Ухвала суду № 30192767, 12.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. справа № 2а-9410/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Дядько А.С. (довіреність від 20 грудня 2011 року),

- Щербатого В.В. (довіреність від 21 грудня 2011 року),

відповідача: - Рачинського Р.М. (довіреність від 28 березня 2012 року),

- Бардус І.Є. (довіреність від 09 квітня 2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року

у справі № 2а-9410/10/0870

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 08 листопада 2010 року №0000710801/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення від 08 листопада 2010 року №0000710801/0.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі зазначає, що проведеною перевіркою встановлено не підтвердження позивачем сум податкового кредиту від'ємного значення та бюджетних відшкодувань. Порушення пов'язані з включенням позивачем сум податку на додану вартість з придбання брухту металів від постачальників, які виступають транзитерами з залученням вигодоформуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, та встановленням розбіжностей.

В судовому засіданні представники спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі вимоги апеляційної скарги підтримують в повному обсязі, просять скасувати постанову суду першої інстанції.

Представники відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» заперечують проти доводів і задоволення апеляційної скарги, просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість що декларувалось в період з 01 червня 2010 року по 31 липня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 619/08-01/00191230 від 29 жовтня 2010 року.

Згідно висновків перевірки відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», пункту 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» до складу податкового кредиту, від'ємного значення та бюджетного відшкодування включено суму податку на додану вартість з придбання брухту металів від постачальників, які виступають транзитерами з залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлені розбіжності.

На підставі акту позапланової виїзної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року в загальному розмірі 19289415 грн. (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за умови реального здійснення господарських операцій підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Під час перевірки відповідач не виявив будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту та не навів підстав і не подав доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість розрахованого податкового кредиту - як-то фіктивний характер здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, тощо.

Власне реальність виконання операцій з придбання металобрухту (за результатами виконання яких відповідач визнав необґрунтованим формування податкового кредиту) податковим органом не оспорюється та підтверджується результатами перевірки.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Таким чином, право позивача на суму бюджетного відшкодування підтверджується висновками перевірки, податковими накладними і позивач не може бути суб'єктом відповідальності за порушення правил податкової дисципліни, допущених постачальниками.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованого висновку про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала в повному обсязі складена 26 квітня 2012 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим