Ухвала суду № 30192768, 17.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р.справа № 2а/0470/8235/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю. (доповідач),

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Алтухової А.С.,

за участю представників:

позивача: -Яцини О.І. (довіреність №9 від 15 травня 2012 року),

відповідача: -Багінської Ю.В. (довіреність №7540/10/10-010 від 16 травня 2012 року),

-Соловей О.С. (довіреність №5300/10/10-010 від 24 квітня 2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року

у справі № 2а/0470/8235/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»

до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №№ 0000952301, 0000962301 від 15 квітня 2011 року та № 0001762301 від 07 липня 2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні представники державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську вимоги апеляційної скарги підтримують в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у березні 2011 року державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість з фінансово-господарських відносин з приватним підприємством «Транс-Грейн»за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 22 березня 2011 року № 1586/69/23-4/31197615 та встановлені порушення товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»частини 5 статті 203, статтей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України; пункту 1.3 статті 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5. пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; пункту 3.1. статті 3, підпункту 5.2.1. пунктів 5.2, 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За виявленими порушеннями, державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську винесені податкові повідомлення-рішення: про збільшення до сплати в бюджет податку на додану вартість № 0000952301 від 15 квітня 2011 року на суму 373750,00 гривень; про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток № 0000962301 від 15 квітня 2011 року на суму 467188,00 гривень; про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток № 0001762301 від 07 липня 2011 року на суму 560625,00 гривень.

Відповідно до договору поставки № 08/01/03 від 01 серпня 2010 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»(покупець) та приватним підприємством «Транс-Грейн»(постачальник), постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність покупця, а покупець -прийняти і оплатити продукцію -алюмінієву полосу, алюмінієвий прокат та профіль алюмінієвий.

Згідно до вказаного договору та додаткової угоди до договору, транспортування товару на склад покупця здійснюється транспортом постачальника або транспортом сторонніх осіб за рахунок постачальника.

Оплата за отриманий товар здійснена товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок приватного підприємства «Транс-Грейн»та шляхом розрахунку власним векселем.

Продукція, отримана за договором, використана товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»для виробництва алюмінію в чушках.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає, також, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

У відповідності до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані копії документів, на підтвердження реальності господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет»з приватним підприємством «Транс-Грейн»відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованого висновку про протиправність і скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала в повному обсязі складена 24 травня 2012 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим