Ухвала суду № 30174473, 18.03.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді Василевича В.С.,

Суддів Боймиструка С.В., Шеремет А.М..

при секретарі Панас Б. В.

з участю позивача ОСОБА_1, його представника

ОСОБА_2, представника ТзОВ «Компанія Авангард»

Янчука В.В., представника третьої особи ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія Авангард» на рішення Рівненського міського суду від 23 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авангард», третя особа - ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення збитків,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 23 січня 2013 даний позов задоволено.

Розірвано договір № 6-1-17, укладений 24 травня 1994 року між малим колективним підприємством «Авангард» та ОСОБА_1, про дольову участь в будівництві і передачу у власність боксу АДРЕСА_1

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авангард» на користь ОСОБА_1 завдані у зв'язку із невиконанням умов та розірванням вказаного договору, збитки в сумі 27016 грн. 66 коп. та на відшкодування судових витрат 377 грн. 66 коп.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ТзОВ «Компанія Авангард» доводить про незаконність та необгрунтованість рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що суд дійшов необґрунтованого висновку про пред»явлення позову в межах строку позовної давності.

_____________

Провадження №22-ц/787/496/2013 Головуючий в 1 інстанції: Музичук Н.Ю.

Доповідач: Василевич В.С.

Судом також помилково застосовано до спірних правовідносин положення ст. 625 ЦК України, оскільки вони виникли з приводу будівництва гаража та передачу його у власність за укладеним договором, а тому на них не може розповсюджуватись цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання. В зв'язку з цим суд неправомірно стягнув грошові кошти, які не можна вважати збитками.

По наведених підставах просить рішення скасувати та постановити нове про відмову у позові.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в поданій до суду заяві теж посилається на незаконність та необґрунтованість рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, між ЗАТ «Авангард», правонаступником якого являється ТОВ «Компанія Авангард» та ОСОБА_1 24 травня 1994 року було укладено договір № 6-1-17, згідно якого відповідач взяв на себе зобов»язання збудувати в АДРЕСА_1 гаражний комплекс на 70 боксів для зберігання приватних та службових автомобілів, а після закінчення будівництва передати ОСОБА_1 у власність бокс (гараж) НОМЕР_1.

Позивач сплатив, а відповідач прийняв від позивача гроші в сумі 38 000 000 крб., однак всупереч умовам договору останній не передав у власність позивачу бокс (гараж) НОМЕР_1.

Згідно договору № 1 від 02.10.2000 року гаражний комплекс разом зі спірним гаражем НОМЕР_1 відповідачем був проданий МПП «Прип»ять», що стверджено рішенням Господарського суду Рівненської області від 23 березня 2010 року , в подальшому був проданий третій особі - ОСОБА_4 Зазначена обставина сторонами та третьою особою не заперечується.

Отже, очевидним є порушення прав позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однієї із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею мети договору.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є не тільки втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, але й витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Позивач через порушення умов договору втратив право власності на гараж, а оскільки він втратив і кошти , які вніс на його придбання, то він має право на їх відшкодування.

При цьому розмір відшкодування відповідачем не спростовано. Висновок суду першої інстанції з цього приводу є правильним.

Посилання в апеляційній скарзі про неправильне застосування судом прпавил позовної давності не заслуговують на увагу. З цього приводу в рішенні суду приведені відповідні обгрунтування, з якими колегія суддів погоджується.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авангард» відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 23 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді : Боймиструк С.В.

Шеремет А.М.