Постанова № 3023218, 04.12.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

Іменем України

4 грудня 2008 р.                                                                                 справа № 22-а-14402/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів:                      Василенко Л. А.

                                   Старосуда М. І.                  

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача: Дьоміна О.В. – за дов. від 03.12.2008 р.

 Фещенко О. М. – за дов. від 03.12.2008 р.

від відповідача:Малєєва Т. С. – за дов. від 03.06.2008 р.

Дуднік О. М. – за дов від 29.08.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизькна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 23 вересня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-10159/08 (суддя Юрченко В. П.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк

до

Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.03.2008 р. № 0001162330/2

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року у справі № 2-а-10159/08 (арк. справи 154-158) Товариству з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк у задоволенні адміністративного позову (арк. справи 2-4) до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 21 березня 2008 р. № 0001162330/2 (арк. справи 17) - відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що на момент проведення між ДП «Торезантрацит» та позивачем заліку зустрічних однорідних вимог, останній перебував на загальній системі оподаткування, тому отримана від ДП «Торезантрацит» компенсація наданих послуг у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є валовим доходом.

Позивач в апеляційній скарзі (арк. справи 161-163) просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з»ясування судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи.

Відповідач проти доводів скарги заперечує, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, вважає судове рішення таким, що прийняте відповідно до закону, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 23110754, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку (арк. справи 65-73).

У 2004, 2005 роках та 1 кв. 2006 р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.                 

За результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2004 р. по 30 червня 2007 р., результати якої викладені в акті перевірки від 4 грудня 2007 р. № 3982/23-3/23110754 (арк. справи 5-16, надалі - акт перевірки), заступником начальника Державної податкової інспекції у м. Харцизьку було прийняте податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2008 р. № 0001162330/2 (арк. справи 17), яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк відповідно до п. 1.31 ст. 1, п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 10082 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні (фінансові) санкції в сумі 2016.40 грн.

У якості правової підстави для здійснення відповідного донарахування та прийняття спірного податкового повідомлення – рішення податковий орган посилається на п. п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

            Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2004 р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк та ДП «Торезантрацит» м. Торез був укладений договір на виконання робіт № 3/1, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов’язання виконати відповідно до завдань замовника роботи, визначені у додатках до цього договору.

            За період з 11 липня 2004 р. по 30 листопада 2004 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк за наведеним договором були виконані роботи на суму 122785,82 грн.

З грудня 2004 р. по березень 2007 р. на балансі позивача обліковувалась дебіторська заборгованість ДП «Торезантрацит» м. Торез за виконані відповідно до договору від 26 березня 2004 р. № 3/1 роботи в сумі 48568,59 грн.

5 липня 2005 р. між ДП «Торезантрацит» м. Торез та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк був укладений договір поставки № 01/07, відповідно до якого ДП «Торезантрацит» м. Торез прийняло на себе зобов’язання поставити позивачеві вугільну продукцію у кількості, асортименті та за ціною, визначеними в специфікаціях до цього договору.

Кредиторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк перед ДП «Торезантрацит» м. Торез за вказаним договором станом на 1 березня 2007 р. склала 48397,79 грн. (акт звірки представлений на стор. 91 справи).

Заявою від 28 квітня 2007 р. (арк. справи 94) ДП «Торезантрацит» м. Торез повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк про залік зустрічних однорідних вимог на суму 48397,79 грн. в порядку ст. 601 ЦК України. 

            З цього приводу податковий орган наполягає на тому, що дебіторська заборгованість в сумі 48397,79 грн., яка залишалась не сплаченою до квітня 2007 р., не призвела до жодних податкових наслідків щодо єдиного податку, оскільки за приписами ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» об’єктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) у вигляді фактично отриманих грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси. Разом із тим, при подальшому отриманні компенсації вартості проданих товарів, наданих послуг, виконаних робіт Товариство з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк повинно було відповідно до п. 1.31 ст. 1, п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суму проведеного у квітні 2007 р. взаємозаліку у розмірі 48397,79 грн. включити до складу скоригованого валового доходу за перше півріччя 2007 р.      

            За результатами розгляду матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову за наступними підставами.

Визначення терміну «валовий дохід» наведене в п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

За приписами цієї норми валовий дохід – це загальна сума  доходу  платника  податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного  періоду  в  грошовій,  матеріальній або нематеріальній формах як на території  України,  її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.      

Згідно з п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Продаж  товарів у розумінні п. 1.31 ст. 1 цього закону – це будь-які операції,  що  здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п. 11.1 ст. 11 для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, першою подією, з якою Закон пов’язує виникнення у платника податку обов’язку збільшити свої валові доходи, став факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк обумовлених договором від 26 березня 2004 р. № 3/1 робіт у періоді з 1 липня 2004 р. по 30 листопада 2004 р.

Разом із тим, у 2004, 2005 роках та першому кварталі 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк перебувало на спрощеній системі оподаткування, тому в силу приписів ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98 (зі змінами та доповненнями) не було платником податку на прибуток підприємств, тому, як наслідок, не повинно було формувати валові доходи за відповідною господарською операцією.

Той факт, що на дату проведення заліку зустрічних однорідних вимог позивач перебував на загальній системі оподаткування і був платником податку на прибуток підприємств, жодним чином не свідчить про наявність у нього обов’язку збільшити свої валові доходи за перше півріччя 2007 р., незалежно від сплати або не сплати єдиного податку, оскільки абзац третій п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинен застосовуватися у нерозривному зв’язку з абзацами першим та другим цієї норми, а також з урахуванням положень п. 11.1 ст. 11 Закону.

Враховуючи наведене донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 10082 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2016,40 грн. є безпідставним.   

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. 

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім»               м. Харцизьк на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 р. по справі № 2-а-10159/08 –  задовольнити.

Постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 р. по  справі № 2-а-10159/08 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» м. Харцизьк - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку від 21 березня 2008 р. № 0001162330/2.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 грудня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена 4 грудня 2008 року.  

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Л.А.Василенко

                                                                                                                 М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                                             Р.Ф. Ханова