Ухвала суду № 30220703, 28.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. справа № 1170/2а-4317/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Н-КТБ» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі № 1170/2а-4317/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Н-КТБ» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-КТБ» 28 жовтня 2011 року звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, в якому просить скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 8 липня 2011 року № 0009951800, №0009941800.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені у актах перевірки №00056/1800/23686388 та № 00057/1800/23686388 від 24 червня 2011 року згідно яких встановлено порушення позивачем статті 21 Закону України «Про оренду землі» та Постанови КМУ № 783 від 12.05.2000 року, та на підставі яких було прийнято зазначені податкові повідомлення - рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивач свої зобов'язання з орендної плати у 2009, 2010, 2011 роках визначав у уточнюючих деклараціях без урахування коефіцієнтів індексації грошової оцінки, що є порушенням положень статей 270,271 Податкового кодексу України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Зазначає, що проведення камеральної перевірки відбулось з перевищенням повноважень податковим органом оскільки під час її проведення використовувались данні державного земельного кадастру.

Крім того суд першої інстанції не врахував рішення Господарського суд Кіровоградської області від 13 жовтня 2011 року яким встановлено, що додаткові угоди до спірних договорів оренди є неукладеними, оскільки не здійснена їх державна реєстрація.

Виходячи з сум податкових зобов'язань визначених за результатами перевірки позивача по договору від 07.10.2005 року відповідачем окрім індексації орендної плати самостійно збільшено підприємству розмір орендної плати з 1% від грошової оцінки земельної ділянки визначеної договором до 3%.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу відповідач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Посилається на необґрунтованість доводів позивача викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду

апеляційної скарги, що 07.10.2005 року між територіальною громадою селища Нового та ТОВ «Н-КТБ» укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 29.1.2005 за №1 (а.с.25 -30, 32-34).

Пунктом 2.3вказаного договору, встановлено порядок сплати орендної плати, у тому числі визначено розмір орендної плати 1 465,32 грн. на місяць та передбачено, що на наступний поточний рік орендна плата переглядається орендодавцем протягом січня-лютого поточного року з урахуванням індексів інфляції, збільшення розмірів ставки земельного податку, або інших змін щодо сплати за землю. Зміни у розрахунках орендної плати на поточний рік закріплюються додатковою угодою.

30.01.2009 року між Новенською селищною радою та ТОВ «Н-КТБ» укладено додаткову угоду до договору від 29.11.2005 року №1, відповідно до якої розмір орендної плати збільшено до 5 416,52 на місяць, починаючи з 01.01.2009 року (а.с.31).

16.06.2011 року позивачем подано відповідачу уточнюючи податкові декларації зі сплати за землю за 2009, 2010, 2011 роки, в яких, відповідно, визначені річна сума орендної плати у розмірі 17 583,80 грн., без урахування зазначеної вище додаткової угоди (а.с.35-52).

24.06.2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «Н-КТБ» за 2009, 2010, 2011 роки. За наслідками зазначеної перевірки складено акт №00057/1800/23686388 від 24.06.2011 року, згідно якого встановлено порушення п. 289.2 ст.289 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та Постанови КМУ № 783 від 12.05.2000 року, а саме встановлено, що позивач занизив податкове зобов'язання на суму 149 913 грн. (а.с. 62-63).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0009941800 від 08.07.2011 року, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з плати за землю за основним платежем у сумі 149 913 гривень, за штрафними санкціями - 24 667,11 грн. (а.с.59-60).

Крім того, 26.03.2007 року між Кіровоградською міською радою та ТОВ «Н-КТБ» укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 23.05.2007 року за №45 (а.с.87-95).

Пунктом 4 вказаного договору, встановлено порядок сплати орендної плати, у тому числі визначено розмір орендної плати 274,47 грн. на місяць та передбачено, що на наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року, в тому числі, у разі зміни розмірів земельного податку, змін коефіцієнтів індексації визначених законодавством.

26.01.2009 року між Кіровоградською міською радою та ТОВ «Н-КТБ» укладена додаткова угода до договору від 23.05.2007 №45л, відповідно до якої розмір орендної плати збільшені до 325,05 грн. на місяць (а.с.96).

16.06.2011 року позивачем подано відповідачу уточнюючи податкові декларації зі сплаті за землю за 2009, 2010, 2011 роки, в яких, відповідно, визначена річна сума орендної плати розмірі 3 293,64 грн., без урахування зазначеної вище додаткової угоди (а.с.97-114).

24.06.2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «Н-КТБ» за 2009, 2010, 2011 роки. За наслідками перевірки складено акт № 00056/1800/23686388 від 24.06.2011 року, згідно якого встановлено порушення п. 289.2 ст.289 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та Постанови КМУ № 783 від 12.05.2000 року, а саме встановлено, що позивач занизив податкове зобов'язання на суму 2 281,20 грн. (а.с. 9-10).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0009951800 від 08.07.2011 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з плати за землю за основним платежем у сумі 2 281,20 гривень, за штрафними санкціями -362.02 гривні, (а.с.11-12).

Податкові повідомлення-рішення № 0009951800, №0009941800 від 08.07.2011 року оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Кіровоградської області та до ДПА України, за результатами розгляду яких прийняти рішення про відмову в задоволені скарг та залишено без змін податкові повідомлення-рішення (а.с. 53-58).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідачем прийнято на підставах та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлені законом.

Згідно статей 270, 271 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а базою оподаткування - нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівним і частками за місяцями.

Таким чином суд першої інстанції вірно встановивши обставини того, що зобов'язання з орендної плати у 2009, 2010, 2011 роках визначались позивачем у уточнюючих деклараціях без урахування коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель та без врахування зміни розміру орендної плати, враховуючи зміни зазначених параметрів за відповідні роки, дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість дій відповідача щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з плати за землю у розмірах зазначених в оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях.

Доводи позивача щодо безпідставного використання відповідачем додаткових угод до договорів оренди від 07.10.2005 року та 26.03.2007 року суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки не здійснення сторонами договору державної реєстрації додаткових угод про збільшення розміру орендної плати за землю, не звільнює позивача від обов'язку сплачувати орендну плату за землю у розмірі та з часу визначеному у цих угодах та відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі».

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Н-КТБ» - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі № 1170/2а-4317/11 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко