Постанова № 30220710, 06.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р.

справа № 2а-10784/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року

у справі 2а-10784/10/0470

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд"

про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені , -

Встановив:

У вересні 2010 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд", в якому просило стягнути на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 177250,78 грн.; стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5424,36 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не виконано норми Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991 р. в частині забезпечення нормативу працевлаштування інвалідів, а також вимог частини 3 ст. 18 названого Закону, якою передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини підприємства у невиконанні названого нормативу.

Не погодившись із постановою суду від 13 липня 2011 року, відповідач подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відмовити у задоволенні позову..

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання - ч. 1 ст. 218 Господарського Кодексу України - учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач вважає, що при розгляді даного спору судом взагалі не прийнятий до уваги факт відсутності в діях відповідача складу правопорушення. При винесенні постанови суд керувався лише Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не встановивши спочатку в діях відповідача наявності правопорушення.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

В судовому засіданні представник відповідача, вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, до суду не прибув.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши апеляційну скаргу, інші матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2010 року відповідач подав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, згідно з яким кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, становить 27 осіб, а фактично серед штатних працівників облікового складу обліковується 20 інвалідів.

Відповідно до розрахунку Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів сума заборгованості ТОВ "Новомосковський посуд" складає 182675,14 грн., з них: сума адміністративно господарських санкцій складає 177250,78 грн., сума пені складає 5424,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по даній адміністративній справі у добровільному порядку суму адміністративно-господарських санкцій та пені у встановлені законом строки не сплачено.

Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, як використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів , звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача в 2009 році становила 664 особи, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2009 рік (а.с.5).

Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 664 осіб, зобов'язаний забезпечити виконання нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, у кількості 27 робочих місць.

Проте, відповідачем було працевлаштовано лише 20 інвалідів, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2009 рік. Отже, факт правопорушення підтверджено матеріалами справи.

Посилання відповідача на відсутність складу правопорушення, а саме вини підприємства, не приймається судом апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Невиконання названих норм законодавства унеможливлює направлення на підприємство інвалідів та забезпечення функції державної служби зайнятості щодо працевлаштування останніх, що в свою чергу, свідчить про наявність вини суб’єкта господарювання у невиконанні нормативу працевлаштування незахищених верств населення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Новомосковський посуд" звіти за формою №3-ПН до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості щомісячно в період з грудня 2008 року по грудень 2009 року не подавало.

Доказів того, що відповідачем у 2009 році самостійно здійснювалися заходи по працевлаштуванню інвалідів суду також не надано.

Зазначене вище спростовує доводи відповідача про відсутність вини та складу правопорушень у його діях.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі – 177250 грн. 78 коп.

Оскільки названі санкції підприємством не сплачено, вимоги позивача щодо їх стягнення є законними та обгрунтованими.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі – 5424,36 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі –за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимоги щодо стягнення суми 278,46 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі скасувати, позовні вимоги–задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" 177250 грн. 78 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" 51200, Дніпропетровська область м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115, ЄДРПОУ 33905850 на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11 ЄДРПОУ - 177250 грн. 78 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко