Ухвала суду № 30157184, 20.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 3917/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.11.2010р. Приватне підприємство «Торговий дім «Укр-Петроль» (надалі - позивач, підприємство, платник податків, ПП «ТД «Укр-Петроль») звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати винесені Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської обл. (надалі - відповідач, податковий орган, Луцька ОДПІ) податкові повідомлення-рішення № 0000402301/0 від 20.05.2010р., № 0000402301/1 від 09.07.2010р., № 0000402301/2 від 21.08.2010р., № 0000402301/3 від 09.11.2010р., № 0000412301/0 від 20.05.2010р., № 0000412301/1 від 09.07.2010р., № 0000412301/2 від 21.08.2010р., № 0000412301/3 від 09.11.2010р. (Т.1, а.с.4-12, 110-112).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. заявлений позов задоволено; спірні податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані (Т.3, а.с.160-165).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Луцька ОДПІ, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити (Т.3, а.с.171-175).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки позивачем не вівся бухгалтерський облік по відгодівлі свиней, через що фінансова та податкова звітність підприємства не ґрунтується на даних бухгалтерського обліку; твердження позивача про самостійну відгодівлю тварин спростовуються даними акту перевірки ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» № 998/67/2301/31979873 від 27.08.2010р., згідно висновків цього акту перевірки неможливо підтвердити реальність проведених позивачем операцій з придбання свиней.

Окрім цього, позивачем не підтверджено факту відгодівлі свиней і понесених у зв'язку з цим відповідних витрат; придбані тварини зберігалися у ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам», однак цим контрагентом не виставлялися витрати по відгодівлі тварин; наведені порушення бухгалтерського обліку цих підприємств вказують на фіктивність проведених операцій.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 17.03.2010р.-28.04.2010р. відповідачем Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «ТД «Укр-Петроль» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., по результатам якої складено Акт перевірки № 2677/23-2/32743630 від 11.05.2010р. (Т.1, а.с.13-52).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 3986703 грн.

Також вказаний Акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 3221337 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000412301/0 від 20.05.2010р. щодо визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 7514029 грн. 30 коп., з яких 3986703 грн. за основним платежем та 3527326 грн. 30 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.62);

№ 0000402301/0 від 20.05.2010р. про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в загальному розмірі 4832005 грн. 50 коп., з яких 3221337 грн. за основним платежем та 1610668 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.61).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань скарги позивача на здійснені донарахування податкових зобов'язань були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000402301/1 від 09.07.2010р., № 0000402301/2 від 21.08.2010р., № 0000402301/3 від 09.11.2010р., № 0000412301/1 від 09.07.2010р., № 0000412301/2 від 21.08.2010р., № 0000412301/3 від 09.11.2010р. на аналогічні суми податкових зобов'язань (Т.1, а.с.63-78, 85-88, 113-116).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатах проведеної перевірки про те, що ПП «ТД «Укр-Петроль» неправомірно включено до складу валових витрат та до податкового кредиту суми коштів, сплачених по операціях з придбання свиней у ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам», оскільки на підприємстві відсутнє ведення бухгалтерського обліку відгодівлі свиней; під час перевірки не надано документів, що підтверджують відгодівлю свиней та їх реалізацію; станом на 31.12.2009р. по рахунку 28 «Товари» або на інших бухгалтерських рахунках свиней в залишку не відображено. Також підприємством неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при придбанні обладнання у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл», оскільки таке обладнання станом на 31.12.2009р. не використовується в господарській діяльності позивача.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи повністю спростовуються висновки податкового органу щодо виявлених порушень по формуванню валових витрат і податкового кредиту ПДВ по розглядуваних операціях, через що спірні податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що узгоджуються з фактичними обставинами справи і відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до п.2.1 статуту ПП «ТД «Укр-Петроль» предметом діяльності підприємства є, зокрема, вирощування, заготівля і переробка, збереження та реалізація сільськогосподарської продукції рослинного (в тому числі цукрового буряка) та тваринного походження (Т.1, а.с.79-84).

Протягом періоду 02.01.2009р.-16.02.2009р. позивачем згідно видаткових накладних та податкових накладних отримало від ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» товар - свині на загальну суму 365585 грн.

Згідно договорів купівлі-продажу № 03/03-09с від 02.03.2009р., № ЛН 01/11-09с від 23.11.2009р., укладених між ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» (продавець) та ПП «ТД «Укр-Петроль» (покупець), покупець придбав у власність товар - свині вартістю 13 грн. 75 коп. за кг (Т.1, а.с.142-143, 147-148).

На підставі зазначених договорів у період 06.03.2009р.-31.12.2009р. згідно податкових накладних, видаткових накладних, продавець передав позивачу у власність товар - свині на загальну суму 18770588 грн. (Т.1, а.с.153-246).

Факт приймання-передачі свиней підтверджується актами приймання-передачі № 1/03/09 від 31.03.2009р. на суму 4756390 грн., № 2/05/09 від 30.05.2009р. на суму 7212000 грн., № 3/06/09 від 30.06.2009р. на суму 2784259 грн. 50 коп., № 01/11/09 від 30.11.2009р. на суму 525938 грн. 70 коп., № 02/12/09 від 31.12.2009р. на суму 3492000 грн. (Т.1, а.с.144-146, 149-152).

Згідно виписаних ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» рахунків-фактур за період з 05.01.2009р. по 24.12.2009р., ПП «ТД «Укр-Петроль» розрахувалось частково - на суму 6009993 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 05.01.2009р. по 28.12.2009р. (Т.1, а.с.247-250, Т.2, а.с.1-83, 84-156).

03.11.2008р. року між ПП «ТД «Укр-Петроль» (орендар) та ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» (орендодавець) укладено договір оренди № 03-11/08, додаток № 1 до нього, та додаткову угоду до договору від 01.12.2008р., згідно умов яких орендареві надано в тимчасове платне користування приміщення свинокомплексу (свинарники). Зазначене у додатку № 1 та додатковій угоді майно передано ПП «ТД «Укр-Петроль» згідно актів приймання-передачі від 03.11.2008р. та від 01.12.2008р.

Протягом січня-грудня 2009 року позивачем використовувалось орендоване майно, що стверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та сплачувалась орендна плата за орендоване майно, про що свідчать платіжні доручення за вказаний період.

06.01.2009р. між ПП «ТД «Укр-Петроль» (орендар) та ПП «Універсам» (орендодавець) укладено договір оренди частини приміщення, відповідно до якого та на підставі акту приймання-передачі від 06.01.2009р. орендар отримав у тимчасове платне користування зерносклад Л-К-1 з обладнанням (Т.2, а.с.157-160).

Факт оренди зерноскладу підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня по грудень 2009 року, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями за вказаний період, відповідно до яких проводилась оплата за орендоване майно (Т.2, а.с.161-219).

В матеріалах справи наявна видаткова накладна № РН-0001990 від 30.01.2009р., податкова накладна № 171 від 30.01.2009р., видаткова накладна № РН-0000294 від 28.02.2009р., податкова накладна № 294 від 28.02.2009р., згідно яких ПП «ТД «Укр-Петроль» придбало у ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» пшеницю озиму та яру, ячмінь, кукурудзу (Т.2, а.с.220-227).

На підтвердження понесення витрат на відгодівлю свиней позивачем також надано акти про виробництво комбікормів і використання сировини за період з січня по грудень 2009 року та відомості витрат кормів (Т.2, а.с.228-250, Т.3, а.с.1).

Як встановлено з розшифровки по рахунку 28, на балансі підприємства станом на 31.12.2009р. свині обліковувались у кількості 9972 голів (1190567 кг) на суму 18380000 грн. (Т.3, а.с.2).

Згідно штатного розпису працівників свинокомплексу (с.П'ятикори) ПП «ТД «Укр-Петроль» станом на 27.06.2009р. на свинокомплексі працювало 15 осіб, зокрема, керуючий, бухгалтер, завідуючий складом, менеджер, оператори по догляду та відгодівлі тварин, різноробочі, сторожі та лікар. У матеріалах справи є список штатних працівників ПП «ТД «Укр-Петроль», копії довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів особам, зазначених у списку, та податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за І-IV квартали 2009 року, з яких вбачається, що протягом 2009 року з сум доходів працівників свинокомплексу утримувався податок з доходів фізичних осіб (Т.3, а.с.3-80).

На підставі договорів купівлі-продажу № 01/07-09с від 01.07.2009р., № ЛН 01/08-09с від 01.08.2009р. позивач у серпні та грудні 2009 року реалізовував згідно видаткових та податкових накладних, які є в матеріалах справи, свині ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам», яке розрахувалось за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 2740, 2741, 2742, 2743 від 28.12.2009р. (Т.3, а.с.81-92).

Згідно видаткової накладної № РН-0009698 від 13.12.2010р. та по довіреності серії ЯПК від 13.12.2010р. позивачем реалізовано ТзОВ «Волиньпродукт» свині живою вагою в кількості 2590 кг, за яке останнє розрахувалось на підставі рахунку-фактури № 45 від 13.12.2010р. безготівково згідно платіжного доручення № 37 від 13.12.2010р. (Т.3, а.с.93-96).

Також судом встановлено, що 17.12.2009р. ПП «ТД «Укр-Петроль» на підставі договору № 17-12/9 придбало у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» обладнання на суму 191850 грн. Майно передано позивачу згідно акту приймання-передачі від 30.12.2009р. та податкової накладної № 3736 від 30.12.2009р. (Т.3, а.с.97-101).

За отримане майно позивач розрахувався із контрагентом шляхом перерахунку коштів у сумі 200000 грн. згідно платіжного доручення № 10250 від 17.12.2009р.

В подальшому придбане обладнання позивач передав в оренду ТзОВ «Автотранс-2004» на підставі договору № 30.12/9 від 30.12.2009р.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у 2009 році суми коштів, сплачених при придбанні товару - свиней у ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам».

З урахуванням наведеного, позивачем також правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених в ціні товарів (свиней, обладнання), придбаних у ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» і ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.2.4 п.2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Системний аналіз вищезазначених норм, наявних в матеріалах справи договорів, видаткових і податкових накладних свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, через що зазначені дії позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту є правомірними.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, подані позивачем первинні прихідні документи, банківські документи, за якими позивачем здійснювалася оплата цих товарів, містять інформацію щодо змісту проведених господарських операцій у рамках названих договорів, є достовірними доказами виконання позивачем та його контрагентами вимог, обумовлених названими договорами.

Окрім цього, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що підприємством неправомірно сформовано податковий кредит та віднесено до валових витрат суми коштів, сплачених при придбанні свиней у ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам», оскільки підприємством не ведеться облік відгодівлі свиней; документи, що підтверджують витрати на відгодівлю, є відсутніми, обладнання, придбане у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» не використовується в господарській діяльності підприємства, а тому віднесення сум ПДВ з його вартості до податкового кредиту є неправомірним.

Зокрема, неналежне ведення обліку відгодівлі свиней не спростовує встановлених під час розгляду справи судом обставин, які свідчать, що фактично підприємство понесло витрати на придбання та відгодівлю свиней, а також у подальшому реалізовувало їх.

Віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні обладнання у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» у грудні 2009 року, не суперечить вимогам пп.7.2.6 п.7.2 та пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також обладнання передано позивачу по акту прийому-передачі 30.12.2009р., оплачено 17.12.2009р., а тому, перевіряючи період діяльності підприємства з 01.10.2009р. по 31.12.2009р., податковим органом передчасно зроблені висновки про те, що підприємство не використовує придбане обладнання у своїй господарській діяльності.

Додатково колегія суддів підкреслює, що до предмету доказування у розглядуваній справі входить також дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

Матеріалами справи стверджується, що між позивачем та його контрагентами в дійсності були виконані вищевказані господарські операції, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, останні не вчинялися в цілях заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.

Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету ПДВ тощо.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Окрім цього, у своїй апеляційній скарзі Луцька ОДПІ покликається на висновки перевірки, проведеної в контрагента позивача ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам».

Разом з тим, вказаний Акт перевірки № 998/67/2301/31979873 від 27.08.2010р. був складений після проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень, будь-яких рішень про донарахування зобов'язань по цьому Акту перевірки податковим органом не приймалося (Т.3, а.с.142-154).

Також з огляду на принцип персональної відповідальності платника позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом, а тому у разі невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язання щодо декларування та сплати необхідних сум податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на формування податкового кредиту та валових витрат, а також донарахування податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств, колегія суддів не знаходить.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення позивачем сум до податкового кредиту та валових витрат, а також безпідставність визначення податкових зобов'язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств.

При винесенні постанови по справі колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між; вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обгрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення, із вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. в адміністративній справі № 2а-3084/10/0370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

В.М.Костів