Ухвала суду № 3022988, 20.11.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа № 22-а-7818/08                                                       Головуючий у І інстанції – Євсіков О.О.

                                                                                                                                  Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            20 листопада 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Глущенко Я.Б.,

                              суддів                         Зайцева М.П., Коротких А.Ю.,

                              при секретарі             Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 13 вересня 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2007 року ВАТ "Експериментальний механічний завод» звернулося до суду з вказаним  позовом.

Постановою Господарського суду м. Києва від 13 вересня 2007 року позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000302330/0 від 29.06.2006 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 204727,50 грн., з яких 136485,00 грн. – основний платіж та 68242,50 грн. – штрафні санкції.

            Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Подільському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

            Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

            Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин справи, поданих доказів та вимог чинного законодавства  відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що за результатами виїзної комплексної планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.12.2005 року було складено акт № 78/23-30/00110734 від 16 червня 2006 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000302330/0 від 29.06.2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 212940,00 грн., в т.ч. 141960,00 грн. - основний платіж та 70980,00 грн. - штрафні санкції.

Позивачем податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині визначення товариству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 204727,50 грн., з яких 136485,00 грн. - основний платіж та 68242,50 грн. - штрафні санкції.

Підставою нарахування спірних сум став висновок контролюючого органу про заниження позивачем чистої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість на 141960,00 грн., у тому числі у серпні 2004 року – на суму 105474,00 грн., у вересні 2004 року – на суму 27217,00 грн., у грудні 2004 року – на суму 9268,00 грн.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, зважаючи на наступне.

Аналізом даних щомісячних оборотно-сальдових відомостей за 2004 рік по рахунках бухгалтерського обліку 361 - розрахунки з покупцями, 373 - розрахунки по орендаторам, 377 - розрахунки з іншими дебіторами (квартплата), рахунками 7 класу бухгалтерського обліку (реалізація) встановлено, що обсяг реалізації, з врахуванням передплат на підприємстві склав в 2004 році – 16397800,00  грн.

Згідно даних декларацій по податку на додану вартість за 2004 рік обсяг продажу склав -15688,000 грн.

Розбіжність складає 709800 грн., яка складається з суми 46340,00 грн. по обсягу реалізації та коригування ПДВ на обсяг реалізації в сумі 663460,00 грн. (ПДВ 132692 грн.), яке проведено підприємством в серпні 2004 року та вересні 2004 року.

Підприємство скоригувало податкові зобов'язання на підставі зміни назви платежу.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 06.08.2004 листом №107/02 ТОВ "Мобіл-Моторс" попросило ВАТ "ЕМЗ" зарахувати кошти, перераховані в листопаді 2003 року в сумі 240900,00 грн. (як оплата за заготовку поршня по договору 08/01 від 08.01.2002) в рахунок повернення коштів за технічну документацію згідно листа ВАТ "ЕМЗ" від 17.11.2003 № 313/1.

Відповідний запит про зміну призначення платежу було відправлено до установи банку, в якій обслуговується ТОВ "Мобіл-Моторс", що свідчить про повернення власних коштів ВАТ "ЕМЗ" в сумі 240900,0 грн., які було раніше сплачено покупцем за поставку заготовки поршня.

Оскільки у листопаді 2003 року до податкових зобов'язань було включено вартість передоплати в повній сумі, то ВАТ "ЕМЗ" було виписано розрахунок № 9 від 09.08.2004 коригування кількісних та вартісних показників.

До матеріалів справи також надано розрахунок № 1 від 09.08.2004 року коригування кількісних та вартісних показників (до податкової накладної № 107/1, без зазначення номеру та дати договору) на суму ПДВ 40833,33 грн., виписаний продавцем ТОВ "Мобіл-Моторс" покупцю ВАТ "ЕМЗ".

Даний розрахунок складено до податкової накладної № 107/1 від 24.10.2003 на суму 245.000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 40.833,33 грн.). Номенклатура поставки, зазначена в податковій накладній, - "передоплата за технічне переозброєння ливарного цеху".

Розрахунок коригування дає право покупцю (у даному випадку ВАТ «ЕМЗ»), зареєстрованому як платник податку, на збільшення чи зменшення податкового кредиту з відповідним подальшим коригуванням податкового зобов'язання із обов'язковим відображенням зазначених коригувань у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) з від'ємним чи позитивним значенням.

Розрахунок № 10 від 09.08.2004 року коригування кількісних та вартісних показників, ВАТ "Експериментальний механічний завод" виписало до податкових накладних: № 529/1 від 01.12.2003 на суму ПДВ 8333,33 грн., № 545/1 від 12.12.2003 на суму ПДВ 50833,33 грн. Всього на суму 355000,0 грн., в т.ч. ПДВ 59166,66 грн.

Загалом у серпні 2004 року ТОВ "Мобіл-Моторс" повернуто на підставі зміни призначення платежу 595900,0 грн. (240900,0 + 355000,0), що є сумою власних коштів ВАТ "ЕМЗ".

Згідно листів останній просить повернути 600000,0 грн., в тому числі 245000,0 грн. - на підставі розірвання договору, 355000,0 грн. - як помилково перераховані.

Однак фактичного повернення на розрахунковий рахунок коштів у серпні не було, а зазначені вище суми сплачені у листопаді та грудні 2003 року, з яких, відповідно до податкового обліку, нараховані податкові зобов'язання.

Позивачем також було надано суду розрахунок № 2 від 09.08.2004 року коригування кількісних та вартісних показників (до податкових накладних №№ 116/1, 120 від 01.12-12.12.03 без зазначення номеру та дати договору), на суму ПДВ 59166,67 грн., виписаний продавцем ТОВ "Мобіл-Моторс" покупцю ВАТ "ЕМЗ".

Даний розрахунок складено до податкової накладної № 116/1 від 01.12.2003 на суму 305000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 50833,33 грн.) та податкової накладної № 120 від 12.12.2003 на суму 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -8333,33 грн.), номенклатура поставки - оплата за ТМЦ.

Як слідує з матеріалів справи, у податковому обліку ВАТ «ЕМЗ» у серпні 2004 року одночасно із зменшенням податкових зобов'язань зменшено суму податкового кредиту на підставі розрахунків коригувань, наданих ТОВ "Мобіл-Моторс».

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, то контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків із обов'язковим врахуванням як заниження так і завищення податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зазначену вимогу не виконав. Встановивши неправомірне заниження сум податкового зобов'язання із ПДВ внаслідок неправильного проведеного коригування, відповідач під час перевірки не прийняв до уваги факт заниження сум податкового кредиту із ПДВ внаслідок проведеного коригування із аналогічних правових підстав по суміжним фінансово-господарським операціям.

Оплата за заготовку поршня ТОВ "Мобіл-Моторс" в листопаді 2003 р. в сумі 240900 грн. зарахована в серпні 2004 р. в рахунок повернення коштів за технічну документацію, згідно листа ВАТ "ЕМЗ" № 313/1 від 17.11.2003, в грудні 2003 р. оплата за заготовку поршня ТОВ "Мобіл-Мотрос" в сумі 355000,00 грн. зарахована як повернення помилково перерахованих коштів в серпні 2004 р. згідно листів № 319/1 від 01.12.2003 та № 327/1 від 12.12.2003 ВАТ "ЕМЗ".

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно до чинного законодавства скоригував податкові зобов'язання згідно розрахунків № 9 від 09.08.04 коригування кількісних та вартісних показників на суму ПДВ 40150,00 грн.; № 10 від 09.08.2004 року коригування кількісних та вартісних показників на суму ПДВ 59166,61 грн.

Безпідставними є доводи апелянта, що зазначені розрахунки містять ряд порушень (не вказано, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни та невірно вказана причина коригування), оскільки це не впливає на сутність господарських операцій, зазначених вище, та є недоліком оформлення документів, який не призвів до фактичного заниження податкових зобов'язань позивача.

Крім того, судовою колегією враховується, що обставини фінансово-господарських відносин між ВАТ «Експериментальний механічний завод» та ТОВ «Мобіл-моторс» належним чином досліджені Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, про що складено висновок № 12162 від 28.03.2007 року, яким встановлено, що висновки акту ДПІ у Подільському районі м. Києва від 16.06.2006 № 78-23/305-00110734 про порушення позивачем пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 141960,00 грн., в тому числі у серпні 2004 року у розмірі 105475,00 грн., у вересні 2004 року у розмірі 27217,00 грн., в грудні 2004 року у розмірі 9268,00 грн., документально не підтверджуються.

Отже, доводи ДПІ у Подільському районі м. Києва спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 13 вересня 2007 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 25 листопада 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 26 листопада 2008 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

            Судді: