Ухвала суду № 3021921, 28.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-8963/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“28” листопада 2008 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., Сергейчука О.А., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільського комунального підприємства комунальних мереж „Тернопільтеплокомуненерго“,

на рішеннягосподарського суду Тернопільської областівід 28 серпня2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04грудня 2006р.

у справі №8/240-2761

за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції,

до Тернопільського комунального підприємства комунальних мереж „Тернопільтеплокомуненерго“,

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У липні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Тернопільської областіз позовом простягнення з відповідачаподаткового боргу в сумі 31927,58грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно на Закону України „Про порядок погашения зобовязань платниківподатківперед бюджетами та державними цільовимифондами“, актаперевірки № 83/102/17-303 від28.03.2006р., акта перевірки №9312/23-122/03353590 від 12.04.2006р. такарткиособових рахунківплатника податків на особовому рахунку відповідача рахується податковий борг в сумі 31927,58грн.,який добровільному порядку не сплачено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28 серпня 2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04грудня 2006 р.позовнівимоги задоволено.

Задовольняючипозовнівимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, щоскасованим рішенням Тернопільської ОДПІ „Про результати розгляду скарги“ від 09.06.2006р. №1/632 підтверджено правомірність нарахування відповідачу пені в сумі 31927,58грн. за несвоєчасне перерахування ним до бюджету податку з доходів фізичних осіб і вважається, згідно з вимогами п.1.2, 1.21, 1.3 ст.3, ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“та п.п.19.2 ст.19, п.п.20.3.2, п.20.3 ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб“ податковим боргом, який підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Тернопільське комунальне підприємство комунальних мереж „Тернопільтеплокомуненерго“ звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Тернопільською ОДПІздійснено перевірку щодо дотримання вимог податкового тавалютного законодавстваТернопільським комунальним підприємством комунальних мереж „Тернопільтеплокомуненерго“ за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р.,за результатами якоїскладено акт №9312/23-122/03353590 від 12.04.2006р..

Перевіркою встановлено факт порушення підприємством податкового законодавства, асамеп.п.19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних ociб“, внаслідок чого нараховано пеню в сумі 31927,58грн..

Рішенням ТернопільськоїОДПІвід09.06.2006р.за №35170/7/24-0135 „Про результати розгляду скарги“податковим органом скасовано першу податкову вимогу від04.05.2006р.за №1/632, направлену віповідачу з порушенням вимог ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“.Даним рішенням також підтверджено правомірність нарахування підприємствупенів сумі31927,58грн. за несвоєчасне перерахування ним до бюджету податку з доходівфізичних ociб, що не заперечуєтьсясамим відповідачем iвважається, згідновимог п. 1.2, 1.21, 1.3 ст.1, ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“, п.п.20.3.2, п.20.3 ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб“ податковим боргом.

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкційза їх наявності), самостійно узгоджене платником податківабо узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згіднопп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб“ у paзi,коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податкуне здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку утримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Тернопільського комунального підприємства комунальних мереж „Тернопільтеплокомуненерго“ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 28 серпня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04грудня 2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.