Ухвала суду № 3023509, 09.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-27271/08                                                        Головуючий у 1 інстанції Пилипенко О.Є.

                                                                                                             Суддя-доповідач Василенко Я.М.

 У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 грудня 2008 року                                                                                                    м. Київ

          Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

          головуючого судді                                Василенка Я.М.,

          суддів                                                     Ситникова О.Ф.,

                                                                          Бистрик Г.М.,

          при секретарі                                         Литвині О.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Деснянського району м. Києва Ігнатюка Володимира Андрійовича в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2008 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Піллар» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, третя особа – Головне управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання виконати певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

08.01.2008 року позивач ЗАТ «Піллар» звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.10.2007 року № 0003272303/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 611098,00 грн.

В ході судового розгляду справи судом першої інстанції, позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить, крім зазначених позовних вимог, зобов’язати ДПІ у Деснянському районі м. Києва у п’ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили надати висновок до відповідного органу Державного казначейства про суму відшкодування ПДВ, яка належить ЗАТ «Піллар».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2008 року позовні вимоги задоволено в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003272303/0 від 19.10.2007 року, виписаного ДПІ у Деснянському районі м. Києва, та зобов’язання ДПІ у Деснянському районі м. Києва у встановлений чинним законодавством  строк розглянути питання щодо надання висновку до відповідного органу Державного казначейства про суму відшкодування ПДВ, яка належить ЗАТ «Піллар».

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням заступник прокурора Деснянського району м. Києва Ігнатюк В.А. в інтересах держави в особі ДПІ у Деснянському районі м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки закритого акціонерного товариства «Піллар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в установі банку за червень-липень 2007 року, ДПІ у Деснянському районі м. Києва складено акт від 10.10.2007 року № 5288/23-4/16299604 (том 1, а.с. 6-31). Відповідно до його висновків в порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.12.2 п. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» позивачем зменшено суму бюджетного відшкодування на 611098,00 грн.

Згідно з висновками ДПІ у Деснянському районі м. Києва, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача, є невідповідність заявленої у червні 2007 року до відшкодування суми ПДВ сумам податку, які фактично сплачені одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому, відповідно до матеріалів справи 20.06.2007 року позивачем до відповідача було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2007 року (вх. № 32690 – том. 1, а.с. 51-54). Відповідно до зазначеної декларації (код рядка 9 – том 1, а.с. 51) податкові зобов’язання позивача за травень 2007 року складали 975023,00 грн. Податковий кредит позивача за звітний період відповідно до акту перевірки та податкової декларації (вх. № 32690 від 20.06.2007 року) складав  2519574,00 грн. (код рядка 17 стор. 15 та 52, том 1).

Згідно з даними декларації позивача за травень 2007 року різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту з урахуванням коригування платежів по вексельній формі відстрочення сплати ПДВ при імпорті товарів (710980,00 грн. – до зменшення суми ПДВ; 710980,00 грн. – до збільшення суми ПДВ) складає - 1544551,00 грн. (код рядка декларації 21 – а.с. 53, том 1). Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками травня 2007 року складає 3908292,00 грн. Сума заявлена до відшкодування з бюджету складала 2579957,00 грн. (код рядка декларації 25 – а.с. 53, том 1).

Відповідно до абз. 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

Таким чином, від’ємне значення суми в розмірі 2872886 грн. (з урахуванням 1328335,00 грн. – код рядка 26 декларації, а.с. 53, том 1), що не відшкодована за травень 2007 року - зараховане позивачем до складу податкового кредиту червня 2007 року.

Згідно довідки від 20.07.2007 року № 6 про суми ПДВ, сплачені позивачем в травні 2007 року ЗАТ «Піллар» протягом травня 2007 року сплачено постачальникам товарів, робіт (послуг) всього 12597871,41 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2519574,28 грн. в ціні придбаних товарів, робіт (послуг), що підтверджується вказаною Довідкою № 6 від 20.07.2007 року (том 1, а.с. 94-98).

Із довідки № 6 від 20.07.2007 року вбачається, що позивачем у травні 2007 року сплачені також суми ПДВ по товарах, роботах (послугах), що придбані у квітні 2007 року. Сума ПДВ сплачена в квітні 2007 року по товарах придбаних у квітні 2007 року складає 1028121,09 грн.

20.07.2007 року позивачем було подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за червень 2007 року (вх. № 13715 – а.с. 70-73, том 1). Відповідно до зазначеної декларації (код рядка декларації 9 – а.с. 70, том 1) податкові зобов’язання позивача за червень 2007 року складали 872897,00 грн. Податковий кредит позивача за звітний період складав (код рядка декларації 17 – а.с. 71, том 1) 3181501,00 грн., що також підтверджується актом перевірки (а.с. 22-23, том 1).

Відповідно до даних декларацій позивача за червень 2007 року, різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту з урахуванням коригування платежів по вексельній формі відстрочення сплати ПДВ при імпорті товарів (595609,00 грн. до зменшення суми ПДВ; 588436,00 грн. до збільшення суми ПДВ) складає - 2315777,00 грн. (код рядка декларації 21 – а.с. 72, том 1). Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками червня 2007 року складає 2872886 грн. (код рядка декларації 24 – а.с. 72, том 1).

Згідно п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, та вбачається з матеріалів справи 20.07.2007 року ЗАТ «Піллар» подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва декларацію за червень 2007 року разом з «Розрахунком суми бюджетного відшкодування» (додаток № 3 – а.с. 75, том 1 ) та «Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування» (додаток № 4 – а.с. 76, том 1), в яких було визначено суму податкового кредиту попереднього звітного періоду фактично сплачену одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) в розмірі 2519574,00 грн. та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 2519574,00 грн.

Бюджетне відшкодування визначається як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Однак, як вбачається з податкових декларацій з ПДВ ЗАТ «Піллар» за квітень 2007 року та за травень 2007 року суми, розраховані згідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 зазначеного Закону, мали від’ємні значення, та зараховувались позивачем до складу податкового кредиту наступних звітних періодів.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 Закону, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем протягом квітня 2007 року сплачено всього ПДВ в ціні придбаних товарів, робіт (послуг) 2519574,28 грн., що відповідачем не заперечується.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вимоги заповнення «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» з зазначенням в рядку 3 суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), передбачені «Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлений інший порядок бюджетного відшкодування,  і яким  передбачено,  що  сума  бюджетного  відшкодування  повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та не вимагає, щоб податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді для визначення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що  Закон України «Про податок на додану вартість» має вищу юридичну силу ніж наказ ДПА України від 30.05.1997 року № 166, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про помилковість зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 611098 грн.

До того ж, відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що задоволені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи, а оскаржувана постанова винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Деснянського району м. Києва Ігнатюка Володимира Андрійовича в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва– залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий :

Судді: