Постанова № 3023134, 24.12.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції суддя Могильницький М.С.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2008 року справа № 22а-13828/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Яманко В. Г.

суддів: Міронової Г. М.

при секретарі судового засіданняГорбенко К. П.

Білоус К. І.за участю представників від: позивача: не зявився, відповідачів:Печурова А. В. за дов. № 33032/10/10-013 від 12.11.08 р.,

Щербина Ю. В. за дов. № 29114/10/10-013-5 від 14.10.08 р.,

Фей гель Н. В. за дов. № 33030/10 від 12.11.08 р.,

Шилова С. М. за дов. № 33031/10 від 12.11.08 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському

районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 10 вересня 2008 року (повний текст постанови виготовлений 15 вересня 2008 року)по адміністративній справі № 2-а-4991/08 (суддя Могильницький М.С.)за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Райтер»до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецькапро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

30 січня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Райтер» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. справи 2-9) до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000821742/0 від 09 серпня 2007 року, № 0000821742/1 від 17 вересня 2007 року, № 0000821742/2 від 15 листопада 2007 року, № 0000821742/3 від 24 січня 2008 року.

10 вересня 2008 року Донецький окружний адміністративний суд постановою (арк. справи 158-164) задовольнив позов ТОВ "Фінансова компанія «Райтер», визнавши недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000821742/0 від 9 серпня 2007 року, № 0000821742/1 від 17 вересня 2007 року, № 0000821742/2 від 15 листопада 2007 року, № 0000821742/3 від 24 січня 2008 року, винесені Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька в апеляційній скарзі (арк. справи 166-169) просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував (арк. справи 176-181) та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (арк. справи 10) товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Райтер» є юридичною особою, згідно довідки органу статистики включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31037968, видами діяльності за Класифікацією видів економічної діяльності є біржові операції з фондовими цінностями та інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва (арк. справи 11).

1 серпня 2007 року Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька на підставі направлення від 13 червня 2007 року № 338, наказу № 410 від 11 липня 2007 року, направлення від 11 липня 2007 року № 380, проведено перевірку, за результатами якої складено акт № 2854/22-011/31037968 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01 жовтня 2005 року по 31 березня 2007 року (арк. справи 17-59), відповідно до якоговстановлено порушення з боку ТОВ «Фінансова компанія «Райтер» вимог пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8; пп. 9.6.2 пп. 9.6.4 п. 9.6, пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9; п. 19.2 «б» ст. 19; пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV(зі змінами та доповненнями). На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 9 серпня 2007 року № 0000821742/0 та за результатами адміністративного оскарження - податкові повідомлення-рішення: від 17 вересня 2007 року № 0000821742/1, від 15 листопада 2007 року № 0000821742/2, від 24 січня 2008 року № 0000821742/3, в якихподатковим органом було визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Фінансова компанія «Райтер» за податком з доходів фізичних осіб у розмірі 6 775 493 грн. 16 коп., в тому числі за основним платежем - 2 258 497 грн. 72 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 516 995 грн. 44 коп.

Підставою прийняття ДПІ у Калінінському районі м. Донецька спірних податкових повідомлень-рішень стало те, що за укладеними позивачем з фізичними особами нерезидентами громадянами Молдови ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договорами купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ТОВ «Фінансова компанія «Райтер» прийняло на себе обов'язки податкового агента, а саме за законом зобовязано було утримувати та перераховувати до бюджету України суми податку з доходів фізичних осіб від отриманого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інвестиційного прибутку. Ці вимоги позивач в порушення вимог діючого законодавства не виконав, оскільки усі суми отриманого вказаними громадянами інвестиційного прибутку зменшив на суму понесених цими громадянами витрат, в підтвердження яких розрахункові документи до перевірки надані позивачем не були. При перевірці було встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Райтер» не утримало та не сплатило до бюджету податок з доходів фізичних осіб: ОСОБА_1 за 2006 рік у сумі 1244027 грн. 72 коп., у тому числі за 2 квартал 2006 року - 103922 грн., за 3 квартал 2006 року 1140105 грн. 72 коп., ОСОБА_2 за 3 квартал 2006 року у сумі 1013090 грн., ОСОБА_3 за 1 квартал 2007 року у сумі 1380 грн. Усього за результатами перевірки відповідачем було донараховано позивачу податку з доходів від інвестиційного прибутку вказаних фізичних осіб на загальну суму 2258 497 грн. 72 коп. Згідно підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року за здійснення грошових виплат без попереднього нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб до позивачу був застосований штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, що склало визначену в податковому повідомленні-рішенні суму 4516995 грн. 44 коп.

Під час судового розгляду позивач не заперечував, що заумовами договорів купівлі-продажу цінних паперів ТОВ «Фінансова компанія «Райтер» виступило податковим агентом фізичних осіб - нерезидентів під час укладення ними договорів купівлі-продажу цінних паперів, а саме зобов'язалось утримати та перерахувати до бюджету України податок з доходів фізичних осіб від отриманого інвестиційного прибутку. Проте, позивач вважає, що укладені фізичними особами - нерезидентами з третіми особами договори купівлі - продажу цінних паперів є достатнім доказом понесених ними витрат, які мають бути враховані при визначенні інвестиційного прибутку цих фізичних осіб - нерезидентів при продажу таких цінних паперів. Цей висновок позивач обґрунтовує приписами статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Стосовно посилань позивача на застосування до спірних правовідносин приписів статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» колегія суддів зазначає, що не приймає цих доводів, оскільки витрати, які включаються до складу податкового кредиту, передбачені цією статтею, не включають витрати, на які зменшується інвестиційний прибуток, тобто норми статті 5 вказаного закону не регулюють підстави формування витрат, передбачених пунктом 9.6 статті 9 цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Законупередбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидента, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Згідно пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або оплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку, регламентується пунктом 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Підпунктом 9.6.1 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Відповідно до пп. 9.6.2 п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, яка розраховується виходячи з сум витрат, які були понесені у звязку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп. 9.6.4 цього пункту. Під терміном інвестиційний актив (пп. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону) розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніжцінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Відповідно до підпункту 5.1.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. У даному випадку платниками податку є фізичні особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не мають підтверджуючих витрати доказів, окрім договорів, а ТОВ «Фінансова компанія «Райтер» є податковим агентом відповідальним за утримання податку. При цьому, за приписами пункту 1.16 статті 1 зазначеного Закону податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. Згідно пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

За підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Надання як підтверджуючих документів щодо понесення витрат будь-яких інших документів, окрім розрахункових і платіжних, зокрема, довідок, виписок або інших письмових підтверджень сплати грошових коштів, Законом не передбачено. Тобто згідно з нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», для реалізації фізичною особою, а не юридичною особою, як наполягає позивач, права на податковий кредит, вона повинна надати в якості підтверджуючого документа розрахунковий документ, який підтверджує оплату за договором, а не виключно тільки договір. До того ж, за частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто договір це підстава для виникнення цивільних обовязків, а не доказ їх виконання.

Позивачем упродовж перевіреного періоду були укладені наступні договори купівлі продажу цінних паперів, в яких продавцями виступили фізичні особи: № Т-2107/06-1 від 21.06.2006 року, № Т-0308/06-1 від 03.08.2006 рокуз ОСОБА_2, № Т-2106/06-1 від 21.06.2006 року,№ Т-3108/06-1 від 31.08.2006 року, № Т-0109/06-1 від 01.09.2006 року, № Т-0509/06-1 від 05.09.2006 року, № Т-1309/06-1 від 13.09.2006 року з ОСОБА_1, № Т-0502/07-1 від 05.02.2007 року з ОСОБА_3 (т. 1 арк. справи 127-157). Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 вказаних договорів (даний пункт ідентичний у всіх договорах) позивач покупець зобовязувався виконати функції податкового агенту у відповідності до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме утримати податок з доходів фізичних осіб та перерахувати належну суму до бюджету України.

Безпосередньо предмету спору стосуються приписи підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», за яким платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом.

Порядок застосування підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 2003 р. N 518 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2003 р. за N 1024/8345, тобто цей документ має силу підзаконного нормативно-правового акту, дотримання вимог якого обовязково для платників податків фізичних осіб та податкових агентів (пункт 1.1 розділу 1 Порядку).

Розділом 3 Порядку застосування підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено наступне:

- пункт 3.1 - порядок оподаткування інвестиційного прибутку платника податку, який проводить операції з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, застосовується за умов, коли платником податку укладено з торговцем цінними паперами договір про виконання таким торговцем функцій його податкового агента позивачем були укладені з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3договори, в яких ТОВ «Фінансова компанія «Райтер» взяло на себе обовязки податкового агента (т. 1 арк. справи 127-157);

- пункт 3.2 - інвестиційним прибутком є позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу інвестиційних активів, та їх вартістю, що розраховується виходячи з сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням таких інвестиційних активів з урахуванням умов, передбачених Законом позивачем був розрахований інвестиційний прибуток, але зменшений на рівнозначну прибутку суму витрат,

- пункт 3.3 - у разі непред'явлення платником податку необхідних документів та відомостей для визначення (розрахунку) інвестиційного прибутку, податковий агент нараховує та утримує податок із всієї суми інвестиційного доходу під час виплати такого доходу та за його рахунок позивач за відсутності первинних розрахункових документів зменшив інвестиційний прибуток та не нарахував податок з доходів фізичних осіб.

Згідно розділу 4 Порядку застосування підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб» торговці цінними паперами, які надають послуги платнику податку щодо операцій з інвестиційними активами та уклали договір щодо виконання функцій податкового агента (у даній справі позивач є торгівцем цінними паперами та уклав договір з зазначенням про виконання функцій податкового агенту), є податковими агентами таких фізичних осіб і несуть відповідальність згідно діючого законодавства.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька були правильно визначені порушення ТОВ «Фінансова компанія «Райтер», як податковим агентом, вимог пункту 1.15 статті 1, пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб» та Порядку застосування підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб», та відповідно правильно донарахований податок з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні санкції. Позивач виходив з аналогії норм закону та довільного трактування своїх обовязків, при цьому, висновок експертизи, що підтвердив розрахунки тільки за наявними в матеріалах справи документами, не може бути доказом підтвердження складу витрат фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, завдяки яким позивач зменшив інвестиційний прибуток цих громадян та не утримав податок з доходів фізичних осіб, оскільки як зазначав на протязі всього судового розгляду позивач документи підтверджуючі витрати, окрім договорів, відсутні та позивач вважав, що отримання їх не є обовязковим. На вимогу суду апеляційної інстанції ці документи надані позивачем також не були.

З огляду на вищевикладене судом першої інстанції було прийняте судове рішення з порушенням норм матеріального права, що обумовлює скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-4991/08 та відмову в позові повністю.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-4991/08 задовольнити повністю.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-4991/08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Райтер» до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000821742/0 від 9 серпня 2007 року, № 0000821742/1 від 17 вересня 2007 року, № 0000821742/2 від 15 листопада 2007 року, № 0000821742/3 від 24 січня 2008 року - скасувати.

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Райтер» до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000821742/0 від 9 серпня 2007 року, № 0000821742/1 від 17 вересня 2007 року, № 0000821742/2 від 15 листопада 2007 року, № 0000821742/3 від 24 січня 2008 року - відмовити повністю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк пять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 грудня 2008 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 25 грудня 2008 року.

Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко

Судді: /підпис/ Г.М.Міронова

/підпис/ К.П.Горбенко