Постанова № 30244116, 25.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2013 р. Справа № 5010/13/2011-18/1

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф Михалюк О.В.

за участю представників:

від ДПІ: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №70/01-24/10 від 11.02.2013 року

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2013 року

про задоволення заяви Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №1590 від 23.08.2011р.

у справі № 5010/13/2011-18/1 (суддя Гриняк Б.П.)

за позовом Унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація", м. Чернівці

до відповідача Верховинської районної державної адміністрації, селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості в сумі 324460,45 грн., з яких : 319669,20 грн. - основний борг, 319,66 грн. - неустойка, 3318,16 грн. - інфляційні втрати, 1153,43 грн. - три проценти річних,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. (суддя Гриняк Б.П.) заяву Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено строк пред'явлення наказу Господарського суду Івано-Франківської області №1590 від 23.08.2011 року до виконання та визначено такий: з 30.01.2013р. по 30.01.2014р.

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що поважність причин пропуску Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську строку для пред'явлення наказу №1590 від 23.08.2011 року до виконання повністю підтверджується поданими заявником та долученими до матеріалів справи доказами, а саме актом інвентаризації виконавчих документів №15559/14/17-214/9351 від 31.10.2012 року. При цьому, суд першої інстанції керувався приписами ст.124 Конституції України щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України та ст.119 ГПК України щодо права господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання у випадку визнання причин пропуску такого строку поважними.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Верховинська районна державна адміністрація Івано-Франківської області оскаржила її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, №70/01-24/10 від 11.02.2013 року, в якій просить оскаржувану ухвалуГосподарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, зокрема, що місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки постанові Управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 07.11.2012р. про накладення арешту на всі рахунки Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області для стягнення 5188057,05 грн., як доказу про виконання ДВС саме наказу №338 від 24.02.2011р., а не наказу №1590 від 23.05.2011р. При цьому, скаржник звертає увагу суду на те, що наказ №1590 від 23.05.2011р. не пред'явлений Унітарним приватним підприємством "Сантехбудмеханізація" до виконання, а отриманий Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську, яка не була стороною у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. апеляційну скаргу Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2013р.

В судовому засіданні 25.03.2013р. сторони та Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. в частині подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 96 ГПК України, не виконав.

18 березня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду поступила заява Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, №70/01-24/10 від 13.03.2013р., в якій скаржник просить розглядати справу без участі його уповноваженого представника.

Зважаючи на вищезазначену заяву скаржника та на те, що сторони та Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, з врахуванням строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, передбаченого ч. 2 ст. 102 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін та Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. у справі №5010/13/2011-18/1 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2011р. позовні вимоги Унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація" задоволено повністю. Стягнуто з Верховинської районної державної адміністрації на користь Унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація" заборгованість в сумі 324 460,45 грн. (з яких: 319669,20 грн. - основний борг, 319,66 грн. - неустойка, 3318,16 грн. - інфляційні втрати, 1153,43 грн. - три проценти річних), 3 244,61 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання вищевказаного рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ № 338 від 24.02.2011р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2011р. рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2011р. у справі №5010/13/2011-18/1 скасовано в частині задоволення позову Унітарного підприємства "Сантехбудмеханізація" про стягнення 3318,16 грн. інфляційних втрат, 1153,43 грн. 3% річних, 319,66 грн. неустойки та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті, а саме: в частині стягнення 319669,20 грн. основного боргу - оскаржене рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Стягнуто з Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь Унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація" 3196,70 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 232,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та в доход Державного бюджету України 1622,31 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2011р. у даній справі Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ №1590 від 23.05.2011 року про стягнення в доход Державного бюджету України 1622,31 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Строк пред'явлення стягувачем наказу №1590 від 23.05.2011 року до виконання визначений з 05.05.2011р. по 05.05.2012р.

Однак, у вказаний строк Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську не пред'явила наказ №1590 від 23.05.2011року до виконання внаслідок його помилкового віднесення до архівних документів інспекції за 2010р., а відтак звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Розглянувши зазначену заяву, Господарський суд Івано-Франківської області дійшов до висновку про поважність причин пропуску стягувачем строку пред'явлення наказу №1590 від 23.05.2011 року до виконання та поновив такий строк.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник.

За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби (ч.3 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, в розумінні ст.116 ГПК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", органи державної податкової служби реалізують повноваження стягувача за виконавчими документами про стягнення судового збору. Відтак, колегія суддів розцінює покликання апелянта на те, що Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську не була стороною у справі, а тому не має законних підстав для звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу №1590 від 23.05.2011року до виконання, як надумані.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

В підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду Івано-Франківської області №1590 від 23.05.2011 року до виконання Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську посилається на ту обставину, що вказаний вище наказ помилково віднесений відповідальним виконавцем до архівних матеріалів ДПІ за 2010рік.

Зазначений факт встановлений Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську за результатами інвентаризації отриманих виконавчих документів, проведеної у зв'язку із звільненням відповідального виконавця, та підтверджується актом інвентаризації виконавчих документів №15559/14/17-214/9351 від 31.10.2012 року.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105, 106, 115, 119 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. у справі №5010/13/2011-18/1 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Стягнути з Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (78700, Івано-Франківська область, Верховинський район, селище Верховина, вул. Франка,б.20, ідентифікаційний код 20568352) в доход державного бюджету 573,50 грн. судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку.

3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повна постанова складена 28 березня 2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.