Ухвала суду № 3024375, 17.12.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Старунського Д.М.,

при секретарі Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ків позивача - Дубаса В.М., довіреність № б/н від 30.08.2007р.,

Гаврильчук І.М., довіреність № б/н від 15.12.2008р.,

пред-ків відповідача - Мацелко Г.С., довіреність № 52 від 16.12.2008р.,

Андрейківа Ю.Я., довіреність № 50 від 24.11.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської обл. від 13.11.2007р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Телерадіокомпанія /ТРК/ «Лан» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Стрийському районі Львівської обл. про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

03.09.2007р. позивач ТзОВ «ТРК «Лан» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати (визнати нечинним) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл.№ 0000212200/0 від 27.08.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 73481 грн. 52 коп., з яких 24493 грн. 84 коп. - за основним платежем та 48987 грн. 68 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.2-3).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 13.11.2007р.заявлений позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл.№ 0000212200/0 від 27.08.2007р., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03 грн. 40 коп. відшкодування сплаченого судового збору (Т.2, а.с.177-184).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДПІ у Стрийському районі Львівської обл., який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та винести нову постанову (Т.2, а.с.190-195).

Вказує, що позивач проводив виплату нерезидентам доходів у вигляді роялті за право приймати та розповсюджувати передачі відповідних каналів і надавати програмні послуги за допомогою систем кабельного телебачення без утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, чим порушені вимоги пп.13.1 «в» ст.13, п.13.2 ст.13, п.16.2 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також укладеними із нерезидентами контрактами передбачена сплата позивачем ліцензійної плати, а згідно вимог укладених міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування роялті, що сплачуються резидентом України резидентам США і Франції, підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10 відсотків від загальної суми роялті, замість ставки 15 відсотків, передбаченої п.13.2. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; надання підтверджуючих документів про сплату податків в країні виникнення роялті дозволяє компенсувати цей податок у країні нерезидента.

Окрім цього, згідно поданих до ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за період, який перевірявся (01.04.2004р.-31.03.2007р.), позивач самостійно визначив, що виплачені нерезидентам доходи є роялті.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 30.07.2007р.-10.08.2007р. податковим органом проведена виїзна планова документальна перевірка ТзОВ «ТРК «Лан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2004р.-31.03.2007р., по результатам якої був складений Акт перевірки № 1793/23-3/30310652 (Т.1, а.с.6-33).

У вищевказаному Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення платником податків вимог пп.«в» п.13.1., п.13.2. ст.13 та п.16.13. ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач під час виплати доходів у вигляді роялті фірмам-нерезидентам не утримав і не перерахував до бюджету податок з таких доходів на загальну суму 24493 грн. 84 коп.

На підставі згаданого Акта перевірки ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000212200/0 від 27.08.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 73481 грн. 52 коп., з яких 24493 грн. 84 коп. - за основним платежем та 48987 грн. 68 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.5).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що зовнішньоекономічними угодами з нерезидентами фірмами DiscoveriCommunicationsEurope(США), CROWNMEDIAINTERNATIONALINC(США), SparrwharkInternationalChannelsLtd(США), EurosportSalesOrganisation(Франція) передбачено здійснення позивачем оплати абонентської плати (плати) за приймання і розповсюдження передачі каналів за допомогою систем кабельного телебачення серед своїх абонентів залежно від їх кількості (Т.1, а.с.34-54, 63-78).

В матеріалах справи наявні докази переказу ТзОВ «ТРК «Лан» коштів на рахунки нерезидентів за трансляцію телевізійних програм (Т.1, а.с.89-149; Т.2, а.с.1-119), а також довідки про підтвердження статусу нерезидентів, надані ними відповідно до вимог Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затв. постановою КМ України № 470 від 6.05.2001р. (Т.1, а.с.55-62, 79-86).

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства (п.1.30 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст.418-508 ЦК України, ст.ст.1, 7, 17, 31, 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права») господарський суд підставно визначив, що предметом договорів позивача із нерезидентами були виключно питання правомірності використання обєктів суміжних прав шляхом ретрансляції передач (програм) організацій мовлення, та не були питання законності використання авторських прав на твори, які ретранслювалися, оскільки цими нерезидентами як субєктами суміжних прав самостійно вирішувалися такі питання безпосередньо із субєктами авторських прав на ці твори.

Договори позивача із нерезидентами, які описані в Акті перевірки, за своїм правовим змістом не належать до авторських договорів по причині того, що в них передбачено здійснення платежів не як винагороди за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на будь-які конкретні аудіовізуальні чи інші твори, а лише за право поширювати (ретранслювати) телевізійний сигнал, отриманий із штучних супутників, у власній кабельній мережі.

Із змісту Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, укладеної між Україною та США 04.03.1994р., ратифікованої ВР України 26.05.1995р., Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, укладеної між Урядом України та Урядом Французької Республіки 30.01.1997р., ратифікованої ВР України 03.03.1998р., слідує, що здійснені позивачем платежі за право ретрансляції телевізійних сигналів згідно договорів із нерезидентами не належали до роялті, оскільки вони не здійснювалися як платежі за право використання авторських прав, тобто за авторськими договорами, що повинні укладатися безпосередньо із фізичними особами-авторами, які створили ті чи інші твори.

Звідси, ототожнення відповідачем здійснених позивачем виплат нерезидентам із терміном «роялті» є неправомірним, оскільки не ґрунтується на нормах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно між Україною та США, Україною і Французькою Республікою.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що необґрунтованими слід вважати покликання податкового органу щодо визнання позивачем здійснених виплат як роялті у звітах про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів (Т.2, а.с.147-172), оскільки за Порядком подання цих звітів в редакції, затв. наказом ДПА України № 140 від 29.03.2002р., ці звіти повинні подаватися позивачем лише у разі фактичного утримання податку із доходів нерезидентів, тоді як у вказаних звітах зазначено про нульові суми податку. За таких умов подання цих звітів не було обовязком позивача і не може свідчити про узгодження ним сум податку.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для визначення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми податкового зобовязання у розмірі 24493 грн. 84 коп., а також для застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 48987 грн. 68 коп.

Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Звідси, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, через що заявлений позов підлягає до задоволення.

При цьому господарським судом відповідно до вимог ст.162 КАС України вірно визначено, що задоволення позову шляхом скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл.№ 0000212200/0 від 27.08.2007р. гарантуватиме захист прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєкта владних повноважень-відповідача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської обл. від 13.11.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Пліш М.А.

Старунський Д.М.