Ухвала суду № 30218349, 17.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р.справа № 2а-0870/5957/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Малиш Н.І. Туркіної Л.П.

за участю секретаря: Рябоченко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. у справі № 2а-0870/5957/11 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до про Запорізької митниці визнання протиправними та скасування повідомлень форми «Р»,- ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»(далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці (далі по тексту -відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати повідомлення форми «Р»від 01.07.2011 №32 та №33.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/5957/11 (а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що 01 липня 2011 року відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Р»№32 та №33, що прийняті на підставі Акту про результати невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»№н/6/11/112000014/0000191218 від 26.05.2011. Згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями та актом перевірки митницею встановлено порушення вимог Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2001р., у зв'язку з чим визначено суми податкового зобов'язання: за податковим повідомленням від 01 липня 2011 року №32 - ввізне мито у сумі 98 822, 84 (в т.ч. 98 821,84 грн. за основним платежем, 1,00 грн. штрафу); нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі статті 3 і 4 Закону України «Про єдиний митний тариф», чинного під час митного оформлення; та за податковим повідомленням від 01 липня 2011 року №33 - податок на додану вартість у сумі 19 765,37 грн. (в т.ч. 19 764,37 грн. за основним платежем, 1,00 грн. штрафу); нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі підпункту в) пункту 185.1 ст. 185 та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, чинного під час митного оформлення. Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення прийняті на підставі необґрунтованих висновків в акті перевірки та підлягають скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011 р. у справі № 2а-0870/5957/11 адміністративний позов підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень форми «Р»від 01 липня 2011 року №32 та від 01 липня 2011 року №33 - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р»Запорізької митниці від 01 липня 2011 року №32. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р»Запорізької митниці від 01 липня 2011 року №33. (суддя -Недашківська К.М.) (а.с. 170-175)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури та своїм рішення затверджували такий код, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товару.

Відповідач -Запорізька митниця, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.11 р та прийняти нову постанову, в якій відмовити в задоволенні позову повністю. (а.с.176-180)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що митний орган має право незалежно від закінчення операцій митного контролю та митного оформлення проводити перевірки своєчасності, повноти нарахування та сплати податкового зобов'язання. Позицію митниці щодо класифікації товарів підтвердила також Державна митна служба своїм листом від 12.05.11 № 16/1-16.2/79-еп.

28 квітня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№97867/12 надійшли письмові заперечення позивача у справі - Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»на апеляційну скаргу, в яких останній зазначає, що незміна визначальних критеріїв за якими товар відноситься до того чи іншого коду УКТ ЗЕД, а зміна ставки ввізного вита за кодом товару 8479 з 2% на 0% стали причиною зміни коду товару на 8424, за яким ставка ввізного мита дорівнює 2 %. Також позивач вказує, що в матеріалах справи знаходяться експертні висновки Дніпропетровського науково-дослідного інституту судової експертизи та Запорізької торгово-промислової палати, які свідчать, що самохідна гірничошахтна установка Spraymec 6050 WPC є обладнанням для громадських робіт, будівництва або аналогічних робіт, а її товарний код згідно УКТ ЗЕД -8479 10 00 00.

Представник відповідача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача, кожен окремо, просили суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за її необґрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої інстанції, як вмотивоване та законне, залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін. кожного окремо, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в їх сукупності. колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог з огляду на такі підстави.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач по справі - підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»(код ЄДРПОУ 00191218) зареєстровано Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області 05.12.1996 за юридичною адресою: 71672, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км.

Відповідач -Запорізька митниця, у відповідності до ст.14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та компанією Oy»lisalmi, Фінляндія укладено контракт №140610ВК від 14.06.2010, згідно якого останній зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити гірничошахтну установку. До даного контракту позивачу надано додаток №2 «Технічні умови».

20 січня 2011 року для митного контролю та оформлення ввезення на територію України самохідної гірничошахтної установки Spraymec 6050 WPC, яку позивач придбав згідно зазначеного зовнішньоекономічного контракту від 14.06.2010 №140610 митному органу була надана вантажна митна декларація №112020000/2011/000043 і інші необхідні документи.

Судом першої інстанції встановлено, що при здійсненні митного оформлення вантажної митної декларації позивач виконав вимоги, передбачені Митним кодексом України; Наказом Державної митної служби України №314 від 20.04.2005 «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації». Під час заповнення позивачем спірної ВМД в графі 33 «Код товару», останній зазначив код товару 8479100000; в графі 47 «Нарахування платежів», на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф»від 21.12.2010р., вказана ставка оподаткування - 0%. При цьому, працівниками Запорізької митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття вантажної митної декларації до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в вантажній митній декларації. Також був здійснений митний контроль, який включає в себе, згідно п. 17 наказу ДМС України №314 від 20.04.2005р., перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно п. 21 перевірку правильності зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до вантажних митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Відповідачем по даній адміністративній справі, на підставі наказів Запорізької митниці від 21.03.2011 №194 «Про проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», від 06.04.2011 №239 «Про продовження терміну проведення перевірки», було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства з питань митної справи на предмет правильності класифікації товару «Самохідна гірничошахтна установка Spraymec 6050WPC для возведення набризгбетоного кріплення підземних виробіток рудників, шахт та підземних споруд», виробництва NORMET OY, Фінляндія, який був ввезений на митну територію України й оформлений в митному відношенні за вантажною митною декларацією №112020000/2011/000043 від 20.01.2011. В ході проведеної перевірки були встановлені порушення вимог Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2011 №2371-111 (далі - Закон України №2371-111), Пояснень до Української класифікації товарів, зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010№1561. Перевірка правильності класифікації товарів здійснювалась у момент проведення невиїзної документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки Позивачу виставлені податкові повідомлення №32 та №33 від 01.07.2011р.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі врегульовано Митним кодексом України; Законом України «Про єдиний митний тариф»; Законом України «Про податок на додану вартість»; «Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 цієї статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів, через митний кордон України, митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про єдиний митний тариф»ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до пункту 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно декларації №112020000/2011/0000 від 20.01.2011 розмитненню підлягала 6050 WPC - 1 шт. Заводський (серійний) № 596. Країна виробництва FI.Bhpo6hhk:NORMET OY. Самохідна гірничошахтна установка для возведення набризгбетоного кріплення підземних виробіток рудників, шахт та підземних споруд шляхом механічного забризкування готової бетонної суміші на борта та потолочину вказаних виробіток. Для самохідного пересування зі швидкістю 25км/г установка оснащена дизельним двигуном, гідродинамічною трансмісією, шасі з поворотним центральним шарніром та повним приводом на всі колеса. Торгівельна марка: NORMET».

Згідно наданої позивачем митному органу технічної документації, що є частиною укладеного контракту, всі складові частини та механізми являли собою єдиний комплект обладнання, та є одним технологічним комплексом.

За приписами п. 2.7. Порядку №1219, після завершення митного оформлення вантажної митної декларації на складові комплектного об'єкта в специфікації на комплектний об'єкт, що подавалася до митного органу разом із заявою та перебуває на контролі в підрозділі митного оформлення митного органу, проставляється відмітка про митне оформлення відповідної складової комплектного об'єкта шляхом зазначення навпроти цієї складової номера вантажної митної декларації та дати оформлення. Відмітка завіряється підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, яка здійснила митне оформлення складової комплектного об'єкта.

Митне оформлення складових комплектного об'єкта повинно здійснюватись виключно в підрозділі митного оформлення (де перебуває на контролі заява) митного органу, який прийняв позитивне Рішення. Що й було здійснено митним органом.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було підтверджено класифікацію товару, оскільки було прийнято позитивне рішення щодо визначення коду об'єкта, заперечень щодо наданих позивачем документів для оформлення об'єкта не було.

За приписами ст. 159 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

За приписами Закону України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001 №2371-111, митний тариф - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Базовою категорією в системі митного оподаткування є митна вартість.

Відповідно до ст. 261 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядку доступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти, нормативні документи та судові рішення загального застосування щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.

Згідно ст. 262 Митного Кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Статтею 265 Митного кодексу України митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Запорізької митниці про визначення коду об'єкта, що підлягав митному оформленню, позивач здійснив його саме за цим кодом та сплатив в повному об'ємі митні тарифи.

Відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Митного Кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Колегія суддів вважає, що у випадку коли митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України №168/97-ВР Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки.

Такий висновок кореспондується з правовою позицією, викладеною в листі Верховного суду України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами»від 01.01.2010р. (Вісник Верховного суду України №4)

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 16 серпня 2011р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011р. у справі №2а-0870\5957\11 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу -з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено -28 вересня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Л.П. Туркіна