Ухвала суду № 30154707, 04.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

04 березня 2013 р. Справа № 804/3273/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенко Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Український інститут промислової власності», Державної служби інтелектуальної власності України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 01 березня 2013 року звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДП «Український інститут промислової власності», Державної служби інтелектуальної власності України у якому просили:

1) звернутися до правоохоронних органів для з'ясування причин та обставин за яких ДП «УІПВ», Державна служба, та колегія Апеляційної палати Державної служби в супереч рішенню колегії Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України від 28.12.2010 про незаконність рішення від 06.09.2010 про відмову у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3», повторно винесли рішення про відмову у видачі патенту на винахід;

2) зобов'язати ДП «УІПВ» та Державну службу, до початку розгляду в суді позовної заяви по суті, надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які викладені в скарзі позивачів від 06.04.2012, в запитах на отримання публічної інформації № 141-2012 від 21.05.2012, №175-2012 від 08.10.2012 та в апеляційному оскаржені від 08.10.2012 до Апеляційної палати Державної служби;

3) зобов'язати Державну службу, до початку розгляду позовної заяви по суті, надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які критерії промислової придатності винаходу має речення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива» та чи не є це речення елементом зловживань та корупції посадових осіб Державної служби;

4) зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності у відповідності до чинного законодавства України розглянути питання щодо вилучення із «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель затверджених наказом Міністерство освіти і науки України № 197 від 15.03.2002 р.» суперечливих положень, в тому числі і речення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива» які можуть бути елементами зловживань та корупції посадових осіб Державної служби інтелектуальної власності;

5) визнати дії або бездіяльність посадових осіб ДП «УІПВ» та Державної служби при розгляді звернень позивачів із скаргами та запитами на отримання публічної інформації незаконними та такими, що порушують ст.40 Конституції України;

6) визнати дії кваліфікаційної експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» та Державної служби інтелектуальної власності по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3», які в своїх рішеннях від 06.09.2010 та від 20.07.2012 замінили назву альтернативної сировини для виробництва теплової енергії «Теплоагенти ОСОБА_3» на вираз «ТБ» незаконними та такими, що є неповагою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ставить під сумнів ділову репутацію винахідників;

7) визнати висновок кваліфікаційної експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід, який складено з порушенням ч.3 ст.16, ч.17 ст.16, ст.33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», суперечить експертним висновкам вчених НАН України, рішенням Державної служби, за якими видані патенти на винаходи і корисні моделі №№62197, 85876, 86216, 86247, 88006, 28963, 33931 та практичним дослідженням позивачів, незаконним та таким, що порушує конституційні права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визначені статтями 3, 8, 16, 19, 21, 22, 28, 40, 41, 42, 50 Конституції України та статтями 273, 277, 296, 297, 299, 309, 320, 321, 423, 424, 426, 438, 459, 464 Цивільного кодексу України, а саме: особисті немайнові права та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності, і є цензурою творчої діяльності позивачів та зобов'язати Державне підприємство «Український інститут промислової власності» відкликати висновок кваліфікаційної експертизи по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід та поновити особисті немайнові права, в тому числі і на ділову репутацію, та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності;

8) визнати Рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід згідно заявки № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує конституційні права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визначені статтями 3, 8, 16, 19, 21, 22, 28, 40, 41, 42, 50 Конституції України та статтями 273, 277, 296, 297, 299, 309, 320, 321, 423, 424, 426, 438, 459, 464 Цивільного кодексу України, а саме: особисті немайнові права та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності, і є цензурою творчої діяльності позивачів та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України відкликати рішення по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід та поновити особисті немайнові права, в тому числі і на ділову репутацію, та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності;

9) визнати Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 затверджене Наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про відмову у видачі патенту на винахід згідно заявки № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує конституційні права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визначені статтями 3, 8, 16, 19, 21, 22, 28, 40, 41, 42, 50 Конституції України та статтями 273, 277, 296, 297, 299, 309, 320, 321, 423, 424, 426, 438, 459, 464 Цивільного кодексу України, а саме: особисті немайнові права та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності, і є цензурою творчої діяльності позивачів та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України відкликати Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 затверджене Наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про відмову у видачі патенту на винахід згідно заявки № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» та поновити особисті немайнові права, в тому числі і на ділову репутацію, та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності;

10) визнати Наказ Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про затвердження Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 щодо відмови у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує конституційні права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визначені статтями 3, 8, 16, 19, 21, 22, 28, 40, 41, 42, 50 Конституції України та статтями 273, 277, 296, 297, 299, 309, 320, 321, 423, 424, 426, 438, 459, 464 Цивільного кодексу України, а саме: особисті немайнові права та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності, і є цензурою творчої діяльності позивачів та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності відкликати Наказ Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про затвердження Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 щодо відмови у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» та поновити особисті немайнові права, в тому числі і на ділову репутацію, та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності;

11) зобов'язати Державне підприємство «Український інститут промислової власності» провести кваліфікаційну експертизу заявки на винахід № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» по суті заявленого технічного рішення, а саме: «пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднано із пристроєм для виведення продуктів згоряння із енергетичного агрегату, така замкнена система заповнена робочим тілом у вигляді продуктів згоряння, які в процесі роботи агрегату циркулюють по замкненому кільцю, а тепловий баланс енергетичного агрегату з замкненим циклом роботи, котрий характеризує закон збереження енергії, визначено рівнянням:

Qзалиш + Qзов + Qзгор - Qкор- Qвитр = Qкалиш, де

Qзов - тепло або робота підведена зовні для забезпечення циркуляції робочого тіла, перетворення його на відновлювальне, вторинне паливо та окислювач і спалювання відновлювального, вторинного палива та окислювача;

Qзгор - тепло або робота, що виділяється при спалюванні горючих та окислюючих компонентів або відновлювального, вторинного палива та окислювача;

Qкор - тепло або робота, що витрачається на виконання корисної роботи;

Qвитр - тепло або робота, що не продуктивно витрачена в середині системи -випромінювання через поверхню пристроїв, трубопроводів та інше;

Qзалиш - залишкова теплова енергія робочого тіла, що повертається в енергетичний агрегат після передачі тепла теплоносію для виконання корисної роботи;

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача, а пристрій для виведення продуктів згоряння із енергетичного агрегату забезпечений рекуператором, який з'єднаний із системою подачі води і з пристроєм для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою подачі теплоносія в теплообмінник

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою виведення нагрітої води або водяної пари із теплообмінника

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний безпосередньо із теплообмінником

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою з відпрацьованим теплоносієм,

причому тепловий баланс у всіх без винятку випадках конструкцій енергетичного агрегату, які забезпечують застосування водяної пари як вторинної сировини для виробництва енергії, визначено рівнянням: Qзов + Qзгор - Qвитр = Qкор,

при цьому коефіцієнт корисної дії енергетичного агрегату по відношенню до витраченої зовнішньої енергії та виробленої енергії є меншим одиниці, а по відношенню до витраченої зовнішньої енергії коефіцієнт корисної дії енергетичного агрегату є меншим одиниці, коли Qвитр > Qзгор , дорівнює одиниці, коли Qвитр = Qзгор, більше одиниці, коли Qвитр < Qзгор» у відповідності до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;

12) зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України, у відповідності до статей 32, 56 Конституції України та ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, відшкодувати позивачам моральні збитки за порушене право на недоторканність ділової репутації, за порушене право на захист інтелектуальної власності, за порушене право на захист законних інтересів, за порушене право на отримання відповідей по суті скарг, звернень та запитів на отримання публічної інформації, за порушене право на спростування недостовірної інформації ОСОБА_1 - 300 тис. грн., ОСОБА_2 - 300 тис. грн., ОСОБА_3 - 300 тис. грн. та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України перерахувати 900 тис. грн. на рахунок Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» (п/р 2600430517301, ЄДРПОУ 33474710, ПАТ Банк «Кредит Дніпро» м.Дніпропетровськ, МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та запровадження у виробництво винаходу по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3»;

13) зобов'язати Державне підприємство «Український інститут промислової власності», у відповідності до статей 32, 56 Конституції України та ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, відшкодувати позивачам моральні збитки за порушене право на недоторканність ділової репутації, за порушене право на захист інтелектуальної власності, за порушене право на захист законних інтересів, за порушене право на отримання відповідей по суті скарг, звернень та запитів на отримання публічної інформації, за порушене право на спростування недостовірної інформації ОСОБА_1 - 300 тис. грн., ОСОБА_2 - 300 тис. грн., ОСОБА_3 - 300 тис. грн. та зобов'язати Державне підприємство «Український інститут промислової власності» перерахувати 900 тис. грн. на рахунок Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» (п/р 2600430517301, ЄДРПОУ 33474710, ПАТ Банк «Кредит Дніпро» м. Дніпропетровськ. МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та запровадження у виробництво винаходу по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення терміну суб'єкт владних повноважень надано у п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України, де вказано, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Стаття 3 КАС України надає визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції», під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви вбачається, що позивачі звертаються до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ДП «Український інститут промислової власності».

У свою чергу, ДП «Український інститут промислової власності» не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України, оскільки не є органом державної влади чи місцевого самоврядування та не виконує владних управлінських функцій.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, з огляду на те, що ДП «Український інститут промислової власності» не є суб'єктом владних повноважень, то і спір між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та даним підприємством не може розглядатись як справа адміністративної юрисдикції.

З огляду на викладене суд відмовляє у відкриті провадження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в наступній частині позовних вимог:

1) щодо зобов'язання ДП «Український інститут промислової власності» до початку розгляду в суді позовної заяви по суті, надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які викладені в скарзі позивачів від 06.04.2012, в запитах на отримання публічної інформації № 141-2012 від 21.05.2012, №175-2012 від 08.10.2012 та в апеляційному оскаржені від 08.10.2012 до Апеляційної палати Державної служби;

2) щодо визнання дій або бездіяльності ДП «Український інститут промислової власності» при розгляді звернень позивачів із скаргами та запитами на отримання публічної інформації незаконними та такими, що порушують ст.40 Конституції України;

3) щодо визнання дій кваліфікаційної експертизи ДП «Український інститут промислової власності» по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3», які в своїх рішеннях від 06.09.2010 та від 20.07.2012 замінили назву альтернативної сировини для виробництва теплової енергії «Теплоагенти ОСОБА_3» на вираз «ТБ» незаконними та такими, що є неповагою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ставить під сумнів ділову репутацію винахідників;

4) щодо визнання висновку кваліфікаційної експертизи ДП «Український інститут промислової власності» по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід, який складено з порушенням ч.3 ст.16, ч.17 ст.16, ст.33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», суперечить експертним висновкам вчених НАН України, рішенням Державної служби, за якими видані патенти на винаходи і корисні моделі №№62197, 85876, 86216, 86247, 88006, 28963, 33931 та практичним дослідженням позивачів, незаконним та таким, що порушує конституційні права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визначені статтями 3, 8, 16, 19, 21, 22, 28, 40, 41, 42, 50 Конституції України та статтями 273, 277, 296, 297, 299, 309, 320, 321, 423, 424, 426, 438, 459, 464 Цивільного кодексу України, а саме: особисті немайнові права та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності, і є цензурою творчої діяльності позивачів та зобов'язати Державне підприємство «Український інститут промислової власності» відкликати висновок кваліфікаційної експертизи по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід та поновити особисті немайнові права, в тому числі і на ділову репутацію, та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності;

5) щодо зобов'язання ДП «Український інститут промислової власності» провести кваліфікаційну експертизу заявки на винахід № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» по суті заявленого технічного рішення, а саме: «пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднано із пристроєм для виведення продуктів згоряння із енергетичного агрегату, така замкнена система заповнена робочим тілом у вигляді продуктів згоряння, які в процесі роботи агрегату циркулюють по замкненому кільцю, а тепловий баланс енергетичного агрегату з замкненим циклом роботи, котрий характеризує закон збереження енергії, визначено рівнянням:

Qзалиш + Qзов + Qзгор - Qкор- Qвитр = Qкалиш, де

Qзов - тепло або робота підведена зовні для забезпечення циркуляції робочого тіла, перетворення його на відновлювальне, вторинне паливо та окислювач і спалювання відновлювального, вторинного палива та окислювача;

Qзгор - тепло або робота, що виділяється при спалюванні горючих та окислюючих компонентів або відновлювального, вторинного палива та окислювача;

Qкор - тепло або робота, що витрачається на виконання корисної роботи;

Qвитр - тепло або робота, що не продуктивно витрачена в середині системи -випромінювання через поверхню пристроїв, трубопроводів та інше;

Qзалиш - залишкова теплова енергія робочого тіла, що повертається в енергетичний агрегат після передачі тепла теплоносію для виконання корисної роботи;

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача, а пристрій для виведення продуктів згоряння із енергетичного агрегату забезпечений рекуператором, який з'єднаний із системою подачі води і з пристроєм для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою подачі теплоносія в теплообмінник

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою виведення нагрітої води або водяної пари із теплообмінника

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний безпосередньо із теплообмінником

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою з відпрацьованим теплоносієм,

причому тепловий баланс у всіх без винятку випадках конструкцій енергетичного агрегату, які забезпечують застосування водяної пари як вторинної сировини для виробництва енергії, визначено рівнянням: Qзов + Qзгор - Qвитр = Qкор,

при цьому коефіцієнт корисної дії енергетичного агрегату по відношенню до витраченої зовнішньої енергії та виробленої енергії є меншим одиниці, а по відношенню до витраченої зовнішньої енергії коефіцієнт корисної дії енергетичного агрегату є меншим одиниці, коли Qвитр > Qзгор , дорівнює одиниці, коли Qвитр = Qзгор, більше одиниці, коли Qвитр < Qзгор» у відповідності до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;

6) щодо зобов'язання ДП «Український інститут промислової власності», у відповідності до статей 32, 56 Конституції України та ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, відшкодувати позивачам моральні збитки за порушене право на недоторканність ділової репутації, за порушене право на захист інтелектуальної власності, за порушене право на захист законних інтересів, за порушене право на отримання відповідей по суті скарг, звернень та запитів на отримання публічної інформації, за порушене право на спростування недостовірної інформації ОСОБА_1 - 300 тис. грн., ОСОБА_2 - 300 тис. грн., ОСОБА_3 - 300 тис. грн. та зобов'язати ДП «Український інститут промислової власності» перерахувати 900 тис. грн. на рахунок Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» (п/р 2600430517301, ЄДРПОУ 33474710, ПАТ Банк «Кредит Дніпро» м. Дніпропетровськ. МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та запровадження у виробництво винаходу по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3».

На виконання ч. 6 ст. 109 КАС України, вважаю за необхідне роз'яснити позивачам їх право на звернення до суду в межах цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України в вищевказаними позовними вимогами.

Стосовно позовної вимоги про звернення до правоохоронних органів для з'ясування причин та обставин за яких ДП «Український інститут промислової власності», Державна служба, та колегія Апеляційної палати Державної служби в супереч рішенню колегії Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України від 28.12.2010 про незаконність рішення від 06.09.2010 про відмову у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3», повторно винесли рішення про відмову у видачі патенту на винахід, то необхідно зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

З огляду на викладене вищевказана вимога позивачів щодо звернення до правоохоронних органів не є позовною вимогою, яка може бути заявлена в межах адміністративного позову, оскільки дана вимога стосується взагалі зобов'язання суду вчинити певні дії.

Отже, позивачами вибрано неналежний в даному випадку спосіб захисту своїх прав, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у вищевказаній частині позовних вимог, проте роз'яснюю наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України, до початку розгляду в суді позовної заяви по суті, надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які викладені в скарзі позивачів від 06.04.2012, в запитах на отримання публічної інформації № 141-2012 від 21.05.2012, №175-2012 від 08.10.2012 та в апеляційному оскаржені від 08.10.2012 до Апеляційної палати Державної служби, а також надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які критерії промислової придатності винаходу має речення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива» та чи не є це речення елементом зловживань та корупції посадових осіб Державної служби, то необхідно вказати на наступні обставини.

Згідно ч. 2 ст. 110 КАС України, суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:

1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;

2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;

3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

Частиною ж 2 статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, вважаю, що позовні вимоги про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України, до початку розгляду в суді позовної заяви по суті, надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які викладені в скарзі позивачів від 06.04.2012, в запитах на отримання публічної інформації № 141-2012 від 21.05.2012, №175-2012 від 08.10.2012 та в апеляційному оскаржені від 08.10.2012 до Апеляційної палати Державної служби, а також надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які критерії промислової придатності винаходу має речення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива» та чи не є це речення елементом зловживань та корупції посадових осіб Державної служби, не є позовними вимогами в розумінні ч. 4 ст. 105 КАС України та по ним не можливо винести судове рішення по суті, оскільки вони направлені на вчинення судом дії в ході підготовчого провадження, у зв'язку з чим відмовляю у відкритті провадження в цій частині позовних вимог.

Отже, вищевказані вимоги можуть бути заявлені позивачами як клопотання по справі. Проте, сторонам необхідно врахувати також те, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору (ч. 1 ст. 75 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року за №436/2011, Державна служба інтелектуальної власності України (далі - Державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України (далі - Міністр).

Державна служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності.

З огляду на викладене, Державна служба інтелектуальної власності України є суб'єктом владних повноважень та здійснює владні управлінські функції, у зв'язку з чим оскарження її дій, бездіяльності чи рішень є адміністративним спором та повинне розглядатись в межах адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в частині позовних вимог про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності у відповідності до чинного законодавства України розглянути питання щодо вилучення із «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель затверджених наказом Міністерство освіти і науки України № 197 від 15.03.2002 р.» суперечливих положень, в тому числі і речення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива» які можуть бути елементами зловживань та корупції посадових осіб Державної служби інтелектуальної власності, необхідно зазначити наступне.

Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 № 197 та Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 року за № 364/6652.

У п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Отже, оскільки оскаржувані позивачами правила були затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 № 197 та у позовній заяві не обґрунтовано свої позовні вимоги, які адресовані Державній службі інтелектуальної власності, то в цій частині позовна заява повинна бути залишена без руху, з наданням часу для виправлення зазначених судом недоліків.

Також позивачам необхідно врахувати те, що відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У своїх позовних вимогах позивачі просять суд визнати дії або бездіяльність посадових осіб Державної служби інтелектуальної власності при розгляді звернень позивачів із скаргами та запитами на отримання публічної інформації незаконними та такими, що порушують ст.40 Конституції України. Проте, позивачами не вказано ані в позовних вимогах, ані в самому позові, при розгляді яких саме звернень ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із скаргами та запитами на отримання публічної інформації, відповідачем не було надано відповіді чи було надано відповідь з порушення норм законодавства. Також позивачами не надано доказів на підтвердження фактів звернення до Державної служби інтелектуальної власності із скаргами чи запитами, а також доказів надсилання чи отримання такого листування.

З огляду на викладене, позивачам необхідно конкретизувати свої позовні вимоги щодо визнання або дій, або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки одночасно щодо розгляду звернення особи не може бути присутнім, і той, і інший факт порушення його права, а також чітко визначити перелік фактів звернення позивачів до Державної служби інтелектуальної власності із запитами, скаргами чи заявами на отримання публічної інформації, надати докази на підтвердження обставин направлення таких звернення чи отримання їх Державною службою інтелектуальної власності, і обґрунтувати в цій частини свої позовні вимоги. За таких обставин в даній частині позовних вимог позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням часу для виправлення зазначених судом недоліків.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у своїй позовній заяві також просять суд визнати Рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід згідно заявки № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує конституційні права.

Згідно ч. 2 ст. 106 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Дослідивши подані до позовної заяви додатки, було встановлено, що позивачами не надано суду копії оскаржуваного рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 20.07.2012 та не зазначено причини неможливості надання такого доказу. За таких обставин в цій частині позовних вимог позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням часу для виправлення зазначених судом недоліків.

Що ж стосується оскарження рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 20.07.2012, то позивачам необхідно звернути увагу на те, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заявлено вимоги про визнання Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 затвердженого Наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про відмову у видачі патенту на винахід згідно заявки № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує їх конституційні права, і визнання Наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про затвердження Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 щодо відмови у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує їх конституційні права.

З огляду на викладене, позивачам необхідно надати обґрунтування в цій частині позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення та наказ по своїй правовій природі є єдиними. За таких обставин в цій частині позовних вимог позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням часу для виправлення зазначених судом недоліків.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України, у відповідності до статей 32, 56 Конституції України та ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, відшкодувати позивачам моральні збитки за порушене право на недоторканність ділової репутації, за порушене право на захист інтелектуальної власності, за порушене право на захист законних інтересів, за порушене право на отримання відповідей по суті скарг, звернень та запитів на отримання публічної інформації, за порушене право на спростування недостовірної інформації ОСОБА_1 - 300 тис. грн., ОСОБА_2 - 300 тис. грн., ОСОБА_3 - 300 тис. грн. та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України перерахувати 900 тис. грн. на рахунок Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та запровадження у виробництво винаходу по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3», то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Проте, в позовній заяві не обґрунтовано позовні вимоги саме до Державної служби інтелектуальної власності України в частині відшкодування позивачам моральних збитків за порушене право на недоторканність ділової репутації, за порушене право на захист інтелектуальної власності, за порушене право на захист законних інтересів, за порушене право на отримання відповідей по суті скарг, звернень та запитів на отримання публічної інформації, за порушене право на спростування недостовірної інформації. За таких обставин в цій частині позовних вимог позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням часу для виправлення зазначених судом недоліків.

Також необхідно зазначити, що відповідно ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Позивачами при поданні адміністративного позову не було надано копій всіх документів, що приєднуються до нього відповідно до кількості відповідачів, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням часу для виправлення зазначених судом недоліків.

Частинами 1-2 ст. 19 КАС України визначено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

У зв'язку з тим, що відповідач Державна служба інтелектуальної власності України та позивач ОСОБА_3. знаходиться у м. Києві, а позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначили у позовній заяві, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання є Дніпропетровська область, та звернулись з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ч. 2 ст. 19 КАС України, вважаю за необхідне витребувати у ОСОБА_6 докази на підтвердження факту реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, а також у ОСОБА_2 докази на підтвердження факту реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, м. Дніпропетровськ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-3, 17, 19, 21, 106-109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 804/3273/13-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Український інститут промислової власності», Державної служби інтелектуальної власності України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в наступній частині позовних вимог:

1) щодо зобов'язання Державного підприємства «Український інститут промислової власності» до початку розгляду в суді позовної заяви по суті, надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які викладені в скарзі позивачів від 06.04.2012, в запитах на отримання публічної інформації № 141-2012 від 21.05.2012, №175-2012 від 08.10.2012 та в апеляційному оскаржені від 08.10.2012 до Апеляційної палати Державної служби;

2) щодо визнання дій або бездіяльності Державного підприємства «Український інститут промислової власності» при розгляді звернень позивачів із скаргами та запитами на отримання публічної інформації незаконними та такими, що порушують ст.40 Конституції України;

3) щодо визнання дій кваліфікаційної експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3», які в своїх рішеннях від 06.09.2010 та від 20.07.2012 замінили назву альтернативної сировини для виробництва теплової енергії «Теплоагенти ОСОБА_3» на вираз «ТБ» незаконними та такими, що є неповагою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ставить під сумнів ділову репутацію винахідників;

4) щодо визнання висновку кваліфікаційної експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід, який складено з порушенням ч.3 ст.16, ч.17 ст.16, ст.33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», суперечить експертним висновкам вчених НАН України, рішенням Державної служби, за якими видані патенти на винаходи і корисні моделі №№62197, 85876, 86216, 86247, 88006, 28963, 33931 та практичним дослідженням позивачів, незаконним та таким, що порушує конституційні права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визначені статтями 3, 8, 16, 19, 21, 22, 28, 40, 41, 42, 50 Конституції України та статтями 273, 277, 296, 297, 299, 309, 320, 321, 423, 424, 426, 438, 459, 464 Цивільного кодексу України, а саме: особисті немайнові права та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності, і є цензурою творчої діяльності позивачів та зобов'язати Державне підприємство «Український інститут промислової власності» відкликати висновок кваліфікаційної експертизи по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» від 20.07.2012 про відмову у видачі патенту на винахід та поновити особисті немайнові права, в тому числі і на ділову репутацію, та право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на захист інтелектуальної власності;

5) щодо зобов'язання Державного підприємства «Український інститут промислової власності» провести кваліфікаційну експертизу заявки на винахід № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» по суті заявленого технічного рішення, а саме: «пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднано із пристроєм для виведення продуктів згоряння із енергетичного агрегату, така замкнена система заповнена робочим тілом у вигляді продуктів згоряння, які в процесі роботи агрегату циркулюють по замкненому кільцю, а тепловий баланс енергетичного агрегату з замкненим циклом роботи, котрий характеризує закон збереження енергії, визначено рівнянням:

Qзалиш + Qзов + Qзгор - Qкор- Qвитр = Qкалиш, де

Qзов - тепло або робота підведена зовні для забезпечення циркуляції робочого тіла, перетворення його на відновлювальне, вторинне паливо та окислювач і спалювання відновлювального, вторинного палива та окислювача;

Qзгор - тепло або робота, що виділяється при спалюванні горючих та окислюючих компонентів або відновлювального, вторинного палива та окислювача;

Qкор - тепло або робота, що витрачається на виконання корисної роботи;

Qвитр - тепло або робота, що не продуктивно витрачена в середині системи -випромінювання через поверхню пристроїв, трубопроводів та інше;

Qзалиш - залишкова теплова енергія робочого тіла, що повертається в енергетичний агрегат після передачі тепла теплоносію для виконання корисної роботи;

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача, а пристрій для виведення продуктів згоряння із енергетичного агрегату забезпечений рекуператором, який з'єднаний із системою подачі води і з пристроєм для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою подачі теплоносія в теплообмінник

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою виведення нагрітої води або водяної пари із теплообмінника

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний безпосередньо із теплообмінником

або пристрій для подачі водяної пари в зону горіння палива та окислювача може бути забезпечений або виконаний в вигляді генератора тепла з можливістю підвищення температури робочого тіла і виконувати функцію пристрою для подачі палива та окислювача та з'єднаний із системою з відпрацьованим теплоносієм,

причому тепловий баланс у всіх без винятку випадках конструкцій енергетичного агрегату, які забезпечують застосування водяної пари як вторинної сировини для виробництва енергії, визначено рівнянням: Qзов + Qзгор - Qвитр = Qкор,

при цьому коефіцієнт корисної дії енергетичного агрегату по відношенню до витраченої зовнішньої енергії та виробленої енергії є меншим одиниці, а по відношенню до витраченої зовнішньої енергії коефіцієнт корисної дії енергетичного агрегату є меншим одиниці, коли Qвитр > Qзгор , дорівнює одиниці, коли Qвитр = Qзгор, більше одиниці, коли Qвитр < Qзгор» у відповідності до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;

6) щодо зобов'язання Державного підприємства «Український інститут промислової власності», у відповідності до статей 32, 56 Конституції України та ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, відшкодувати позивачам моральні збитки за порушене право на недоторканність ділової репутації, за порушене право на захист інтелектуальної власності, за порушене право на захист законних інтересів, за порушене право на отримання відповідей по суті скарг, звернень та запитів на отримання публічної інформації, за порушене право на спростування недостовірної інформації ОСОБА_1 - 300 тис.грн., ОСОБА_2 - 300 тис.грн., ОСОБА_3 - 300 тис.грн. та зобов'язати ДП «Український інститут промислової власності» перерахувати 900 тис.грн. на рахунок Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» (п/р 2600430517301, ЄДРПОУ 33474710, ПАТ Банк «Кредит Дніпро» м. Дніпропетровськ. МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та запровадження у виробництво винаходу по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3»;

7) щодо звернення до правоохоронних органів для з'ясування причин та обставин за яких ДП «Український інститут промислової власності», Державна служба, та колегія Апеляційної палати Державної служби в супереч рішенню колегії Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України від 28.12.2010 про незаконність рішення від 06.09.2010 про відмову у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3», повторно винесли рішення про відмову у видачі патенту на винахід;

8) щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України, до початку розгляду в суді позовної заяви по суті, надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які викладені в скарзі позивачів від 06.04.2012, в запитах на отримання публічної інформації № 141-2012 від 21.05.2012, №175-2012 від 08.10.2012 та в апеляційному оскаржені від 08.10.2012 до Апеляційної палати Державної служби, а також надати пояснення та відповіді суду та позивачам на питання позивачів, які критерії промислової придатності винаходу має речення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива» та чи не є це речення елементом зловживань та корупції посадових осіб Державної служби.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 10 квітня 2013 р. включно, для усунення зазначених судом недоліків наступним шляхом:

1) надання суду уточнений адміністративний позов та копії всіх документів, що приєднуються до нього відповідно до кількості відповідачів по справі;

2) уточнення змісту позовних вимог щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності у відповідності до чинного законодавства України розглянути питання щодо вилучення із «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель затверджених наказом Міністерство освіти і науки України № 197 від 15.03.2002 р.» суперечливих положень, в тому числі і речення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива» які можуть бути елементами зловживань та корупції посадових осіб Державної служби інтелектуальної власності, оскільки оскаржувані правила були затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 № 197, а також надати обґрунтування щодо даних вимог та докази, на які позивачі посилаються у своїх обґрунтуваннях;

3) конкретизування своїх позовних вимог щодо визнання протиправними або дій, або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а також чітко визначити перелік фактів звернення позивачів до Державної служби інтелектуальної власності із запитами, скаргами чи заявами на отримання публічної інформації, надати докази на підтвердження обставин направлення таких звернення чи отримання їх Державною службою інтелектуальної власності, і обґрунтувати в цій частини свої позовні вимоги;

4) надання суду копії оскаржуваного рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 20.07.2012 (у тому числі і для відповідача) чи зазначення причини неможливості надання такого доказу;

5) надання суду обґрунтування в частині позовних вимог щодо визнання Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 затвердженого Наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про відмову у видачі патенту на винахід згідно заявки № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує їх конституційні права, і визнання Наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 № 156-Н про затвердження Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 щодо відмови у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «Котельний або енергетичний агрегат ОСОБА_3» незаконним та таким, що порушує їх конституційні права;

6) обґрунтування позовних вимог саме до Державної служби інтелектуальної власності України в частині відшкодування позивачам моральних збитків за порушене право на недоторканність ділової репутації, за порушене право на захист інтелектуальної власності, за порушене право на захист законних інтересів, за порушене право на отримання відповідей по суті скарг, звернень та запитів на отримання публічної інформації, за порушене право на спростування недостовірної інформації;

7) надання доказів на підтвердження факту реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52030;

8) надання доказів на підтвердження факту реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 м. Дніпропетровськ, 49023.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 109 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко