрічної перевірки з МРЕВ було встановлено, що експертні оцінки проведені перед реєстрацією автомобілів в органах МРЕВ визначили ціни на реалізовані транспортні засоби які значно вищі цін зазначених в договорах комісії.

Тобто ПП «Гюрсой» при проведені комісійної торгівлі транспортними засобами значно занижувало вартість автомобілів у договорах комісії, що призвело до заниження нарахування та сплати податку з доходів з фізичних осіб. У відповідності з вимогами пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.2003 року №889-ГУ «Про податок з доходів фізичних осіб», одержаний громадянами  дохід  в  сумі   8434817,54   гривень  від  продажу  об'єктів  рухомого   майна   підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Відповідальними за порушення норм цього Закону, згідно п.п.а п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-1Vпри порушенні правил  нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються податковими агентами є такі податкові агенти. В порушення п.1.2. п.1.15 ст. 1. пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п. 12.3 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-І ПП «Гюрсой'» в результаті заниження оподатковуваного доходу з громадян, не утримали та не перерахували до бюджету податок з доходів фізичних осіб від продажу об'єктів рухомого майна в сумі 1 074067 грн. 73 коп.

            05.07.2007р.   на   підставі   акту   перевірки   ДП1   у   м.   Хмельницькому   винесено   податкове повідомлення-рішення № 1293541703/0/5425, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 3222203,19грн. (в т.ч. 2148135грн. 46коп. штрафних санкцій) (а.с.24).

            Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем, зокрема Державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому Хмельницької області доведено правомірність своїх дій при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, а доводи позивача не знаходять свого підтвердження.

            За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, щопостанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, не об’єктивно і всебічно не з’ясованих обставинах, не відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.

            Керуючись  ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС  України, колегія суддів –

                                                           п о с т а н о в и л а :

            Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Хмельницької області – задовольнити.

            Постанову  Господарського суду Хмельницької області від 28 вересня 2007 року по справі № 15/520-НА за адміністративним позовом Приватного підприємства «Гюрсой» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Хмельницької області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 1293541703/0/5425 від 05 липня 2007 року – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття постанови в порядку ч.3ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.

Головуючий суддя :                                                             І.Я.Олендер

            Судді:                                                                                  Д.М.Старунський

                                                                                                          О.П.Стародуб