Ухвала суду № 3023220, 04.12.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                 Суддя 1 інстанції -  Могильницький М.С.

                                                                                                                                             Суддя – доповідач -  Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

4 грудня 2008 року                                                              справа № 22-а-14760/08

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Василенко Л.А.

                                   Старосуда М.І.                          

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача: Галан І.В. за дов. від 08.01.2008 рокувід відповідача: Кравченко О.Ю. – за дов. від 08.01.2008 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

  на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2008 року

по адміністративній справі№ 2-а-4755/08 (суддя Могильницький М.С.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вугледобувне підприємство Донметпром Шахта №4»  

 доДержавної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області   

                 про

скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2008 року (арк. справи 118-121) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугледобувне підприємство «Донметпром Шахта № 4» до Державної податкової інспекції у м.Краматорську про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082302/0/2739 від 21 січня 2008 р. та № 0000092302/0/2740 від 21 січня 2008 р., внаслідок чого скасовані  податкові повідомлення-рішення, винесені 21 січня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську  на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю « Вугледобувне підприємство Донметпром Шахта № 4» № 0000082302/0/2739 (арк.. справи 33) та № 0000092302/0/2740 (арк. справи 34) предметом яких визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток та додану вартість, та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

В апеляційній скарзі (арк.. справи 126-127) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.  На думку скаржника, витрати понесені позивачем, як вантажовідправником, які пов’язанні з перевезенням вугілля (подача - уборка вагонів, маневреві роботи та інші) безпідставно включені позивачем до складу валових витрат виробництва, оскільки вони не пов’язанні з господарською діяльністю, і як наслідок по їх факту сплати неправомірно сформований податковий кредит.  

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.  

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську була проведена виїзна планова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглевидобувне підприємство Донметпром Шахта №4" з питань додержання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27 листопада 2006 року по 30 вересня 2007року , за результатами якої складено акт від 11 січня 2008 р. № 19/23-2-34657930(арк. справи 16-32, надалі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 21 січня 2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000082302/0/2739 (арк.. справи 33) донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 21779,30 грн., у тому числі за основним платежем 17326,0 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 4453,30 грн.

Підставою визначення податку спірним податковим повідомленням-рішенням наведенні норми пункту 1.32 статті 1,пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 року.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000092302/0/2740 (арк.. справи 34) про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20791,50 грн., у тому числі за основним платежем 13861,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 6930,50 грн., нараховане у порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7. Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року№168/97-ВР.

Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначенні норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-3 (надалі закон 2181).  

В ході перевірки працівниками податкового органу встановлено завищення позивачем загальної суми валових витрат за 2007 року у сумі 69301,37 грн., у тому числі за півріччя 39524,9 грн., дев’ять місяців29776,47 грн. в наслідок порушення пункту 1.32. статті 1 та пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого податковий орган дійшов висновку щодо заниження податку на прибуток за на суму 17326 грн., у тому числі за півріччя 2007 року на суму 9881 грн., за дев’ять місяців 2007 року на суму 7445 грн.

Суть порушення полягає у тому, що позивачем при проведенні операцій з подачі та збирання вагонів при виконання договору постачання вугілля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Холдинг", здійсненні витрати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс". На думку податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю  "ВВП Донметпром Шахта № 4" здійснює витрати за провезення (подачу та забирання), які повинен відшкодовувати покупець вугілля (ТОВ "МД Холдинг") згідно умов договору від 26 грудня 2007 р. № 1105.2115.0039.

Проблема спору полягає у тому, що податковий орган безпідставно ототожнив наслідки виконання господарських операцій в межах договору купівлі-продажу та перевезення.

Позивач є одночасно продавцем за умовами договору купівлі продажу, укладеному з товариством з обмеженою відповідальністю «МД Холдинг» від 26 лютого 2007 року (арк. справи 35-39), відповідно до якого поставляє продукцію на умовах СРТ – станція Запорожжя-Ліве,  Придністровської залізниці. Зазізничний тариф за перевезення від станції Соф”їно – Бродська до Станції Запоріжжя-Ліве сплачується продавцем (яким є позивач по справі). Та відшкодовується покупцем на підставі рахунку. З приводу належного виконання даного договору податковий орган жодних заперечень не висловив.

Станція Соф”їно-Бродська, є станцією примикання до залізничних колій Укрзалізниці.

До того як вугілля потрапляє на станцію необхідно здійснити низку операцій пов’язаним з його навантаженням зі складу шахти.

Відповідно до договору перевезення від 18 січня 2007 року (арк. справи 40-43), укладеного позивачем як замовником (вантажовідправником), та товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтарськтранс» як виконавцем, який є власником залізничних колій, останній надав позивачу послуги з подачі, розстановці на місці завантаження вагонів, їх развантаження, уборки з місця  навантаження, виконання маневрових робіт, вивішування вагонів, дозировки вагонів та розрівнювання поверхні вантажу після дозировки.

Виконання зазначеннях робіт узгоджується з приписами Статуту залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року №457, пункти 58-62 якого чітко відокремлюють тарифи на перевезення, з іншими роботами і послугами пов’язаними з перевезенням, зокрема вантажів.  

Факт виконання, та оплати зазначених витрат зафіксований актом перевірки, підтверджений актами здачі-прийняття робіт (арк. справи 45-49), податковими накладними (арк.. справи 50-55).

Зазначенні витрати правомірно віднесенні до витрат на збут в бухгалтерському обліку, як правильно зазначив суд першої інстанції з посиланням на приписипункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до якої бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджує застосування до спірних відносин судом першої інстанції пункту 19 «Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, згідно якого витрати на збут включають наступні витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції або товарів, робіт і послуг.

Відповідно до приписів пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи із юридичного змісту наведеної норми закону, колегія суддів вважає, що основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності. Дане твердження зумовлене визначенням, що міститься у пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за змістом якої господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Тобто, в даному випадку, мова йде про господарську діяльність, як сукупність господарських операцій, за підсумками яких господарюючий суб'єкт отримує дохід. При чому, одна господарська операція може бути не безпосередньо направлена на отримання доходу, а бути передумовою для останнього. Господарська операція по придбання послуг з провезення (подача та збирання) вагонів є передумовою для виконання умов договору купівлі-продажу від 26 лютого 2007 року  на реалізацію продукції ТОВ "МД Холдинг", за яку позивач отримує дохід.

На підставі підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з врахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Жодних обмежень передбачених даними нормами податковий орган під час розгляду спору судом першої інстанції, та під час апеляційного провадження не довів.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сформовані позивачем валові витрати  підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  

Виходячи з принципів здійснення господарської діяльності, свободи вільного вибору договору колегія суддів вважає, що плата за провезення (подача та збирання) вагонів до станції Соф′їно-Бродська відповідно до умов договору від 18 січня 2007 р. № 52/09, укладеного між Позивачем та ТОВ "Шахтарськтранс", використовується в межах ведення власної господарської діяльності та направлена на отримання доходу і, тому включається до складу валових витрат у повному обсязі.

У ході перевірки позивача також встановлено порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 13861 грн., у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту суми ПДВ по послугам перевезення (подача та збирання), які не пов'язані з господарською діяльністю, так як зазначені витрати повинен нести покупець вугілля.

Так як здійснені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю, то згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні послуг, що підтверджують правомірність віднесення витрат до складу валових витрат, а суми ПДВ за цими накладними відповідно до складу податкового кредиту. Таке право позивача на податковий кредит підтверджено належно оформленими податковими накладними (арк. справи 5-55), які згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами.

Наявність належно оформлених податкових накладних відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"підтверджує право позивача на віднесення сум податку на додану вартість за цими накладними до складу податкового кредиту, а тому зменшення їм податкового кредиту по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Шахтарськтранс", не відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Безпідставність визначення податку спростовує правомірність застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2008 року у справі № 2-а-4755/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2008 року у справі № 2-а-4755/08 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 грудня 2008 р. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 4 грудня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

 Головуючий:                                                                                       Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                    Л.А. Василенко

                                                                                                                М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                      Р.Ф. Ханова