Рішення № 30150582, 18.03.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2013 р. Справа № 7/44/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судової колегії головуючий суддя Банасько О.О., суддів Мельника П.А., Яремчука Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Аграрного фонду, який є державною спеціалізованою бюджетною установою Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське", с.Осіївка Бершадський район Вінницька область

про стягнення 1 856 741,40 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю прокурора: Медяна В.О., посвідчення № 31-2011 видане 24.03.2011 року.

представників:

позивача: Ладигіна В.П., довіреність № 281 від 26.02.2013 року, паспорт серії АВ 002021 виданий Староміським РУ ГУМВС України у Вінницькій області 20.09.1999 року.

відповідача: Литвиненко Я.С., довіреність № 11 від 30.07.2012 року, паспорт серії КО 818870 виданий Київським РВ ПМУ ГУМВС України у Полтавській області 09.04.2010 року.

В С Т А Н О В И В :

03.07.2012 року на адресу господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Аграрного фонду, який є державною спеціалізованою бюджетною установою Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське", с.Осіївка Бершадський район Вінницька область про стягнення 1 856 741,40 грн., з яких 925 549,04 грн. авансового платежу, 374 949,15 грн. пені, 144 211,21 грн. 7 % штрафу, 412 032,00 грн. 20 % штрафу в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов форвардного біржового контракту № 620ф від 11.03.2009 року.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року порушено провадження у справі № 7/44/2012/5003 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.07.2012 року.

18.07.2012 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача у зв'язку з правонаступництвом мотивоване тим, що 28.09.2009 року між ТОВ "Осіївське" та ТОВ "Агро марка" укладено договір про переведення частини боргу за форвардним біржовим контрактом № 620ф від 11.03.2009 року (а.с.52-54, т.1).

Також 18.07.2012 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на те, що у ТОВ "Осіївське" відсутня заборгованість перед Аграрним фондом оскільки договором від 28.09.2009 року борг у сумі 925 557,63 грн. переведено на ТОВ "Агро марка" за згодою позивача (а.с. 55-57, т.1).

Ухвалою від 18.07.2012 року до участі в розгляді справи залучено в якості іншого відповідача ТОВ "Агро марка" в зв'язку з чим, а також із врахуванням неподання сторонами витребуваних доказів, розгляд справи відкладено до 26.07.2012 року.

26.07.2012 року представником позивача подано письмове пояснення в якому останній вказує на невідповідність договору переведення боргу від 28.09.2009 року чинному законодавству і як наслідок на його неукладеність (а.с.82-83, т.1).

Ухвалою суду 26.07.2012 року розгляд справи відкладено до 04.09.2012 року в зв'язку з неявкою відповідача 2 та необхідністю витребування додаткових доказів.

29.08.2012 року представником відповідача 1 подано заяву в якій останній просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в розмірі 931 192,36 грн. в зв'язку з чим відмовити у її стягненні (а.с.122, т.1).

Ухвалою від 04.09.2012 року розгляд справи відкладено до 12.09.2012 року в зв'язку з неявкою відповідача 2, неподанням сторонами витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 12.09.2012 року відкладено розгляд справи до 24.09.2012 року в зв'язку з неподанням сторонами в повному обсязі витребуваних доказів. Одночасно ухвалою суду продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

24.09.2012 року прокурором подано клопотання в якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 7/44/2012/5003 до закінчення розгляду справи № 2/62/2012/5003 за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерствах аграрної поліки та продовольства України в особі Аграрного фонду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро марка" про визнання недійсним договору про переведення боргу від 28.09.2009 року.

Ухвалою суду від 24.09.2012 року на підставі клопотання прокурора зупинено провадження у справі № 7/44/2012/5003 до закінчення розгляду господарським судом Вінницької області справи № 2/62/2012/5003 за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерствах аграрної поліки та продовольства України в особі Аграрного фонду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро марка" про визнання недійсним договору про переведення боргу від 28.09.2009 року та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

20.02.2013 року прокурором через канцелярію суду подано клопотання від 20.02.2013 року № 05/2-130 вих-13 про поновлення провадження у справі, оскільки підстави які зумовили зупинення провадження у справі відпали.

В додаток до клопотання додано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року у справі № 2/62/2012/5003 відповідно до якої залишено без змін рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2012 року про задоволення позову у цій справі (а.с.61-62, т.2).

Ухвалою суду від 22.02.2013 року поновлено провадження у справі № 7/44/2012/5003 та призначено до розгляду на 04.03.2013 року з огляду на необхідність дотримання строку вирішення спору встановленого ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України. Одночасно ухвалою суду виключено зі складу відповідачів ТОВ "Агро марка", з тих підстав, що рішенням суду у справі № 2/62/2012/5003, яке набрало законної сили було визнано недійсним договір про переведення боргу від 28.09.2009 року.

Під час судового засідання 04.03.2013 року суд дійшов висновку, що справа № 7/44/2012/5003 відноситься до категорії справ значної складності враховуючи множинність позовних вимог заявлених прокурором, значний обсяг доказової бази поданої учасниками судового процесу та зміною суб'єктного складу сторін у зв'язку з чим суддя звернувся до керівництва суду з заявою про створення колегії у складі трьох суддів для розгляду вказаної справи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 04.03.2013 року для розгляду справи № 7/44/2012/5003 створено колегію у складі головуючого судді Банасько О.О., суддів Мельника П.А., Яремчука Ю.О..

Ухвалою суду від 04.03.2013 року колегією суддів справу № 7/44/2012/5003 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.03.2013 року.

18.03.2013 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі № 7/44/2012/5003 до вирішення справи яка розглядається господарським судом м.Києва № 910/3825/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" до Аграрного фонду та до Приватного підприємства "Тектон" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Медушевської А.С. про визнання п.7.2 форвардного біржового контракту № 620ф від 11.03.2009 року недійсним.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні розглянувши заявлене клопотання про зупинення провадження та заслухавши думку прокурора та представника позивача, які щодо поданого відповідачем клопотання покладаються на розсуд суду, суд дійшов висновку про відхилення останнього виходячи з наступних міркувань.

В якості підстави для зупинення провадження у справі № 7/44/2012/5003 відповідач зазначив наявність в провадженні господарського суду м.Києва справи № 910/3825/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" до Аграрного фонду та до Приватного підприємства "Тектон" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Медушевської А.С. про визнання п.7.2 форвардного біржового контракту № 620ф від 11.03.2009 року недійсним, який є підставою для стягнення заборгованості у даній господарській справі.

За твердженням відповідача наведене свідчить про пов'язаність вказаних справ та неможливість вирішення спору господарським судом Вінницької області у справі № 7/44/2012/5003 до закінчення вирішення спору господарським судом м.Києва у справі № 910/3825/13 .

Проте, з таким твердженням колегія суддів погодитись не може з огляду на те, що клопотання не містить будь-яких мотивів в обґрунтування висновку про необхідність зупинення провадження у справі через неможливість розгляду даної справи.

Саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Так, за змістом даної правової норми, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

В п.3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому, наявність одразу обох цих обставин може бути достатньою процесуальною підставою для застосування частини 1 статті 79 ГПК України.

З огляду на те, що розгляд господарським судом іншого спору, що виник із спірних правовідносин сторін, джерелом яких є згаданий форвардний біржовий контракт, не може бути перешкодою для встановлення, у відповідності зі статтею 43 ГПК України, істотних обставин справи господарським судом при розгляді даної справи, судова колегія вважає, що наведені підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

Так, вирішуючи даний спір, господарський суд не тільки не обмежений у праві, а і зобов`язаний встановити обставини, що стосуються законності укладення договору, який є джерелом спірних правовідносин, і у зв`язку із цим, надати юридичну оцінку відповідності закону їх положень.

До того ж, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, а стаття 629 вказаного кодексу передбачає обов'язковість умов договору. Тобто, не дивлячись на звернення відповідача до суду, форвардний біржовий контракт від 11.03.2009 року № 620ф на день розгляду справи № 7/44/2012/5003 в господарському суді Вінницької області, в розумінні закону, є дійсним, обов'язковим до виконання і є підставою для стягнення заборгованості за його невиконання.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що провадження у справі № 910/3825/13 порушено 01.03.2013 року, тобто значно пізніше ніж по даній справі (04.07.2012 року).

Також, форвардний біржовий контракт № 620ф був укладений між сторонами 11.03.2009 року, а позов про стягнення заборгованості пред'явлений 03.07.2012 року, отже відповідач був обізнаний про наявність вказаного договору, а відтак, судова колегія дійшла до висновку, що пред'явлення позову про визнання недійсним пункту форвардного біржового контракту після пред'явлення позову про стягнення заборгованості за ним, є затягуванням господарського процесу виходячи з чого спір повинен бути розглянутий по суті.

При цьому суд зауважує, що у випадку прийняття господарським судом м.Києва рішення у справі № 910/3825/13 на користь ТОВ "Осіївське" та набрання таким рішенням законної сили у останнього є право, за визначених процесуальним законом обставин, клопотати про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами у відповідності до приписів розділу ХІІІ ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

11.03.2009 року Аграрний фонд, який є державною спеціалізованою бюджетною установою Міністерства аграрної політики та продовольства України, (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Осіївське" (Продавець) уклали Форвардний біржовий контракт № 620ф (контракт) на закупівлю 2 000,00 тонн пшениці 4 класу вартістю 2 269 220,00 грн. (а.с.8-11, т.1).

Відповідно п.1.1 Контракту Продавець передає Покупцю у власність товар, а саме пшеницю 4 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2004 (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно п.п. 1.2 - 1.5 Контракту кількість товару становить 2 000,00 тонн; місяць поставки - серпень 2009 року; базис поставки - ВАТ "Бершадський КХП", Вінницька область; ціна за одиницю товару становить (тонну) - 1 134,61 грн..

Загальна вартість товару відповідно до умов контракту становить 2 269 220,00 грн. у тому числі ПДВ 378 203,33 грн. (п.1.6 Контракту).

Відповідно п.2.1 Контракту Брокер-прдавець поставляє Брокеру-покупцю товар на базисі поставки EХW (ВАТ Бершадський КХП", Вінницька область) в термін до 01.10.2009 року.

Поставка вважається здійсненою в момент підпиcання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов контракту (п.2.2 Контракту).

Згідно п.3.2 Контракту остаточний розрахунок з Продавцем за умови виконання контракту в повному обсязі проводиться Покупцем на підставі наявності документів таких як:

- договору складського зберігання зерна між зерновим (товарним) складом та Покупцем;

- складських документів на зерно, поставлене суб'єктом його зберігання;

- акта приймання-передавання на весь обсяг зерна;

- картки аналізу зерна або посвідчення про якість зерна (сертифіката якості Державної хлібної інспекції);

- податкових накладних на залишок суми вартості зерна, не оплаченої за контрактом.

Згідно п.5.1 Контракту Покупець протягом 3-х робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Продавця в розмірі 50 % від суми контракту.

Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х робочих днів після поставки товару відповідно до умов контракту, надання документів, передбачених п.3.2 та виконання п.4.1 контракту (п.5.3 Контракту).

Як вбачається із матеріалів справи Покупець перерахував Продавцеві суму авансового платежу у розмірі 50 % від суми контракту - 1 134 610,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.03.2009 року № 575 (а.с.12, т.1).

28.09.2009 року між сторонами укладено додатковий договір № 1 до контракту, умовами якого змінено кількість і асортимент товару - 1 815,743 тонн пшениці 4 класу і 216,010 тонн пшениці 5 класу на загальну суму 2 269 221,12 грн. (а.с.13-14, т.1).

Продавець виконав зобов'язання частково, поставивши лише 216,010 тонн пшениці 5 класу на суму 209 060,96 грн., що підтверджується актом приймання-передавання за договором складського зберігання зерна від 27.07.2009 року № 364 від 28.09.2009 року (а.с.15, т.1).

Таким чином сума авансового платежу на яку залишилось поставити товар відповідач становить 925 549,04 грн. (1 134 610,00-209 060,96).

Наведені вище факти щодо виконання сторонами форвардного біржового контракту № 620ф від 11.03.2009 року встановлено господарським судом при розгляді справи № 2/62/2012/5003 і з огляду на приписи ч.2 ст.35 ГПК України не потребують доведення при розгляді даного спору.

За твердженням прокурора відповідач не здійснив свої зобов'язання за контрактом по поставці товару, що стало підставою для звернення з даним позовом господарського до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами біржового форвардного контракту № 620ф від 11.03.2009 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вказувалось вище в п.2.1 контракту сторони погодили строк поставки товару - до 01.10.2009 року.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи станом на момент прийняття судового рішення зобов'язання відповідача щодо поставки товару залишилось невиконаним.

Доказів зворотного матеріали справи не містять і вказаний факт не заперечується сторонами.

Слід вказати, що позивачем 18.03.2013 року в судовому засіданні подано довідку за підписом генерального директора та в.о.головного бухгалтера про наявний розмір заборгованості відповідача, який становить 925 549,04 грн..

З урахуванням наведеного вище вимоги про стягнення з відповідача 925 549,04 грн. авансового платежу підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 374 949 грн. 15 коп. пені за період з 01.10.2009 року по 01.03.2010 року, 144 211 грн. 21 коп. 7 % штрафу, 412 032 грн. 00 коп. 20 % штрафу в зв'язку з неналежним виконанням форвардного біржового контракту від 11.03.2009 року № 620ф за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п.7.2 Контракту встановлено, що за невиконання Продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару.

У разі виконання Продавцем п.5.2 та невиконання продавцем п.2.1 контракту з Продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості (п.7.5 Контракту).

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вказувалось вище, в п.2.1 Контракту обумовлювалась кінцева дата поставки товару відповідачем - 01.10.2009 року.

Таким чином, прострочення боржника за умовами укладеного контракту починається з 01.10.2009 року.

Суд зауважує, що відносно вимог про стягнення 7 % штрафу, пені, 20 % штрафу відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статтями 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила також за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи наведене вище перебіг позовної давності у даному спору почався з 01.10.209 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву подано прокурором нарочно до канцелярії суду 03.07.2012 року, тобто після спливу річного строку.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви відповідача про застосування строку позовної давності відносно вимог про стягнення неустойки, а тому вимоги про стягнення 7 % штрафу, пені, 20 % штрафу не підлягають задоволенню в зв'язку із спливом строку позовної давності.

Дійшовши висновку про застосування строку позовної давності колегія суддів з огляду на суб'єктний склад даного спору врахувала, що приписи статті 261 ЦК України пов'язують початок перебігу з виникненням права на позов саме у особи, права якої порушено, тобто в даному разі - у Аграрного фонду, а не у Першого заступника прокурора Вінницької області, який статусу позивача не має, а є самостійним учасником судового процесу.

Наведена правова позиція щодо обрахунку позовної давності у справах за позовами прокурорів відображена у постановах Вищого господарського суду України від 13.04.2011 року № 3/155 (10), від 19.04.2012 року № 31/108, від 25.07.2012 року № 40/248 тощо.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог прокурора щодо повернення попередньої оплати, в тому рахунку доказів проведення розрахунків чи поставки товару (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, акти приймання-передавання тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо відмови в частині позовних вимог про стягнення 20 % штрафу, пені, 7 % штрафу.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

18.03.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 29, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 79, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське", вул.Леніна, 132, с.Осіївка, Бершадський район, Вінницька область, 24456 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 03733683) на користь Аграрного фонду, вул.Б.Грінченка, 1, м.Київ, 01001 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 33642855) - 925 549 грн. 04 коп. - авансового платежу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське", вул.Леніна, 132, с.Осіївка, Бершадський район, Вінницька область, 24456 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 03733683) - 18 510 грн. 98 коп. судового збору в доход Державного бюджету України.

4. Відмовити в стягненні 374 949 грн. 15 коп. пені, 144 211 грн. 21 коп. 7 % штрафу, 412 032 грн. 00 коп. 20 % штрафу.

5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 березня 2013 р.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Судді Мельник П.А.

Яремчук Ю.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.