Ухвала суду № 30217360, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16920/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Авто» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Авто» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2012 року «В1» №0001531530 та «В2» №0001541530.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків у Відповідача.

Відповідачем проведено камеральну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов»язань майбутніх податкових періодів за вересень 2012 року, за результатами якої 19.11.2012 року складено акт №5932/15-30/35391170.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем п.200.1, п.200.4, п.200.6, п.200.7, абз. «а» п.200.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2012 року в розмірі 74 638,00 грн. та враховано її згідно з п.200.6 ст.200 Кодексу у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у липні 2012 року.

28.11.2012 року Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «В1» №0001531530, яким зменшено Позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 74 638,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 660,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «В2» №0001541530, яким збільшено Позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 74 638,00 грн.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Абзацом 1 пункту 76.1 статті 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до п.86.2 ст.86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зумовлене незаявленням Позивачем до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у червні 2012 року.

Згідно визначення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Кодексу бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.200.5 ст.200 Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Пунктом 200.7 статті 200 Кодексу встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У Позивача виникла різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у зв»язку з чим ним було подано Відповідачу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, якою заявлено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 74 638,00грн.

Відповідно до пп.4.6.4 п.4 розд.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492 (далі - Порядок), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації (пп.4.6.5 п.4 розд.V Порядку).

У рядку 23 податкової декларації Позивач вказав суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 74 638,00 грн., в тому числі у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2), яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди.

19.11.2012 року Позивачем подано до Відповідача довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), згідно якої залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: «червень 2012 року», за вирахуванням суми, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду, становить 74 638,00 грн.

Частина залишку від'ємного значення об'єкту оподаткування фактично сплачена отримувачем, товарів/послуг постачальниками товарів та послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - включена до податкових зобов'язань у декларації у попередніх звітних періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних періодів або не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування становить 74 638,00грн. ( додаток 2).

Отже, сума, розрахована відповідно до положень ст.200 Кодексу, є бюджетним відшкодуванням, а тому підлягає поверненню з бюджету.

Відмова контролюючого органу платникові податку у бюджетному відшкодуванні з причини незаявлення цього відшкодування у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, не є правомірною з врахуванням вимог Податкового кодексу України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Відповідачем безпідставно зменшено Позивачу суму заявленого ним бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2012 року в розмірі 74 638,00 грн. та враховано її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у липні 2012 року.

Отже, рішення суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2012 року «В1» №0001531530 та «В2» №0001541530 є обґрунтованим та правомірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 26 березня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.