Ухвала суду № 30220678, 28.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. справа № 2а-0870/7360/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а-0870/7360/11 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» до Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови та розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод» (далі - ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод») звернулось до суду з позовом до Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просить скасувати постанову про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів №224-ЗП від 25.08.2011 року та розпорядження №327-ЗП про усунення порушень чинного законодавства про цінні папери від 25.08.2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» не зазначило в регулярній (річній) інформації за 2010 рік у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів інформації щодо розміру виплаченої винагороди посадовим особам емітента оскільки ця інформація є конфіденційною. Вважає, що відповідач протиправно порушив справу проти ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод», оскільки відповідальною особою за розкриття інформації перед ДКЦПФР є голова правління позивача, а отже і справу необхідно було порушувати у відношенні відповідальної особи. Крім того позивач у апеляційній скарзі зазначив, що частиною 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, таким чином строк накладення адміністративного стягнення закінчився 27.07.2011 року, отже порушена справа має бути закрита на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу відповідач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Посилається на необґрунтованість доводів позивача викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою відповідача від 25.08.2011 року за №224-ЗП про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів до ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» за розміщення не в повному обсязі інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів накладено штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 340 грн. 00 коп.(а.с.13-18).

У вказаній постанові зазначено, що інформація про посадових осіб емітента ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод», яка розкривається в описовій формі, не містить розміру виплаченої винагороди, у тому числі у натуральній формі, що є порушенням вимог ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та пп.1.8 п.1 глави 2 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії №1591 від 19.12.2006 року (із змінами і доповненнями).

Відповідно до Розпорядження відповідача від 25.08.2011 року за №327-ЗП про усунення порушень чинного законодавства про цінні папери позивачу вказано «у термін до 26.09.2011 року усунути порушення законодавства про цінні папери та до 03.10.2011 року письмово проінформувати Запорізьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про виконання цього розпорядження».

Скасування постанови №224-ЗП від 25.08.2011 року та розпорядження №327-ЗП від 25.08.2011 року Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки інформація про виплачені винагороди посадовим особам емітента не відноситься до конфіденційної інформації про фізичну особу, а необхідність зазначення у річній інформації емітентів цінних паперів розмірів виплачених винагород, у тому числі у натуральній формі, посадовим особам емітента передбачена нормою чинного нормативно-правового акту.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 4 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом:

- розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;

- опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Склад, порядок та строки розкриття на фондовому ринку особливої інформації емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 року №1591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2007 року за №97/13364.

Відповідно до п.1 Глави 2 Розділу V «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 року №1591, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 року за №97/13364 (далі «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів»), річна інформація емітентів цінних паперів (крім емітентів облігацій місцевих позик) включає, зокрема, інформацію про посадових осіб емітента. Річна інформація складається відповідно до вимог цієї глави та додатка 37 до цього Положення.

У пп.1.8 п.1 Глави 2 Розділу V «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» зазначено, що інформація про посадових осіб емітента має містити дані відповідно до пункту 6.1 «Інформація щодо освіти та стажу роботи посадових осіб емітента» та таблиці, що міститься у пункті 6.2 «Інформація про володіння посадовими особами емітента акціями емітента», наведених у додатку 37. У інформації зазначаються відомості щодо голови (керівника) та членів виконавчого органу, голови ревізійної комісії, голови та членів ради товариства та головного бухгалтера. Інформація зазначається щодо кожної посадової особи окремо.

В описі до пункту 6.1 «Інформація щодо освіти та стажу роботи посадових осіб емітента» вказується інформація стосовно повноважень та обов'язків посадових осіб емітента, розмір виплаченої винагороди, в тому числі у натуральній формі, наданій таким особам емітентом, обґрунтовуються зміни в персональному складі щодо кожної з посадових осіб, вказується інформація про наявність у посадових осіб емітента непогашеної судимості за корисливі та посадові злочини, вказується інформація щодо стажу керівної роботи та перелік попередніх посад. У разі якщо посадові особи емітента обіймають посади на будь-яких інших підприємствах, необхідно зазначити посаду, найменування та місцезнаходження підприємства.

Таким чином суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо встановлення чиним законодавством норм, які передбачають необхідність зазначення у річній інформації емітентів цінних паперів виплачених винагород, у тому числі у натуральній формі, посадовим особам емітента.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на рішення Конституційного суду України №5-зп від 30.10.1997 року, в якому зазначено, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать данні про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані) є безпідставним, оскільки необхідність зазначення у річній інформації емітентів цінних паперів розмірів виплачених винагород, у тому числі у натуральній формі, посадовим особам емітента передбачена нормою чинного нормативно-правового акту та така інформація у даному випадку не є конфіденційною інформацією фізичної особи.

Як зазначено у пункті 6 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача як юридичної особи фінансову санкцію у сумі 340 грн. 00 коп.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення передбаченого частиною 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішенням Конституційного суду України від 30.05.2001 року №7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішено, що положення частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з яким адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, слід розуміти так що передбачені цією статтею строки не застосовуються у випадках притягнення юридичних осіб до відповідальності за порушення валютного чи податкового законодавства.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а-0870/7360/11 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко