Ухвала суду № 3023582, 12.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-908/08 головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку-35 інстанції Бишевська Н.А.

(справа №А38/129-07)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

представника позивача ­­

представників відповідача

Туркіної Л. П. Проценко О. А.

Гулая О.Г.

Балаяна А.Г. довіреність від 14.04.2008р.

Мацюри В.Я. довіреність №1108/10/10-009 від 23.01.2008р.

Молчанова Д.В. довіреність №19920/10/10-009 від 11.11.2008р.

розглянула у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 14.06.2007р. у справі №А38/129-07

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ», м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

до:

про:Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції,

м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

07.02.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ» ( далі ТОВ «Днепрострой») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ( далі Новомосковська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000202320/0, №0000222320/0 від 26.01.2007р. / а.с. 2-4/.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі №А38/129-07 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

Посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем за результатами перевірки зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам, що призвело до прийняття відповідачем за результатами перевірки рішень з порушенням норм чинного податкового законодавства, оскільки фінансовий та податковий облік ведеться позивачем відповідно до вимог чинного законодавства просить визнати недійними податкові повідомлення рішення №0000202320/0 від 26.01.2007р., яким визначено суду податкового зобовязання позивача з податку на прибуток у розмірі 150762,3 грн., у тому числі основний платіж 115971,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 34791,3 грн., №0000222320/0 від 26.01.2007р., яким визначено податкове зобовязання позивача з орендної плати у розмірі 2670, 61 грн., у тому числі основний платіж 1780,41 грн., штрафні (фінансові) санкції 890,20 грн..

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007р. у справі №А38/129-07 позовні вимоги задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ №0000202320/0, №0000222320/0 від 26.01.2007р. / а.с. 110-113/.

Відповідач Новомосковська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду , подав апеляційну скаргу / а.с. 119-120/.

Посилаючись у апеляційній скарзі з урахуванням уточнень до апеляційної скарги / а.с. 136/ , на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції від 14.06.2007р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі Новомосковської ОДПІ та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 14.06.2007р. у даній адміністративній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000202320/0, №0000222320/0 від 26.01.2007р.

Представник позивача ТОВ «Днепрострой», у судовому засіданні заперечував проти доводів викладених у апеляційній скарзі відповідача, та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Новомосковською ОДПІ у період з 14.11.2006р. по 16.01.2007р. проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Днепрострой» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р.

За результатами перевірки складено акт №14/232/30602474 від 22.01.2007р. / а.с. 5-34/.

Як вбачається з ксерокопії вищезазначеного акту перевірки податковим органом за результатами перевірки зроблено висновок про те, що позивачем у даній адміністративній справі порушено пп. 4.1.6 п. 4.1. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» що призвело до заниження валового доходу у сумі 431775 грн., та занижено орендну плату за землю у сумі 1780, 41 грн.

На підставі акту перевірки №14/232/30602474 від 22.01.2007р. відповідачем у справі 26.01.2007р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000202320/0, яким визначено суду податкового зобовязання позивача з податку на прибуток у розмірі 150762,3 грн., у тому числі основний платіж 115971,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 34791,3 грн. / а.с. 35/;

- №0000222320/0 , яким визначено податкове зобовязання позивача з орендної плати у розмірі 2670, 61 грн., у тому числі основний платіж 1780,41 грн., штрафні (фінансові) санкції 890,20 грн./ а.с. 36/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем валового доходу у сумі 431775 грн. та визначення податкового зобовязання позивача з податку на прибуток у розмірі 150762,3 грн., у тому числі основний платіж 115971,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 34791,3 грн., стало те, що сума 431775 грн. отримана позивачем від ТОВ «Контімекс» (США) на підставі договору №5 від 20.08.2002р. значиться на підприємстві як заборгованість по кредитному договору, а на думку податкового органу операції за цим договором не можуть вважатись фінансовим кредитом, оскільки ТОВ «Контімекс» (США) не є банком-резидентом, або банком-нерезидентом, не кваліфікується, як банківська установа, а у розумінні пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ця сума є поворотною фінансовою допомогою і повинна бути включена до складу валових доходів позивача у 2 кварталі 2006р. як сума поворотної фінансової допомоги.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем у справі не оспорювались факт укладення 20.08.2002р. кредитного договору №5 між позивачем у даній справі та ТОВ «Контімекс» (США), факт отримання позивачем у справі відповідно до умов цього договору валютного кредиту у розмірі 85000 доларів США, факт часткової сплати позивачем ТОВ «Контімекс» (США) процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору №5 від 20.08.2002р.

Відповідно до пп. 1.11. 1. п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибвтку підприємств» фінансовий кредитце кошти, які надаються банком резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Оскільки з матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що ТОВ «Контімекс» (США) є небанківською установою, і виступає як кредитор-нерезидент, який надав грошові кошти у позику юридичній особі - резиденту позивачу у даній адміністративній справі на визначений строк, під процент для використання їх позивачем у власній господарській діяльності, тому кредитний договір №5 від 20.08.2002р. укладений між позивачем у даній справі та ТОВ «Контімекс» (США) є саме договором фінансового кредиту / а.с. 93-96/.

Крім цього наявність кредитних відносин між позивачем у даній справі та ТОВ «Контімекс» (США) за кредитним договором №5 від 20.08.2002р. підтверджується постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2006р. у справі А37/17 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2007р. у справі №А37/17 / а.с. 37-45, 99-103/

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які витрати, повязані з виплатою або нарахуванням процентів за кредитним договором №5 від 20.08.2002р., який укладено між позивачем у даній справі та ТОВ «Контімекс» (США), відносяться до складу валових витрат позивача у даній справі, а висновок податкового органу про заниження позивачем валового доходу у сумі 431775 грн. суперечить нормам чинного законодавства.

Щодо висновків відповідача за результатами перевірки про заниження позивачем у справі орендної плати за землю на 1780,41 грн., то з акту перевірки №14/232/30602474 від 22.01.2007р. вбачається, що податковим органом такий висновок зроблено у звязку з тим, що позивачем у справі укладено договір оренди приміщення виробничого призначення з приватним підприємцем ОСОБА_1 і позивачем у справі ця частина приміщення використовується не за призначенням, як це передбачено умовами договору оренди №519 від 29.06.2004р., який укладено між позивачем та Новомосковською міською радою, умовами якого передбачено що земельна ділянка повинна використовуватись виключно за цільовим призначенням для внутрішнього водного транспорту.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 29.06.2004р. між позивачем та Новомосковською міською радою укладено договір оренди №519 / а.с. 80-84/, умовами якого передбачено, що позивачу передається у оренду земельна ділянка по вул. Бойова, 4 у м. Новомосковську (річпорт) площею 0,5922 га, земельна ділянка передається в оренду під річпорт, цільове призначення земельної ділянки для внутрішнього водного транспорту.

Також судом під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що 01.07.2005р. між позивачем у справі та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір майнового найму, умовами якого передбачено, що позивач передає у оренду Приватному підприємцю ОСОБА_1 приміщення річпорту загальною площею 457,8 к.в.м. яке знаходиться за адресою м. Новомосковськ вул. Бойова, 4 / а.с. 66-67/

Враховуючи вищенаведені обставини, зміст та предмети вищенаведених договорів оренди, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у справі земельна ділянка отримана у користування на підставі договору оренди №519 від 29.06.2004р. будь-якій іншій особі не передавалась, та продовжує використовуватись позивачем у справі під річпорт, за цільовим призначенням земельної ділянки ( для внутрішнього водного транспорту), а будь-яких обмежень щодо передачі у оренду приміщення річпорту, яке є предметом договору оренди від 01.07.2005р. між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_1, договір оренди земельної ділянки №519 від 29.06.2004р. не містить.

З огляду на вищенаведені обставини, та приймаючи до уваги, що відповідачем у справі у порушення вимог ст. 71 КАС України не було надано будь-яких інших належних доказів, в підтвердження використання позивачем у справі наданої йому у оренду земельної ділянки не за цільовим призначенням, колегія суддів вважає, що зроблений відповідачем у справі за результатами перевірки висновок про заниження позивачем у справі орендної плати за землю на 1780,41 грн. є безпідставним та суперечить фактичним обставинам.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи обєктивно, повно та всебічно зясував усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та зробив правильний висновок про те, що оскаржувані позивачем у даній справі податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом в порушення норм чинного законодавства і ухвалив обґрунтоване, без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, рішення про задоволення позовних вимог позивача у даній справі та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Новомосковської ОДПІ №0000202320/0, №0000222320/0 від 26.01.2007р., оскільки у ході розгляду даної справи апеляційним судом не було виявлено підстав для скасування або зміни оскаржуваної відповідачем постанови суду першої інстанції, тому постанову суду першої інстанції від 14.06.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються зібраними та дослідженими у справі доказами, та не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007р. у справі №А38/129-07 залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено 02.12.2008р.

Головуючий: А.О. Коршун

Судді: Л.П. Туркіна

О.А. Проценко