Ухвала суду № 30201906, 19.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12555/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова АМ., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протипранвими та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахування заяви про зміну розміру позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 05 квітня 2012 року №0000252230 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (декларація, уточнюючий розрахунок №9000254188) та від 10 липня 2012 року №0004562230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність його висновків про невикористання позивачем тракторів, придбаних у RONSON Limited (Гонконг) при здійсненні його господарської діяльності. Наявні в матеріалах справи докази, а саме договори про поставку соломи, видаткові накладні на отримання соломи, дорожні листи на трактори та інше є належними доказами використання позивачем придбаних ним тракторів у своїй господарській діяльності, а саме при закупівлі соломи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Авер-Тех» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ТОВ «Авер-Тех» є: 51.90.0 інші види торгівлі; 74.4.0 рекламна діяльність; 63.40.0 організація перевезення вантажів; 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань та інше (а.с.9 том.1).

Так, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Авер-Тех» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 19 березня 2012 року №316/23-02/21665318.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Авер-Тех» вимог, зокрема, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 556 586 грн.

На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 квітня 2012 року №0000252230, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 556 586 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 139 146, 50 грн.

Відповідачем в ході проведення перевірки зроблені висновки про те, що трактори, придбані позивачем у RONSON Limited (Гонконг) не використовувались позивачем при здійсненні ним господарської діяльності, а тому витрати на їх придбання не можуть бути включені до витрат позивача, а сума 556 586 грн., сплаченого позивачем податку на додану вартість при купівлі даної техніки, не може бути включена до складу податкового кредиту.

За результатами адміністративного оскарження позивачем даного податкового повідомлення - рішення, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 липня 2012 року №0004562230, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 556 586 грн. без застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

З налізу наведених норм вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна або митна декларація.

З матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2009 року між позивачем (Покупець) та RONSON Technology Limited (Гонконг) (Продавець) укладено Контракт № 102/33 (Контракт) на поставку тракторів JCB Fasttrac, відповідно до умов якого поставка техніки здійснювалась на умовах EXW Aichstetten «Інкотермс 2000».

Згідно ВМД № 100000010/9/264312 від 27 липня 2009 року та специфікації № 1 до вказаного Контракту, позивачем ввезено на територію України транспортні засоби: трактор JCB Fasttrac 3230 Bj 2009 Nr. JCB 24865P81270693 (з характеристиками: трактор колісний з потужністю двигуна 164,2 квт, тип двигуна - Cummins OSB 6.7, дизель) - фактурна вартість 859 676,45 грн.; трактор JCB Fasttrac 3230 Bj 2007 Nr. JCB 24865H71270248 (з характеристиками: трактор колісний, з потужністю двигуна 164,2 квт, тип двигуна - Cummins OSB 6.7, дизель) - фактурна вартість 859 676,46 грн.; трактор JCB Fasttrac 2170 Bj 2007 Nr. JCB 25H60C70742014 (з характеристиками: трактор колісний, з потужністю двигуна 127 квт, тип двигуна - Cummins OSB 6.7, дизель), - загальна фактурна вартість 736 252,24 грн.

Сума податку на додану вартість, сплачена позивачем при купівлі вказаної техніки відповідно до вантажно - митної декларації № 100000010/9/264312 від 27 липня 2009 року в сумі 556 586,00 грн., була включена ним до складу податкового кредиту за липень 2009 року.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Авер-Тех» в період, що перевірявся відповідачем здійснював господарську діяльність по виготовленню солом'яних гранул ( пелетів).

Для здійснення такої господарської діяльності між ТОВ «Авер-Тех» та ФГ «Агрофірма «Базис», ТОВ «Аграрій СВ ПП», СТОВ «Родина», ТОВ «Берестівець», ТОВ «Поялянське», ДП «Родниківка» укладено ряд договорів поставки соломи та договори міни, копії яких наявні в матерілах справи (а.с.70-82, том №1).

Виконання умов даних договорів ТОВ «Авер-Тех» та його вище переліченими контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - приймання робіт, видатковими накладними, накладними (83- 92, 208- 216 том.1).

Належними доказами того, що ТОВ «Авер-Тех» використовувало придбані у RONSON Technology Limited (Гонконг) трактори при здійсненні його господарської діяльності, а саме перевезення соломи, є дорожні листи трактора, акти списання дизельного палива тракторів, накази про прийняття на роботу трактористів, акти державного технічного огляду машин юридичних осіб, відомості нарахування амортизації транспортних засобів (93-171, 186-189 том.1, а.с.57-89, 83-105 том.2)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем суми 556 586 грн. до складу податкового кредиту за липень 2009 року з податку на додану вартість. Висновки відповідач про завищення від'ємного значення податку на додану вартість на вказану суму є такими, що не підтверджуються матеріали спарви справи, протиправними.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень від 05 квітня 2012 року №0000252230 та від 10 липня 2012 року №0004562230.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення про задоволення адміністративного позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 25.03.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.