Ухвала суду № 30217395, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15025/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека Країни» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека Країни» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека Країни» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання противоправними дії щодо складання акту №1126/22-40/32082676 від 18.05.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека Країни» (код ЄДРПОУ 32082676) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року та визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби щодо визнання в акті №1126/22-40/32082676 від 18.05.2012 року нікчемними правочини, укладені з ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152) та реалізації товарів ТОВ «Альткомкиївбуд» (код ЄДРПОУ 34290829), ТОВ «АК Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 32041006).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №1126/22-40/32082676 від 18.05.2012 року.

В ході перевірки виявлені порушення Позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємством «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни» при придбанні товару у ТОВ «Маркон Груп КО» (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код за ЄДРПОУ 37649152) та реалізації товарів ТОВ «Альткомкиївбуд», ТОВ «АК Інжинірінг» в травні 2011 року, вересні 2011 року, жовтні 2011 року, листопаді 2011 року. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України.

Позивачем направлено на адресу Відпвідача заперечення до акту перевірки від 18.05.2012 року №1126/22-40/32082676.

За результатами розгляду заперечень контролюючий орган повідомив Позивача про те, що перевірка проведена правомірно, а висновким акту перевірки є документально підтверджені.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.1 статті 78 Кодексу визначено обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Так, відповідно до положень пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

Пунктом 78.4 статті 78 Кодексу встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Вищевказана перевірка податковим органом проводилася на підставі постанови старшого слідчого СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Братка Т.О. від 16.03.2012 року в ході досудового розслідування кримінальної справи №80-0263, що надійшла до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва листом від 19.03.2012 року №410/26-10/09, порушену за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб»єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «Маркой Груп КО» (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код за ЄДРПОУ 37649152) з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Згідно п.6 розд.І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року №34/18772 (далі - Порядок), до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Згідно визначення абз.1 п.3 розд.I Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність доводів Відповідача стосовно нікчемності вчинених між Позивачем та його контрагентами правочинів, викладених в акті перевірки.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, акт перевірки та його висновки, а також дії посадових осіб стосовно зазначення в акті перевірки тих чи інших висновків, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно п.86.9 ст.86 Кодексу якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Кодексу податкове повідомлення-рішення може бути винесене, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового Законодавства і ці факти знайдуть, відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин; складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції про те, що акт перевірки є службовим документом, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Отже, дії Відповідача щодо складання акту перевірки є правомірними та вчиненими ним на виконання завдань та функцій органів державної податкової служби.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека Країни» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 26 березня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.