Рішення № 30190422, 25.03.2013, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/248/13-ц

Провадження № 2/304/132/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Амаровича В. П.,

при секретарі - Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 25 листопада 2008 року ОСОБА_1 за договором кредиту-поруки № 509, укладеним між нею та спілкою, отримала кредит у сумі 3300,00 грн. терміном на тридцять шість місяців зі строком погашення до 25 листопада 2011 року та платою за користування ним у розмірі 45 % річних. Крім цього, за вказаним договором кредиту-поруки для забезпечення виконання зобовязання між позивачем та ОСОБА_1, в якості поручителя виступив ОСОБА_2, який зобовязався перед позивачем солідарно з боржником відповідати за виконання ним свого обовязку за кредитним договором. В ході виконання кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 не проводила сплату кредиту та нарахованих по кредиту відсотків згідно встановленого графіку, у звязку з чим станом на 21 лютого 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 9077,52 грн., з якої: 3160,00 грн. заборгованість по кредиту і 5917,52 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом, тому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму та судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, однак подала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причину неявки не повідомили, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 25 листопада 2008 року був укладений договір кредиту-поруки № 509, згідно якого кредитодавець зобовязався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 3300,00 грн. для споживання на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, визначені договором (а. с. 3-4).

Також встановлено, що згідно вказаного договору кредиту-поруки № 509 від 25 листопада 2008 року, відповідач ОСОБА_2 виступив поручителем та взяв на себе зобовязання відповідати перед кредитором солідарно з ОСОБА_1 за виконання останньою свого обовязку за кредитним договором (а. с. 3-4).

Крім цього встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 порушила вимоги договору кредиту-поруки № 509 від 25 листопада 2008 року, а саме не проводила щомісячні платежі для погашення заборгованості за кредитом, у звязку з чим у такої станом на 21 лютого 2013 року виникла заборгованість у розмірі 9077,52 грн., з якої: 3160,00 грн. заборгованість по кредиту, 5917,52 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом (а. с. 5, 7).

Правовідносини між сторонами випливають із зобовязань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами Глави 48 ЦК України, зокрема згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. п. 1.1., 3.1. договору кредиту-поруки № 509 від 25 листопада 2008 року ОСОБА_1 зобовязалася сплатити всі відсотки за користування кредитом, визначені договором, та повернути кредит спілці на умовах, що визначені договором. Платежі сплачуються через касу спілки готівкою або шляхом перерахування на рахунок спілки.

Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 є обґрунтованим.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (поручителя) як солідарного боржника, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 554 ч. 1 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Разом з цим, згідно п. 1.2. договору кредиту-поруки № 509 від 25 листопада 2008 року кредит, визначений пунктом 1.1. договору, надається терміном на 36 місяців з 25 липня 2008 року по 25 листопада 2011 року.

Як розяснено в п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з договору кредиту-поруки № 509 від 25 листопада 2008 року, строк виконання основного зобов'язання настав 25 листопада 2011 року, а позивач правом предявлення вимоги до поручителя скористався лише 21 лютого 2013 року, предявивши даний позов до суду, внаслідок чого пропустив шестимісячний строк предявлення вимоги до поручителя, передбачений статтею 559 ЦК України, а тому вимога до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту-поруки, як солідарного боржника, задоволенню не підлягає, оскільки порука припинилася.

Наявне у матеріалах справи письмове попередження відповідачів про погашення заборгованості суд до уваги не приймає, оскільки таке було надіслано позивачем після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку (а.с. 10).

Також з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 536, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» (код ЄДРПОУ 25438482, р/р 26505011347900, МФО 351005) заборгованість за договором кредиту-поруки № 509 від 25 листопада 2008 року у сумі 9077 (девять тисяч сімдесят сім) грн. 52 коп., з яких 3160 (три тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп. заборгованість по кредиту, 5917 (пять тисяч девятсот сімнадцять) грн. 52 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Головуючий: ОСОБА_4