УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2012 р.справа № 2а-0870/2058/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
за участю представників:
позивача: -Комарніцької Л.А. (довіреність б/н від 09 липня 2012 року),
відповідача 1: -Радової С.О. (довіреність №84/10/10-017 від 16 березня 2012 року),
відповідача 2: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року
у справі № 2а-0870/2058/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Долина»
до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Долина»звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя в частині ненадання головному управлінню Державного казначейства України у Запорізькій області висновків щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Долина». Стягнуто з державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Долина»в розмірі 113491 гривні по деклараціям з податку на додану вартість за лютий, березень і травень 2010 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
В апеляційній скарзі податкова інспекція свою позицію обґрунтовує неможливістю відшкодування суми податку у зв'язку з не проведенням зустрічних перевірок та, не підтвердженням факту наявної надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.
В судовому засіданні представник державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Долина»заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Представник управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в 2010 році товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Долина»подав до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя декларації з податку на додану вартість за лютий, березень та травень 2010 року, в яких заявив про відшкодування податку на додану вартість: за лютий 2010 року - 18027 гривень; за березень 2010 року -35698 гривень; за травень 2010 року -59 766 гривень, разом -113491 гривні.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено у зв'язку з цим позапланові виїзні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірок складені довідки № 1060/23-5/33754972 від 14 травня 2010 року, № 1301/23-5/33754972 від 10 червня 2010 року та акт № 1888/23-5/33754972 від 11 серпня 2010 року відповідно яких, тимчасово неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у зв'язку з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.
На день розгляду судом першої інстанції справи, даних про результати проведених зустрічних перевірок державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя не надано, повторних позапланових перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Долина»з приводу бюджетного відшкодування не проводилось, заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість також не здійснене.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Згідно із підпунктом 7.7.5 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.»
Відповідно до підпункту 7.7.6 вказаного пункту, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Після проведення виїзних перевірок податковий орган не спростував право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції знаходить правильною позицію суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності податкового органу, оскільки останній не враховує, що порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»згідно, якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.
Судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування податку на додану вартість.
Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування в залежність від факту проведення зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма контрагентами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Ухвала в повному обсязі складена 02 жовтня 2012 року.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Судове рішення № 30223163, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/26177/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: