Ухвала суду № 30220680, 14.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. справа № 2а/0470/3367/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/3367/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» (далі - ТОВ «Рідний продукт») 7 березня 2012 року звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області правонаступником якої є Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012 року №0000181542 та №0000691541.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність товарів (надання послуг) за договорами, зазначеними в акті перевірки, між ТОВ «Рідний продукт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Терлич» (далі - ТОВ «Терлич»), а посилання на укладення угод без мети реального настання правових наслідків є лише припущенням, не підтвердженим належними доказами. Вказує, що враховуючи належність наявних первинних документів, ТОВ «Рідний продукт» має право на включення вартості макаронних виробів, придбаних у ТОВ «Терлич», до складу валових витрат та податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.02.2012 року №0000181542 та №0000691541.

Постанова суду мотивована тим, що висновки відповідача про не реальність придбання позивачем макаронних виробів ТМ «LA PASTA» у ТОВ «Терлич», не відповідають дійсності, оскільки імпорт та наявність макаронних виробів ТМ «LA PASTA» у ТОВ «Терлич» встановлено Актом перевірки Млинівської МДПІ №497/23/36921849 від 16.12.2011 року та підтверджується первинними документами що знаходяться в матеріалах справи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб викладених в акті перевірки від 08.02.2012 року № 71/150/34560700, відносно того, що ТОВ «Терлич» у зв'язку з відсутністю відповідної сировини, технологій, рецептур, основних засобів за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року не мало можливості виготовити макаронні вироби торгових марок «Хуторок» та «LA PASTA». Таким чином операції між ТОВ «Терлич» та ТОВ «Рідний продукт» мали характер штучного формування валових витрат та податкового кредиту в частині придбання макаронних виробів.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Посилається на необґрунтованість доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, та рішення Державної податкової служби України від 24.05.2012 року № 8662/6/102315.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Терлич» (код ЄДРПОУ 36921849) за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт №71/150/34560700 від 8.02.2012 року (далі - акт перевірки) в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України встановлено не реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Рідний продукт» та ТОВ «Терлич» та встановлено юридичну дефектність первинних документів;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 635 023,00 грн., у т. ч. за січень 2011 року у розмірі 44 066,00 грн., за лютий 2011 року у розмірі 70 251,00 грн., за березень 2011 року у розмірі 130 251,00 грн., за квітень 2011 року у розмірі 29 282,00 грн., за травень 2011 року у розмірі 15 250,00 грн., за червень 2011 року у розмірі 26 559,00 грн., за липень 2011 року у розмірі 72 954,00 грн., за серпень 2011 року у розмірі 134 269,00 грн., за вересень 2011 року у розмірі 112 141,00 грн.;

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2, п. п. 139.1.1, п. п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 165 2761,00 грн., у т. ч. за І квартал 2011 року у розмірі 672 563,00 грн., у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 179 862,00 грн., у ІІІ кварталі 2011 року у розмірі 800 336,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач вважає, що у зв'язку з відсутністю відповідної сировини, технологій рецептур, основних засобів, відповідної сировини за період з 1.01.2011 року по 30.09.2011 року ТОВ «Терлич» не мало можливості виготовити макаронні вироби торгових марок «Хуторок» та «LA PASTA».

Згідно акту відповідачем встановлено, що ТОВ «Рідний продукт» не отримував макаронні вироби від ТОВ «Терлич» та відповідно оприбутковував їх за період з 1.01.2011 року по 30.09.2011 року від невстановленої юридичної та/або фізичної особи на загальну суму 3 791 990 грн. (разом з ПДВ).

Зазначені висновки було зроблено відповідачем з урахуванням Акту №497/23/36921849 від 16.12.2011 року, що надійшов до відповідача від Млинівської МДПІ в Ровенській області, «Про результати планової виїзної ТОВ «Терлич» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 року по 30.09.2011 року, в якому зроблено висновок, що взаємовідносини між ТОВ «Рідний продукт» та ТОВ «Терлич» не створюють юридичних наслідків, оскільки ТОВ «Терлич» не могло продати макаронні вироби ТОВ «Рідний продукт» за період з 1.01.2011 року по 30.09.2011 року по Договорам №21/10/10ПМ від 21.10.2010 року, №РП/ВТМ/2 від 8.08.2011 року враховуючи те, що ТОВ «Терлич» не могло виготовити макаронні вироби «Павутинка», «Пера», «Ракушка» так, як на момент здійснення реалізації матриць для виробництва саме таких макаронів у ТОВ «Терлич» не було.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000181542 від 22.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 714 870,00 грн., з них: 635 023,00 грн. - основний платіж, 79 847,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення №0000691541 від 22.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 652 762,00 грн., з них: 1 652 761,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставах та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Терлич» укладено договори поставки товару від 21.10.2010 року №21/10/10 та додаткову угоду до нього від 01.01.2011 року, предметом якого є поставка товару - макаронних виробів «LA PASTA» (а.с.117-131). Крім того укладено договір поставки товару від 08.08.2011 року предметом якого є поставка товару - макаронних виробів «Хуторок» (а.с.133-149).

Згідно видаткових накладних (а.с.69-92) ТОВ «Терлич» передало позивачу вказаний товар. Поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.93-116).

Оплату вартості придбаного товару, згідно акту перевірки, позивачем здійснено шляхом взаємозаліку на суму 287 707,92 грн., та шляхом безготівкового перерахунку на суму 3 713 813,36 грн. (а.с.23).

Крім того судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно п. 3.5.1 Акта перевірки Млинівської МДПІ (а.с.208-226) ТОВ «Терлич» окрім виготовлення макаронних виробів на власних виробничих потужностях, також, здійснювало імпортні операції з ОАО «Лепецкхлебмакаронпром» (Росія), АО «Диамант Интернешнл Малом Крафт» (Венгрія). Згідно зазначеного акту ТОВ «Терлич» реалізувало макаронні вироби в тому числі торгових марок «Хуторок», «LA PASTA», і хоча макаронні вироби ТМ «Лимак» по бухгалтерському обліку ТОВ «Терлич» не обліковуються, вони були імпортовані ним в Україну.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Терлич», оскільки встановлені обставини справи свідчать про наявність товару у продавці, поставку товару, транспортування товару від продавця до покупця, оприбуткування товару покупцем, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що придбавши товар, для використання у власній господарській діяльності, та сплативши його вартість, у т.ч. ПДВ у вартості товару, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів, до складу податкового кредиту підприємства.

Крім того суд першої інстанції вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позов, вірно обґрунтував свої висновки посиланням на положення пункту 5.1, пункту 5.2, підпункту 55.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, які визначають поняття валових витрат та їх склад та положення Податкового кодексу України, що визначають особливості формування витрат платником податків, а саме п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. п. 138.2, 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.1, 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції враховуючи зазначені норми законодавства, а також те, що імпорт та наявність макаронних виробів ТМ «LA PASTA» у ТОВ «Терлич» встановлено Актом Млинівської МДПІ №497/23/36921849 від 16.12.2011 року, а також наявність в матеріалах справи всіх первинних документів, які підтверджують факт придбання ТОВ «Рідний продукт» макаронних виробів ТМ «LA PASTA» у ТОВ «Терлич», дійшов вірного висновку, що висновки відповідача про не реальність їх придбання не відповідають дійсності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідач цього обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/3367/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Ю.В. Дурасова