Ухвала суду № 30192863, 12.03.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Куцина М. М.,

суддів - Павліченка С.В., Собослоя Г.Г.,

при секретарі - Калинич С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що між Банком та ОСОБА_2 25 січня 2008 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 14 544,84 доларів США на термін до 24.01.2011 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленому в кредитному договорі. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 25.01.2008 року уклали договір застави рухомого майна, а саме автомобіля марки Renault Master, малотоннажний, 2003 року випуску, тип ТЗ: № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, видав відповідачу кредит у розмірі 14544,84 доларів США.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, а саме: у строк до 24.01.2011 року не повернув кредит та відсотки за користування кредитом. У зв'язку із зазначеними порушеннями у відповідача станом на 20 квітня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 9336,53 доларів США. У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість у розмірі 74369,20 грн. та судові витрати.

В процесі розгляду справи представником позивача було уточнено позовну заяву, а саме Банк, посилаючись на зазначені в уточненій позовній заяві обставини справи, та з підстав, передбачених ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 3, 15, 107 ЦПК України, просив суд передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанку» автомобіль марки Renault Master, малотоннажний, 2003 року випуску, тип ТЗ: № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 та звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за №МКАWАА00001963 від 25.01.2008 року в сумі 9336,53 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ від 20.04.2011 року становить 74369,20 грн. Крім цього просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року змінені позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Передано в заклад ПАТ КБ „ Приватбанку" автомобіль марки Renault Master, малотоннажний, 2003 року випуску, тип ТЗ: № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за №МКАWАА00001963 від 25.01.2008 року в сумі 9336,53 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ від 20.04.2011 року становить 74369,20 гривень, звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки Renault Master, малотоннажний, 2003 року випуску, тип ТЗ: № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля відповідачем.

Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКАWАА00001963 від 25.01.2008 року в сумі 9336,53 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ від 20.04.2011 року становить 74369,20 гривень, з яких заборгованість по простроченому боргу в сумі 6444.84 долари США, заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 749.70 доларів США, заборгованість по простроченій комісії в сумі 69.22 доларів США, заборгованість по пені в сумі 2072.77 доларів США звернути стягнення майна . Початкову ціну предмету застави для його подальшої реалізації встановити на рівні , не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведено суб'єктом оціночної діяльності ( незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час виконання дій.

Не погодившись із заочним рішенням місцевого суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що таке є незаконним, не обґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановити фактичні обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Апелянт та його представник в суді апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися по справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідач у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав їх. Оскільки виниклі між сторонами правовідносини випливають із договірних зобов'язань, суд при постановленні рішення керувався ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 590, 625, 629 ЦК України, ст. 19 ЗУ «Про заставу». Отже поклав обов'язок на відповідача у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за №МКАWАА00001963 від 25.01.2008 року в сумі 9336,53 доларів США, по зверненню стягнення на предмет застави автомобіль марки Renault Master, малотоннажний, 2003 року випуску, тип ТЗ: № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позичальниці на праві власності.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, який, розглядаючи заявлений по справі позов, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Ч.1. ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Договором застави передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодавцю в заклад.

Відповідно до ст. 19 Закону України „ Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано ( ч.1 ст.20 „ Про заставу").

Матеріалами справи встановлено, що між Банком та ОСОБА_2 25 січня 2008 року було укладено кредитно-заставний договір, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 14544,84 доларів США на термін до 24.01.2011 року (а.с. 7-21).

Позичальник прийняв вказану суму кредитних коштів та зобов'язався належним чином повернути банку кредит у порядку і на умовах , зазначених у даному договорі, у строк до 24 січня 2011 року.

В рахунок забезпечення зобов'язань за кредитно-заставним договором ОСОБА_2 надав Банку в заставу рухоме майно, а саме, автомобіль марки Renault Master, малотоннажний, 2003 року випуску, тип ТЗ: № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2.

Станом на 20 квітня 2011 року відповідач порушив ( прострочив ) графік погашення заборгованості за кредитним договором, як по основному боргу , так і по нарахованих відсотках. ( а. с.5).

Своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконувала належним чином, зокрема порушивши погашення заборгованості за кредитним договором, як по основному боргу, так і по нарахованих відсотках. Внаслідок цього вникла заборгованість по кредитному договору станом на 20 квітня 2011 року в сумі 9336,56 доларів США, яка складається з наступного: 6 444.84 доларів США- заборгованість по простроченому основному боргу, 749.70 доларів США - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом , 69.22 доларів США- заборгованість по простроченій комісії за користування кредитом, 2072.77 доларів США- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, зокрема заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Що стосується доводів апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем претензії про дострокове погашення кредитної заборгованості, то вони судом до уваги не беруться, оскільки зазначені претензії знаходяться у матеріалах цивільної та кредитної справи.

У відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Твердження апелянта про те, що позивачем по справі не надано ні одного документа, який би підтвердив отримання коштів, також спростовуються матеріалами справи та оглянутою у суді апеляційної інстанції кредитною справою .

Крім цього, судом не може бути взято до уваги доводи про те, що договір укладений в односторонньому порядку, оскільки дане твердження спростовується наявним в кредитній справі оригіналом кредитного договору, та інших документів, із яких вбачається , що позичальник прийняв вказану суму кредитних коштів та зобов'язався належним чином повернути банку кредит у порядку і на умовах , зазначених у даному договорі у строк до 24 січня 2011 року.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо не надання роз'яснень позивачем відповідачу умов кредитування до укладення спірного Кредитного договору, відповідно до вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», то такі не беруться до уваги, оскільки ОСОБА_2 не ставить питання про визнання недійсним кредитного договору в судовому порядку з даних підстав.

За таких обставин у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло право звернення стягнення на предмет застави автомобіля марки Renault Master, малотоннажний, 2003 року випуску, тип ТЗ: № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКАWАА00001963 від 25.01.2008 року в сумі 9336,53 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ від 20.04.2011 року становить 74369,20 гривень, з яких заборгованість по простроченому боргу в сумі 6444.84 доларів США, заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 749.70 доларів США, заборгованість по простроченій комісії в сумі 69.22 доларів США, заборгованість по пені в сумі 2072.77 доларів США.

За таких обставин, суд першої інстанції , у відповідності до положень. 526, 530,549,1048,1054 ЦК України, ст.19, ч.6 ст. 20 Закону України „ Про заставу", поклав обов'язок на відповідача про звернення стягнення на предмет застави у рахунок заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються й не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року та додаткове рішення цього ж суду від 7 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: