Постанова № 30186084, 13.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7330/12

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюк Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Александрової К.В.

представника позивача: Чорнобривої М.О.

представника відповідача (апелянта): Шатаєва О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області до ОСОБА_4 про стягнення суми надміру сплачених коштів пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (УПФ України у м. Хмельницькому) звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої пенсії в розмірі 39676,62 грн.

14 січня 2013 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_4 перебував на обліку в УПФУ у м. Хмельницькому з 08 жовтня 2004 року по 30 червня 2012 року та отримував соціальну пенсію по інвалідності відповідно до ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Під час подання заяви до Пенсійного фонду від 08 жовтня 2004 року, відповідач був безробітним та відповідно до заяви про призначення соціальної пенсії зобов'язувався про всі зміни, які викликають зміну розміру виплачуваної пенсії повідомляти органи Пенсійного фонду.

Згідно даних персоніфікованого обліку, відповідач, зареєструвавшись приватним підприємцем з 25 січня 2007 року, що підтверджується довідкою з ЄДР, не з'явився вчасно до органу Пенсійного фонду України, не повідомив про зазначені обставини та продовжував отримувати пенсію по інвалідності всупереч вимогам ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин, начальником УПФ України у м. Хмельницькому прийнято рішення №7 від 25 червня 2012 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_4

Згідно довідки про розмір переплати від 12 липня 2012 року у ОСОБА_4 наявна переплата за період з 25 січня 2007 року по 30 червня 2012 року у розмірі 39676,62 грн.

Відповідно до листа УПФ України у м. Хмельницькому №21766/03 від 31 жовтня 2012 року відповідачу запропоновано борг в сумі 39676,62 грн. сплатити на відповідні рахунки у добровільному порядку, однак дана сума в добровільному порядку відповідачем не сплачена, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність такого боргу у відповідача та вжиття заходів його стягнення, а відповідачем даний факт не спростовано та не повернуто в добровільному порядку вказаний борг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення" соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію: інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи; особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37); дітям-інвалідам віком до 16 років.

Проте, у зв'язку із набранням чинності Закону України від 31 травня 2005 року №2603-IV "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" ст. 93 втратила чинність у частині призначення соціальних пенсій згідно з цим Законом.

Згідно п. 4, 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, особи, які одержують пенсію за своїм за бажанням можуть звернутися за призначенням державної соціальної допомоги відповідно до цього Закону замість пенсії. Соціальна пенсія, призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", за бажанням особи виплачується органами Пенсійного фонду України до закінчення строку її призначення. А відповідно до ст. 34 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються за весь період інвалідності.

При цьому, відповідно до вимог ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонер повинен відшкодовувати органу, що призначив пенсію, заподіяну шкоду. Тобто, дана стаття Закону зобов'язує пенсіонера повідомити орган Пенсійного фонду про обставини, які обумовлюють припинення виплати призначеної пенсії.

Статтею 103 вказаного Закону передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

При цьому, згідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач приховав той факт, що з 25 січня 2007 року він був зареєстрований як фізична особа-підприємець, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про отримання відповідачем в порушення вимог ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення" соціальної пенсії по інвалідності.

Однак, при винесені рішення, судом першої інстанції не було враховане положення ст. 257 Цивільного кодексу України, відповідно до якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки, позивач просить стягнути з ОСОБА_4 шкоду завдану отриманням зайво виплачених сум пенсії, то стягненню підлягає надміру виплачена пенсія в межах трирічного строку, а саме з червня 2009 року по червень 2012 року у розмірі 25480,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року, - змінити.

Абзаци перший та другий резолютивної частини постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до ОСОБА_4 про стягнення суми надміру сплачених коштів пенсії,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (вул. Володимирська, 49, м. Хмельницький, р/р 26044301111016, Хмельницьке обласне управління Ощадбанку України, ОПЕРВ МФО 315784 ЗКПО 21344146) надміру виплачену пенсію в розмірі 25480 (двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 40 коп.»

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20.03.13 .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.