Постанова № 30200845, 25.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6832/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року

о 14год.15хв. м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» Бєлєнький В.П. - за довіреністю від 22.03.2012р. б/н.

Від відповідача: представник ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Гасюченко С.М. - за довіреністю від 17.01.2013р. №2221/Г/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.02.2012р. №0000522950 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 92475,00грн., та №0000382350 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 70534,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД», в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 16.02.2012р. №0000522950 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 92475,00грн., та №0000382350 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 70534,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД» положень чинного податкового законодавства, оскільки при здійсненні господарських операцій із платником податків - ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» не були допущені порушення податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 16.02.2012р. №0000522950 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 92475,00грн., та №0000382350 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 70534,00грн., т.я. господарські операції із вказаним контрагентом проведені з повним дотриманням вимог чинного податкового законодавства, та належним чином оформленням первинних документів.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 05.02.2013р. вихід.№4550/9/10-117), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16.02.2012р. №0000522950 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 92475,00грн., та №0000382350 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 70534,00грн., з огляду на те, що проведеними податковим органом перевіркими суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД» не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентом ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», у зв'язку з чим встановлено порушення вимог п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, та як наслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у серпні 2011р. - у сумі 92475грн., та у вересні 2011р. - у сумі 70534грн.

У судовому засіданні 25.02.2013р., з урахуванням приписів ст.52 КАС України, судом здійснено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, яку утворено внаслідок проведення відповідної реорганізації системи державних податкових органів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08.02.2012р. на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси, оформленого Наказом від 20.01.2012р. №164, згідно з п.п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси Лісовською Мариною Володимирівною була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» за період серпень 2011року.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси складений акт №657/23-513/32696339 від 08.02.2012р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД» з питання правових взаємовідносин з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» за період серпень 2011року», у висновках якого наголошено, що ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» в порушення вимог п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у серпні 2011р. - у сумі 92475грн.

На підставі складеного акта перевірки №657/23-513/32696339 від 08.02.2012р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси 16.02.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000522950 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 92475,00грн.

Також, судом встановлено, що 08.02.2012р. на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси, оформленого Наказом від 20.01.2012р. №165, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси Лісовською Мариною Володимирівною була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» за вересень 2011року.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси складений акт №656/23-513/32696339 від 08.02.2012р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД» з питання правових взаємовідносин з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» за період вересень 2011року», у висновках якого наголошено, що ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» в порушення вимог п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у вересні 2011р. - у сумі 70534грн.

На підставі складеного акта перевірки №656/23-513/32696339 від 08.02.2012р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси 16.02.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000382350 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 70534,00грн.

Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси від 16.02.2012р. №0000522950, та №0000382350, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 16.02.2012р. №0000522950, №0000382350, винесені податковим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням приписів чинного податкового законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для встановлення завищення ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у серпні 2011р. - у сумі 92475грн., та у вересні 2011р. - у сумі 70534грн., слугували, зокрема, правовідносини щодо здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж».

Так, судом з'ясовано, що 24.02.2011р. між ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» (Замовник) та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» (Підрядник) був укладений Договір №2402-1, згідно з п.п.1.1-1.5 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання з устаткування системи опалення в житловому комплексі який будується з вбудовано-прибудованими приміщеннями та гаражами по вул.Артилерійська,4 в м.Одесі. Номенклатура, склад та об'єм робіт, виконуваних Підрядником, визначається проектно-кошторисною документацією. Межою відповідальності Підрядника є сікучі задвижки на підключеннях в (виходах із) ІТП. Проектнокошторисну документацію (оптимізацію) на устаткування опалення жилої частини комплексу «Фаворит» Підрядник розробляє самостійно, на підставі вимог та даних, наданого Замовником проекту. При цьому, Підрядник несе повну відповідальність за відповідність проекту діючим будівельним нормам та вимогам з енергопостачанню при виконанні Замовником вимог проекту з температури теплопостачання яка подається (75-55 градусів за Цельсієм). Із закінченням будівельно-монтажних робіт та введенням в експлуатацію ІТП Підрядник виконує запуск системи опалення, виконує запусконалаштовувальні роботи с виведенням системи на проектні показники відповідно до діючих нормативних документів та передає виконано-технічну документацію Замовнику. Замовник зобов'язується забезпечувати своєчасне фінансування робіт, приймати виконані роботи, та повністю сплачувати їх вартість в порядку та розмірі, передбаченому даним Договором та додатками до нього. Обладнання та матеріали, в номенклатурі та кількості, відповідно до затвердженої Сторонами кошторисної документації (Додаток №2), постачаються Підрядником поетапно, відповідно до Додатку №1. При цьому ціни (на випадок їх зміни), умови та строки постачання, місце та умови зберігання обладнання та матеріалів погоджуються Сторонами в Додаткових угодах до даного Договору. Закупку та постачання радіаторів для житлових приміщень здійснює Замовник за власні кошти, у строки погодженні Сторонами. Згідно з п.п.3.1.2 п.3.1 Договору №2403-2 від 24.03.2011р. Підрядник в межах даного Договору зобов'язується виконати власними силами та засобами, якісно та у встановлений строк передбачений даним Договором роботи відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації, та здати виконані роботи у встановлений строк.Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1.2 п.4.1 Договору №2402-1 від 24.02.2011р. загальна вартість даного Договору складається із вартості обладнання, матеріалів, монтажних та пусконалагоджувальних робіт, виконуваних підрядником за даним Договором, визначається відповідно до проектно-кошторисної документації (Додаток №2 до даного Договору) та складає 2476632,23грн., у т.ч. ПДВ - 412772,04грн. Вартість робіт з устаткуванню системи опалення житлового будинку з вбудованими приміщеннями та гаражами складає 1381333,58грн. (в т.ч. ПДВ). Вартість обладнання та матеріалів постачання Підрядника для устаткування системи опалення житлового будинку з вбудованими приміщеннями та гаражами складає 1095298,65грн. (в т.ч. ПДВ). Згідно з п.5.1 означеного Договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних підрядних робіт, підписаними обома Сторонами.

Також, 24.03.2011р. між ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» (Замовник) та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» (Підрядник) був укладений Договір №2403-2, згідно з п.п.1.1-1.3 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання з устаткування систем гарячого, холодного водопостачання та каналізації в житловому комплексі який будується з вбудовано-прибудованими приміщеннями та гаражами по вул.Артилерійська,4 в м.Одесі. Номенклатура, склад та об'єм робіт, виконуваних Підрядником, визначається проектно-кошторисною документацією. Замовник зобов'язується забезпечувати своєчасне фінансування робіт, приймати виконані роботи, та повністю сплачувати їх вартість в порядку та розмірі, передбаченому даним Договором та додатками до нього. Обладнання та матеріали, в номенклатурі та кількості, відповідно до затвердженої Сторонами кошторисної документації (Додаток №2), постачаються Підрядником поетапно, відповідно до Додатку №1. При цьому ціни (на випадок їх зміни), умови та строки постачання, місце та умови зберігання обладнання та матеріалів погоджуються Сторонами в Додаткових угодах до даного Договору. Закупку та постачання радіаторів для житлових приміщень здійснює Замовник за власні кошти, у строки погодженні Сторонами. Згідно з п.п.3.1.2 п.3.1 Договору №2403-2 від 24.03.2011р. Підрядник в межах даного Договору зобов'язується виконати власними силами та засобами, якісно та у встановлений строк передбачений даним Договором роботи відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації, та здати виконані роботи у встановлений строк. Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1.2 п.4.1 Договору №2403-2 від 24.03.2011р. загальна вартість даного Договору складається із вартості обладнання, матеріалів, монтажних та пусконалагоджувальних робіт, виконуваних підрядником за даним Договором, визначається відповідно до проектно-кошторисної документації (Додаток №2 до даного Договору) та складає 2325616,93грн., у т.ч. ПДВ - 387602,82грн. Вартість робіт з устаткуванню системи опалення житлового будинку з вбудованими приміщеннями та гаражами складає 1072245,84грн. (в т.ч. ПДВ). Вартість обладнання та матеріалів постачання Підрядника для устаткування системи опалення житлового будинку з вбудованими приміщеннями та гаражами складає 1253371,09грн. (в т.ч. ПДВ). Згідно з п.5.1 означеного Договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних підрядних робіт, підписаними обома Сторонами.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.4 ст.201 означеного Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зокрема, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

Між тим, судом встановлено, що наявні у матеріалах справи первинні документи, надані позивачем - ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД», зокрема, на підтвердження реальності та фактичності виконання господарських операцій з контрагентом - ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», а саме акти приймання виконаних будівельних робіт, не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), оскільки з окреслених актів, не можливо встановити в якому, зокрема, обсязі, якого змісту виконані роботи, та яким чином визначалися та вираховувалися їх вартісні показники. При цьому, посилання в означених актах на номер договору, також не розкриває змісту виконаних робіт, оскільки у договорі вони визначені аналогічним чином.

Крім того, до матеріалів справи не надано, у тому числі, доказів виконання робіт, а саме доказів транспортування відповідних матеріалів та обладнання на об'єкти позивача - ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД», та доказів відображення в бухгалтерському обліку вартості проведених робіт.

Також, як вбачається з умов укладених між ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» Договорів від 24.02.2011р. №2402-1, від 24.03.2011р. №2403-2, а саме з п.2.3, обладнання та матеріали, в номенклатурі та кількості, відповідно до погодженої Сторонами кошторисної документації (Додаток №2), постачаються Підрядником поетапно, відповідно до Додатку №1. При цьому ціни (на випадок їх зміни), умови та строки постачання, місце та умови зберігання обладнання та матеріалів погоджуються Сторонами в Додаткових угодах до даного Договору, водночас, позивачем до суду надано лише одну Додаткову угоду від 20.12.2011р. №1 до Договору №2402-1 від 24.02.2011р.

Також, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Акт готовності об'єкта до експлуатації датовано, зокрема, 14.08.2012р., тоді як акти приймання виконаних будівельних робіт, складалися, у тому числі, за вересень, жовтень, листопад 2012р.

Крім того, судом відхиляються та не приймаються до уваги посилання позивача на акт комісійного обстеження будинків житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та гаражами від 21.08.2012р., оскільки зі змісту даного акта не вбачається відносно якого, зокрема, житлового комплексу він складений та за якою адресою, що відповідно, унеможливлює встановлення факту складення цього акту саме щодо спірного житлового комплексу розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Артилерійська,4.

Окрім того, судом з'ясовано, що в п.п.3.1.2 Договорів від 24.02.2011р. №2402-1, та від 24.03.2011р. №2403-2 укладених між ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» (Замовник) та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» (Підрядник) зазначено, що Підрядник зобов'язався власними силами та засобами, якісно та у встановлений строк передбачений даними Договорами виконати роботи відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації, та здати виконані роботи у встановлений строк, при цьому як зазначено у наданому ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС та наявному у матеріалах справи акті ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 12.01.2012р. №51/23-1/34220767 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Київград» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2011р.», за результатами проведеного аналізу ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» вбачається відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період серпень 2011року, щодо придбання ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим з боку підприємств покупців та постачальників вбачається незаконне формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», усі операції купівлі-продажу з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Також, відповідно до акта ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 13.01.2012р. №50/23-1/34220767 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Київград» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за вересень 2011р.» за результатами проведеного аналізу ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» вбачається відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період вересень 2011року, щодо придбання ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим з боку підприємств покупців та постачальників вбачається незаконне формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», усі операції купівлі-продажу з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, дають суду змогу дійти висновку, що господарські операції між позивачем - ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», не мали реального характеру, а їх виконання оформлено лише документально, без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності зменшення Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» від»ємного значення суми податку на додану вартість за період серпень 2011р. - у розмірі 92475грн., та вересень 2011р. - у розмірі 70534грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.02.2012р. №0000522950 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 92475,00грн., та №0000382350 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 70534,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 1663грн. 62коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОПРОМБУД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.02.2012р. №0000522950 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 92475,00грн., та №0000382350 щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 70534,00грн., відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 25 березня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.